Рішення № 56644845, 09.03.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2016 р.Справа № 922/5517/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" (ТДВ "ЧЗМК") (м. Червоноград) - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Метінвест-СМЦ» (м. Київ) - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на строні позивача ТОВ «Сава» (м. Дніпропетровськ) до ТОВ "Бест Груз", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача: не з"явився;

відповідача: не з"явився;

представники третіх осіб не з"явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Червоноградський завод металоконструкцій» (далі за тестом позивач або ТДВ «ЧЗМК») (м. Червоноград, Львівської обл.) у позовній заяві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Груз» (далі за текстом відповідач або TOB «Бест Груз») (м. Харків) просить суд стягнути на його користь з відповідача 281068 грн. 74 грн. вартості втрачених вантажів та а 4216 грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач проти позову заперечує. Вказує, що до виконання обовязків за Договором-заявкою № 0/02/15 про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом не приступав і транспортно-експедиційних послуг позивачу не надавав, а тому й відповідальності за втрату вантажу не несе.

Учасники процесу представників в судове засідання не направили. Про час і місце судового засідання учасники процесу повідомлялись належним чином. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вправі розглянути справу без сторони (її представника) за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14 липня 2015 року між сторонами в електронній формі було укладено Договір-заявку № 0/02/15 про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (далі за текстом - Договір), у відповідності до якого ТОВ «Бест Груз», як перевізник-експедитор, зобов'язалось надати ТДВ «ЧЗМК», як замовнику, транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з перевезенням вантажу автомобільним транспортом, а ТДВ «ЧЗМК» зобов'язалось прийняти вантаж та провести оплату транспортних послуг.

Згідно частини 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно пункту 1 ст. 930 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

В розділі 1 Договору сторони погодили, що 14.07.-15.07.2015 р. в с. Партизанське Дніпропетровської обл. та в м. Дніпропетровську буде здійснено завантаження металом в кількості 21, 5 т., а 16.07.2015 р. до 14.00 буде здійснено розвантаження вантажу в місті Червоно град Львівської області, за адресою ТДВ «ЧЗМК». Перевезення мало бути здійснено водієм ОСОБА_2, техпаспорт СХХ 836018, водійське посвідчення № ВВТ 122089 від 10.02.76, на автомобілі МАН АО 2837 AI, AM 8001 ХТ.

Винагорода ТОВ «Бест Груз» мала становити 12200 грн. з ПДВ після відвантаження протягом 3-4 днів.

Строк дії даного договору-заявки до 31.12.2015 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно пункту 3.2.1 Договору перевізник-експедитор несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передання його вантажоотримувачу, вказаному у товарно-транспортній накладній.

В пункті 3.2.1 Договору слідує, що умови перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування за цим договором регулюються Статутом автомобільного транспорту, Конвенцією про міжнародні перевезення.

Позивач мав намір отримати за Договором послуги з перевезення вантажу з двох адрес, а саме:

- Дніпропетровська область, Дніпропетровська район, с.м.т. Партизанське, вул. Леніна, 25. Вантажовідправник TOB «Метінвест-СМЦ», із яким позивачем укладено договір поставки металопрокату № МКП - 142742/03/15 від 23.03.2015 р.;

- м. Дніпропетровськ, вул. Будівельна, 60. Вантажовідправник - TOB «САВА», з яким позивачем укладено договір поставки металопрокату № 03/02/15 від 03.02.2015 р.

Відповідно до розділу 1 Договору, дата і час розвантаження металопрокату 16 липня 2015 р. о 14:00 год. за адресою: вул. Львівська, 53, м. Червоноград, Львівська область (склад позивача).

Позивач наполягає, що на виконання умов Договору відповідач надав погоджений сторонами автомобіль МАН АО 2837 AI, причіп AM 8001ХТ під завантаження металопрокату 14.07.15-15.07.2015 р., що підтверджується копіями видаткових накладних №№ 90358465, 90353681, 90361672, РН - 0000304 від 15 липня 2015р., виданими відповідно TOB «Метінвест-СМЦ» та TOB «САВА», а також заявками на транспортування та нарядами на навантаження, у яких водій, зазначений у договорі розписався про отримання товару, погодився з його номенклатурою та вагою.

В звязку з ненадходженням вантажу, позивач 22.07.2015 р. цінним листом направило TOB «Бест Груз» лист-вимогу № 247 від 21.07.2015 р. про видачу товару або відшкодування його вартості, вручення якої підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач стверджує, що не Договір з його боку не виконувався, оскільки позивач в телефонному режимі відмовився від послуг відповідача.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження відмови позивача від виконання Договору відповідачем суду не надано.

Відповідач також вказує, що жодних договорів з водієм, який мав безпосередньо перевозити вантаж позивача, відповідачем не укладалось і вказаний в Договорі автомобіль відповідачем не направлявся за вказаним у Договорі маршрутом, у відповідача відсутні товарно-транспортні накладні та інші супроводжуючі документи. Особа водія не встановлювалась. Акти виконаних робіт за договором-заявкою від 14.07.2015 р. не складались. Оплата за замовлення або за залучення до виконання даного транспортного замовлення інших осіб, як це передбачено п. 2.2.2 договору-заявки. замовником не здійснювались. Акти про нестачу вантажу також не складались.

Відповідач у відзиві на позов висловив припущення про те, що позивач самостійно домовився з водієм ОСОБА_2, телефон якого був вказаний у п. 1 Договору. Тому, який автомобіль виїжджав за маршрутом позивача, яким чином та де було здійснено завантаження, і чому ТДВ «ЧЗМТ» не отримало свій вантаж, відповідачу не відомо.

Крім того вказує, що листа-вимоги від 21.07.2015 р. відповідач не отримував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, як Господарський кодекс України, так і Цивільний кодекс України вимагають належного виконання боржником свого зобовязання перед кредитором у відповідності до положень договору та чинного законодавства.

Згідно частини 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором сторін та законом одностороння відмова від зобов'язання не встановлена.

Згідно пункту 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до частини 1 ст. 314 ГК України та ч. 1 ст. 924 ЦК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі втрати або нестачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу який втрачено або якого не вистачає (частина 3 ст. 314 ГК України та частина 2 ст. 924 ЦК України).

Згідно ст. ст. 929, 932 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до ст. ст. 933, 934, 935 ЦК України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу. Клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв'язку із розірванням договору.

Ст. ст. 909, 917, 924 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Ст. ст. 306, 308, 314, 316 ГК України передбачено, що допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Згідно ст.ст. 1, 8-10. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником. Експедитори за дорученням клієнтів, зокрема, надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Експедитор має право не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до п.140 Статуту автомобільного транспорту, вантажовідправник і вантажоодержувач мають право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за його втрату, якщо цей вантаж не було видано вантажоодержувачу на його вимогу: при міському і приміському перевезенні - протягом 10 днів з дня прийняття вантажу, при міжміському перевезенні - протягом 30 днів після закінчення строку доставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК України та ч. 1 ст. 924 ЦК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі втрати або нестачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу який втрачено або якого не вистачає (ч.3 ст.314 ГК України та ч.2 ст. 924 ЦК України).

Ухвалою суду від 21 жовтня 2015 р. до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено ТОВ «Метінвест-СМЦ» (вул. Лейпцизька, 15А, м. Київ, 01015) та ТОВ «Сава» (вул. Затишна, 9а, м. Дніпропетровськ, 49057). В третіх осіб було витребувано товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів для відповідача на підставі відповідних договорів поставки.

ТОВ «Сава» витребуваних судом документів та пояснень по суті спору не надало.

В письмових поясненнях ТОВ «Метінвест-СМЦ» вказало, що товар було спочатку отримано за видатковими накладними представником ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій», та стороною в договорі перевезення виступав саме він.

У відповідності до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрасу України 14.10.1997 р. № 363, в редакції з 14.01.2014 р. (далі за текстом Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

На вимогу суду ТОВ «Метінвест-СМЦ» надало:

- ТТН № 80930533 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Бест Груз», водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ «Метінвест-СМЦ» у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій», маса брутто 11 т. 830 кг., вантаж - металопрокат;

- ТТН № 80916901 від 15 липня 2015 року , в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Бест Груз», водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ «Метінвест-СМЦ» у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій», маса брутто 2 т. 272 кг., вантаж - металопрокат;

- ТТН № 80931172 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Бест Груз», водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ «Метінвест-СМЦ» у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій», маса брутто 4 т. 490 кг., вантаж - металопрокат.

