Ухвала суду № 56645932, 03.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року м. Київ К/800/43648/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Сороки М.О.

Заяць В.С.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 26 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі № 453/1724/14-а за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Сколівської міської ради третя особа: ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Виконавчого комітету Сколівської міської ради, третя особа: ОСОБА_5, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Сколівської міської ради № 286 від 3 жовтня 2006 року «Про відміну рішення № 14 Виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області від 26 січня 2005 року та надання дозволу на складання проекту забудови і проекту відводу земельної ділянки для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_5».

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 26 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.01.2005 року виконавчий комітет Сколівської міської ради дав дозвіл ОСОБА_6 на складання проекту забудови та проекту відводу земельної ділянки для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1, про що прийнято рішення №14 від 26.01.2005 року.

22.03.2006 року, відповідно до рішення XXII сесії Сколівської міської ради було затверджено проект відводу земельної ділянки для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 та надала цю земельну ділянку ОСОБА_6 безкоштовно у приватну власність.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, у зв'язку з чим його дочка - ОСОБА_4 стала його спадкоємицею.

3 жовтня 2006 року відповідачем прийнято рішення № 286 «Про відміну рішення № 14 Виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області від 26 січня 2005 року та надання дозволу на складання проекту забудови і проекту відводу земельної ділянки для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_5».

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2015 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, закрито адміністративне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Сколівської міської ради, третьої особи ОСОБА_5 про визнання незаконним та недійсним рішення, визнання незаконними та протиправними дій. Відповідно до цієї ухвали позивач також оскаржувала рішення відповідача від № 286 від 3 жовтня 2006 року «Про відміну рішення № 14 Виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області від 26 січня 2005 року та надання дозволу на складання проекту забудови і проекту відводу земельної ділянки для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_5».

Приймаючи рішення про закриття провадження суди першої та апеляційної інстанцій виходив з того, що позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а саме щодо права власності, а відтак не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняте виконавчим комітетом Сколівської міської ради № 286 від 3 жовтня 2006 року «Про відміну рішення № 14 Виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області від 26 січня 2005 року та надання дозволу на складання проекту забудови і проекту відводу земельної ділянки для реконструкції насосної станції під житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_5». є ненормативним актом виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого рішення не породжує наслідків для власника житлових приміщень, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на житлове приміщення має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність житлових приміщень, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника приміщення, оскільки у такої особи виникло право власності і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про оформлення права власності на житлові та нежитлові приміщення), позов, предметом якого є спірне рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

З викладеного вбачається, що спір щодо житлових приміщень, щодо яких надано дозвіл на складання проекту забудови і проекту відводу земельної ділянки, має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-405а14).

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 26 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: