Постанова № 56645281, 21.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2016 р. Справа №918/12/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Саврій В.А. ,

судді Савченко Г.І.

при секретарі Головченко Д.М.

За участю представників:

прокурор - Маринич В.В. (посвідчення №030682)

позивача - ОСОБА_1 (посвідчення від 29.10.2015)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №2892 від 28.12.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" на рішення господарського суду Рівненської області від 15.02.2016 у справі №918/12/16

Позивач: Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в особі Малошпаківської сільської ради

Відповідач: ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Іваницький навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа 1 ступеня"

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернення приміщення вартістю 8 650,00 грн.

Судом розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області №918/12/16 від 15.02.2016 (суддя Андрійчук О.В.) позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна №196/26 від 01.03.2014, укладений між Малошпаківською сільською радою та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Рівненської філії, про передачу у строкове платне користування нежилого приміщення Іваницького навчально - виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня" загальною площею 12 м2 для розміщення АТС, вартість якого становить 8 650,00 грн. Зобов'язано ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" повернути нежиле приміщення Іваницького навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня" загальною площею 12 м2, що знаходиться за адресою: вул.Млинівська, 38, с.Іваничі, Рівненський район, Рівненська область, Малошпаківській сільській раді шляхом підписання акту прийому-передачі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" на користь Прокуратури Рівненської області 1 218,00 грн. судового збору. Стягнуто з Малошпаківської сільської ради на користь Прокуратури Рівненської області 1 218,00 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що зміст оспорюваного договору, пов'язаного з орендою об'єкту освіти і науки, суперечить законодавству, зокрема ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", ч.5 ст.16 Закону України "Про дошкільну освіту", п.1.12. Наказу Міністерства охорони здоров'я від 01.08.2013 №678 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей"", п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, оскільки його використання здійснювалося не за цільовим призначенням.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №918/12/16 від 04.03.2016 прийнято до розгляду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" на рішення господарського суду Рівненської області від 15.02.2016 у справі №918/12/16.

Рівненською місцевою прокуратурою подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому прокуратура просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення залишити без змін.

Малошпаківською сільською радою подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення залишити без змін.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала присутніх в судовому засіданні прокурора, представника позивача та представника відповідача, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, вивчила відзиви на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2014 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №196/26 (договір), за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення, розташоване по вул.Млинівській, 32, с.Іваничі, Рівненський район, Рівненської області, загальною площею 12 м2 для розміщення АТС (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п.1.1. цього договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.

01.03.2014 між позивачем та відповідачем підписано Акт приймання-передачі приміщення, що є предмет договору.

За п.1.2. договору вартість орендованого приміщення становить 8 650,00 грн., про стверджується висновком про вартість майна від 09.04.2014, підготовленого ППФ "Есперт-Рівне".

Цей договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.03.2014 до 28.02.2017.

Як вбачається з умов договору, цільове призначення орендованого приміщення - розміщення АТС.

Майно, яке предметом оренди, знаходиться у приміщенні Іваницького навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня" (у договорі допущено описку, а саме: невірно вказано номер вулиці - 32 замість 38).

Водночас, згідно висновку про вартість майна, вбачається, що орендоване приміщення знаходиться у приміщенні Іваницького навчально-виховного комплексу за адресою с.Іваничі, вул.Млинівській, 38. Окрім того, згідно довідки Малошпаківської сільської ради №39 від 18.01.2016 оцінка частини приміщення Іваницького навчально-виховного комплексу проводилась саме за адресою с.Іваничі, вул.Млинівській, 38. (а.с. 42, 46)

Також, згідно довідки з ЄДРПОУ Іваницький навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня" знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Іваничі, вул.Млинівській, буд.38.

Згідно з приписами ст.ст. 28, 29 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

Статтею 2 Закону України "Про дошкільну освіту" передбачено, що основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є: забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти; визначення змісту дошкільної освіти; визначення органів управління дошкільною освітою та їх повноважень; визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про дошкільну освіту; створення умов для благодійної діяльності у сфері дошкільної освіти.

Основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є: забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти; забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку загальної середньої освіти; забезпечення нормативно-правової бази щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти; визначення структури та змісту загальної середньої освіти; визначення органів управління системою загальної середньої освіти та їх повноважень; визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про загальну середню освіту (ст.2 Закону України "Про загальну середню освіту").

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Дошкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на підставі статуту (ч.1 ст.13 Закону України "Про дошкільну освіту").

За Статутом третьої особи передбачено, що Іваницький навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня" (НВК) належить до комунальної форми власності Малошпаківської сільської ради (п.1.1. Статуту).

Пунктом 1.5. Статуту третьої особи встановлено, що засновником НВК є пайове сільськогосподарське підприємство "Україна". 31.07.1996 НВК переданий на баланс Малошпаківської сільської ради, яка є власником та здійснює фінансування НВК, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщення та медичне обслуговування працівників і дітей.

У п.1.6. Статуту третьої особи визначено, що головною метою НВК є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної та початкової загальної освіти.

До основних завдань НВК, зокрема відноситься створення умов для різнобічного розвитку дитини дошкільного віку, створення умов для здобуття дітьми дошкільного віку, учнями безперервної дошкільної та початкової середньої освіти, розвитку їх творчих здібностей і нахилів тощо (п.1.7. Статуту).

Згідно з п.1.8. Статуту НВК складається з двох підрозділів - дошкільного та шкільного. Дошкільний підрозділ забезпечує належний рівень дошкільної освіти дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Шкільний підрозділ забезпечує відповідний рівень початкової освітньої підготовки учнів згідно з вимогами Державного стандарту загальної середньої освіти.

Враховуючи викладене вбачається, що НВК забезпечує отримання дошкільної освіти та загальноосвітньої підготовки учнів початкових класів.

За п.п.5.1.-5.4. Статуту третьої особи матеріально-технічна база НВК включає будівлі, споруди, земельну ділянку, комунікації, обладнання, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі закладу. Матеріально-технічна база НВК включає: 4 кімнати для занять, кабінет, 1 спальню, роздягальню, харчоблок, пральню. Навчальний заклад має земельну ділянку площею 1,397 га, де розміщуються спортивний майданчик, зони відпочинку. дитячий майданчик, квітники. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна НВК проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством.

За приписами ч.1 ст.38 Закону України "Про дошкільну освіту", ч.1 ст.44 Закону України "Про загальну середню освіту" матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу, загальноосвітніх навчальних закладів включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.52 Постанови КМ України від 12.03.2003 №305 "Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад", п.101 Постанови КМ України від 27.08.2010 №778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад" матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу, закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі дошкільного навчального закладу або централізованої бухгалтерії, яка обслуговує цей заклад.

Приміщення НВК перебуває на балансі позивача, що стверджується інвентарною карткою №12 обліку основних засобів.

Фінансово-господарська діяльність дошкільного навчального закладу провадиться відповідно до законодавства та його статуту (п. 49 Постанови КМ України від 12.03.2003 №305 "Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад", п.19 Постанови КМ України від 12.03.2003 №306 "Про затвердження Положення про навчально-виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад"").

Частиною 5 ст.63 Закону України "Про освіту" визначено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

У силу вимог ч.5 ст.16 Закону України "Про дошкільну освіту" майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

Пунктом 1.12. Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2013 №678 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей"" передбачено, що здача в оренду території, будинків, приміщень, будівель, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншим юридичним та фізичним особам для використання в цілях, що не пов'язані з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.

Відповідно до приписів п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 року №63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

За ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про дошкільну освіту" держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття. Держава сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Відповідно до ч.4 ст.61 Закону України "Про освіту", п.105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою КМ України від 27.08.2010 №778 додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих в тому числі на комунальній власності, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", ч.5 ст.16 Закону України "Про дошкільну освіту" законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (у тому числі на умовах оренди).

Водночас, згідно п.1.1. договору оренди нерухомого майна №196/26, орендоване приміщення передане для розміщення АТС.

У свою чергу, основними видами діяльності публічного акціонерного товариства "Укртелеком" відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є, зокрема діяльність у сфері проводного, безпроводного, супутникового електрозв'язку тощо.

Пунктом 2.2. Статуту публічного акціонерного товариства "Укртелеком" визначеного предмет його діяльності, до якого віднесено надання телекомунікаційних послуг, у тому числі послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) зв'язку, комп'ютерного зв'язку, радіозв'язку, будівництво і технічне обслуговування мереж ефірного теле- та радіомовлення і проводового радіомовлення в межах промислової експлуатації, супутникового зв'язку, транспортних телекомунікаційних мереж, телемереж, мереж електрозв'язку з рухомими об'єктами та інших телекомунікаційних мереж, надання в користування каналів електрозв'язку, здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного мовлення, ефірного радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж тощо.

Таким чином, ні предмет діяльності відповідача, ні цільове призначення орендованого приміщення не мають відношення до навчально-виховного процесу.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст.ст. 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч.ч.1-3, 5 ст.203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Частиною 3 ст.207 ГК України передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди) тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення. Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до ст.216 ЦК України та ч. 2 ст.208 ГК України.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Так, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що зміст оспорюваного договору, пов'язаного з орендою об'єкту освіти і науки, суперечить законодавству, зокрема ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", ч.5 ст.16 Закону України "Про дошкільну освіту", п.1.12. Наказу Міністерства охорони здоров'я від 01.08.2013 №678 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей"", п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, оскільки його використання здійснювалося не за цільовим призначенням.

Водночас відповідачем не доведено використання орендованого приміщення для навчально-виховного процесу.

Враховуючи викладене, оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним, а нежитлове приміщення, що є предметом договору оренди, - поверненню позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №196/26 від 01.03.2014 є підставними та обґрунтованими, а тому були правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у звязку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 15.02.2016 у справі №918/12/16 - залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" - залишити без задоволення.

2. Справу №918/12/16 повернути до господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Савченко Г.І.