Всі вищевказані ТТН містять підпис водія/експедитора ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 30 листопада 2015 року у даній справі було призначено судову експертизу. Перед експертом було поставлено наступні питання:

- 1. Чи підтверджується документально та на яку суму прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 за товарно-транспортною накладною № 80930533 від 15.07.2015 р. (а.с. 124,125)?;

- 2. Чи підтверджується документально та на яку суму прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 за товарно-транспортною накладною № 80916901 від 15.07.2015 р. (а.с. 124, 125)?;

- 3. Чи підтверджується документально та на яку суму прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 від ТОВ «Сава» (вул. Затишна, 9а, м. Дніпропетровськ, 49057) 14-15 липня 2015 року для вантажоодержувача - ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій» (80100, м. Червоноград, вул. Львівська, б. 53)?

Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3 вх. № 405 від 11.02.2015 р. по першому питанню, - в обсязі наданих документів. документально підтверджується прийняття до перевезення вантажу ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій» водієм-експедитором ОСОБА_2 за товарно-транспортною накладною № 80930533 від 15.07.2015 р. в кількості 11,830 т. По другому питанню, - в обсязі наданих документів, документально підтверджується прийняття до перевезення вантажу ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій» водієм-експедитором ОСОБА_2 за товарно-транспортною накладною № 80916901 від 15.07.2015 р. в кількості 2, 272 т. По третьому питанню, - підтвердити документально прийняття до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 від ТОВ «Сава» (вул. Затишна, 9а, м. Дніпропетровськ, 49057) 14-15 липня 2015 року для вантажоодержувача - ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій» (80100, м. Червоноград, вул. Львівська, б. 53) судовому експерту не є видається можливим.

Таким чином, суд вважає підтвердженим належними та допустимими доказами прийняття відповідачем до перевезення за Договором вантажу за:

- ТТН № 80930533 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Бест Груз», водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ «Метінвест-СМЦ» у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій», маса брутто 11 т. 830 кг., вантаж - металопрокат;

- ТТН № 80916901 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Бест Груз», водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ «Метінвест-СМЦ» у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій», маса брутто 2 т. 272 кг., вантаж - металопрокат;

- ТТН № 80931172 від 15 липня 2015 року, в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Бест Груз», водій - ОСОБА_2, вантажовідправник - філія ТОВ «Метінвест-СМЦ» у м. Дніпровську, вантажоодержувач - ТОВ «Червоноградський завод металоконструкцій», маса брутто 4 т. 490 кг., вантаж - металопрокат.

Товарно-транспортних накладних на передання експедитору-перевізнику за Договором решти вантажу, зокрема отриманого позивачем від ТОВ «Сава», позивачем суду не надано і факт прийняття такого вантажу відповідачем до перевезення суд вважає недоведеним.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на пункт 2.2.1. Договору, в якому сторони визначили одним з обовязків перевізника-експедитора, тобто відповідача, дії з організації надання автотранспорту під завантаження у вказані замовником строки, документально та технічно готового до виконання перевезень вантажів, оскільки вантаж було прийнято безперешкодно вказаним у Договорі водієм-експедитором. Підстав для тлумачення вказаного пункту як такого, що передбачає обовязковість надання перевізником-експедитором попереднього письмового підтвердження про подачу автомобіля, суд не вбачає, оскільки з умов Договору вбачається який транспорт, з яким водієм, коли та куди має бути подано тощо. Крім того, відповідно до ст. 933 ЦК України, у разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Проте, доказів висунення позивачу будь-яких зауважень щодо наданої документації та інформації про властивості наданого до перевезення вантажу, відповідач суду не надав.

Товарно-транспортних накладних на передання експедитору-перевізнику за Договором решти вантажу, зокрема отриманого позивачем від ТОВ «Сава», позивачем суду не надано, а тому факт прийняття такого вантажу відповідачем до перевезення суд вважає недоведеним.

Стосовно документального оформлення втрати вантажу, суд вважає, що позивачем не було дотримано правил, встановлених пунктом 13.6. Правил, у відповідності до якого, в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, перевізник i вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин i суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами. (Пункт 13.6 в редакції Наказу Мінтрансу № 90 ( z0242-98 ) від 23.03.98 р.). Згідно пункту 13.7. Експертиза проводиться у присутності представників перевізника і замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.

Доказів проведення такої експертизи та складання відповідного акту позивачем суду не надано.

Направлення позивачем 22.07.2015 р. на адресу відповідача листа-вимоги № 247 від 21.07.2015 р. про видачу товару або відшкодування його вартості, вручення якої підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, але таке отримання заперечується відповідачем, вищевказаної експертизи не замінюють.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позову.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 11.03.2016 р.

Суддя ОСОБА_1