Постанова № 56645521, 21.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року (о 12 год. 45 хв.)Справа № 808/7056/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Школової Ю.В.,

представників відповідача Росссоха О.М., Торосяна Г.Т.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної фіскальної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничої торгівельної фірми Контакт»

про стягнення суми штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Державна фіскальна служба України (далі - ДФС України, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничої торгівельної фірми Контакт» (далі - ТОВ «ВТФ «Контакт», відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача за рішенням позивача № 000379 від 13.07.2015 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1 744 219,60 грн. та за рішенням №000380 від 13.07.2015 санкції у розмірі 573 825,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області встановлено порушення відповідачем приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме оптова торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а також зберігання спирту у місцях зберігання, не внесеним до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Вказує, що на підставі висновків Акту від 18.03.2015 №0030/08/01/21-38461837 було прийнято рішення від 13.07.2015 про застосування фінансових санкцій до підприємства, а саме №000379 на суму 1 744 219,60 грн. та №000380 на суму 573 825,00 грн. Зазначає, що підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій є виключно правопорушення, якого припустився суб'єкт господарювання. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу у вищевказаному розмірі.

21.03.2016 представником позивача через канцелярію суду надано доповнення до позовної заяви (вх. №9256), у яких посилається на приписи ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 та зазначає, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду. Також вважає, що ухвалою від 15.09.2015 суддею Запорізького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі, що підтверджує наявність підстав для звернення, своєчасність подання адміністративного позову та його відповідність вимогам статті 106 КАС України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав та подав заперечення на адміністративний позов від 29.09.2015, у яких, зокрема, зазначає, що ще до пред'явлення ДФС України даного адміністративного позову ТОВ «ВТФ Контакт» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень позивача від 13.07.2015 №000379 та №000380, про що письмово повідомила позивача. Судом позов прийнято до розгляду відповідно до ухвали від 30.07.2015 про відкриття провадження по справі №808/4140/15. У судовому засіданні 28.09.2015 була проголошена вступна та резолютивна частина постанови, якою позовні вимоги ТОВ «ВТФ Контакт» задоволені у повному обсязі.

Крім того, 10.03.2016 відповідачем надано суду додаткові заперечення на адміністративний позов (вх. №8035), згідно із якими вказує, що рішення про застосування фінансових санкцій, на які позивач посилається у позові як на підставу задоволення позовних вимог, по-перше, на дату подання позову не були узгодженими податковими зобов'язаннями у розумінні п.56.1, 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, по-друге, рішення від 13.07.2015 №000379 та №000380 судом визнано протиправними та скасовано у судовому порядку по справі №808/4140/15. Адміністративний позов до суду надійшов 11.09.2015, проте при пред'явленні позову позивач не сплатив судовий збір, тоді як нова редакція Закону України «Про судовий збір» визначала, що ДФС України має сплачувати збір на загальних підставах.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили у повному обсязі, із підстав наведених у наданих суду запереченнях.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «ВТФ Контакт» (ідентифікаційний код 38461837) є юридичною особою, яка зареєстрована 04.12.2012, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі наказу від 05.03.2015 №145 ГУ ДФС у Запорізькій області проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складений акт від 18.03.2015№0030/08/01/21-3845183.

Під час перевірки встановлено факт реалізації відповідачем компоненту моторного палива альтернативного (далі - КМПА) в обсязі 48 940 кг загальною вартістю 872 109,80грн., без наявності ліцензії, що є порушенням приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95, а також встановлено зберігання КПМА (який має в своєму складі спирт етиловий) в місцях, не внесених до Єдиного Державного реєстру місць зберігання спирту. Довідка про внесення місць зберігання спирту до ЄДР у підприємства відсутня.

На підставі Акту та з урахуванням виявлених порушень 13.07.2015 ДФС України прийняті рішення про застосування фінансових санкцій, а саме:

№000379, яким позивачу визначено суму фінансових санкцій у розмірі 1 744 219,60грн. за здійснення оптової торгівлі спиртом без наявності ліцензії;

№000380, яким позивачу визначено сум фінансових санкцій у розмірі 573 825грн. за зберігання спирту у місці не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.

Не погодившись з прийнятими рішеннями підприємство звернулось до суду з позовом про їх скасування. Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.092015 у справі № 808/4140/15 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 13.07.2015 №000379 та від 13.07.2015 №000380, прийняті ДФС України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 апеляційну скаргу ДФС України залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року в адміністративній справі № 808/4140/15 - без змін.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості у добровільному порядку ДФС України звернулась із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (у редакції чинній, на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону№481/95-ВР наведені терміни, що в ньому вживаються, зокрема:

спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників;

місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до статті 2 Закону №481/95-ВР виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб'єкта господарювання, де суб'єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби.

Частиною першою статті 14 Закону№481/95-ВР визначено, що імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензій лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, крім оптової торгівлі спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі, яка може здійснюватися за наявності ліцензії закладами охорони здоров'я та суб'єктами господарювання або організаціями зооветеринарного постачання незалежно від форм власності. Кабінет Міністрів України веде реєстр зазначених закладів охорони здоров'я та суб'єктів господарювання зооветеринарного постачання.

За правилами частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, у разі:

оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;

зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень;

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем зроблений висновок про здійснення підприємством торгівлі спиртом етиловим без наявності ліцензії та про зберігання спирту у місці, не внесеному до ЄДР місць зберігання спирту.

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Судом встановлено та представниками сторін підтверджено, відповідно до рішень від 13.07.2015 ДФС України до ТОВ «ВТФ Контакт» застосовані фінансові санкцій, а саме: №000379 на суму 1 744 219,60грн. та №000380 на суму 573 825грн.

При цьому, згідно із пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що правомірність та обґрунтованість винесення вищевказаних рішень та нарахування відповідачу суми фінансових санкцій була предметом дослідження в адміністративній справі № 808/4140/15.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.092015 у справі № 808/4140/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, адміністративний позов ТОВ «ВТФ Контакт» до ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 13.07.2015 №000379 та від 13.07.2015 №000380, прийняті ДФС України.

У відповідності із частиною третьою статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною п'ятою статті 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (частина друга статті 255 КАС України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Таким чином, на момент розгляду справи в суді рішення про застосування до ТОВ «ВТФ Контакт» фінансових санкцій скасовані у судовому порядку, відповідні рішення судів набрали законної сили, а тому у суду не має підстав для стягнення з відповідача грошових зобов'язань за вказаними рішеннями.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак