Рішення № 56644584, 21.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2016 р.

Справа № 916/147/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІПІ Форвардінг”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпостачтранс”

про стягнення 7225,00 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні 21.03.2016 р. приймали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Укрпостачтранс” на користь ТОВ „ДІПІ Форвардінг” 7000,00грн. попередньої оплати за договором перевезення вантажу №0240/14 від 20.06.2014р., 225,00грн. штрафу.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надіслав поштою до суду заяву про зміну (доповнення) підстав позову та уточнення позовних вимог від 01.02.2016р. за вх.№2-497/16, заяву про розгляд справи без його участі від 17.02.2016р. за вх.№3859/16, в їх обґрунтування зазначає, що відповідно до договору перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні №0240/14 від 20.06.2014р., укладеного між ТОВ „ДІПІ Форвардінг” та ТОВ „Укрпостачтранс”, відповідач зобов’язався здійснити перевезення вантажу відповідно до заявки. Згідно із заявкою №05803.06.14 від 19.06.2014р. за договором №0240/14, позивачем було замовлено перевезення вантажу по маршруту м. Донецьк – м. Алчевськ на загальну суму 12500,00 грн., порядок розрахунків відповідно до якої було визначено наступним чином: 7000,00 грн. до завантаження автомобіля та 5500,00 грн. після виконання послуги на підставі оригіналів супровідних документів. ТОВ „ДІПІ Форвардінг” свої зобов’язання по оплаті замовлених послуг в частині здійснення передплати виконало, що підтверджується платіжним дорученням №1474 від 20.06.2014р. на суму 7000,00 грн. Однак, відповідачем послуга по здійсненню перевезення вантажу відповідно до договору №0240/14 від 20.06.2014р. та заявки №05803.06.14 від 19.06.2014р. не виконана, що стало причиною безпідставного отримання останнім коштів в розмірі передплати в сумі 7000,00 грн., у зв’язку з чим позивач просить суд їх стягнути. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 225,00 грн. у зв’язку з невиконанням умов договору.

Відповідач в судові засідання не з`явивлявся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:

20.06.2016р. між ТОВ „ДІПІ Форвардінг” (замовник) та ТОВ „Укрпостачтранс” (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні №0240/14, за умовами якого замовник діє від імені та за рахунок коштів третьої сторони – замовника, залучає перевізника для перевезення вантажів у міських, міжміських сполученнях. Замовник діє на основі договору-доручення із замовником. Всі істотні умови перевезення обговорюються в заявці та являються невід?ємною частиною цього договору (п. 1.3. договору).

Відповідно до п.п.2.1., 2.2. договору №0240/14 замовник надає перевіднику по факту, електронною поштою чи іншим видом зв’язку транспортну заявку на перевезення вантажу, завірену підписами уповноважених осіб та печаткою замовника. В заявці вказується дата завантаження та вивантаження, адреса завантаження та вивантаження, контактні телефони та адреси відповідальних осіб, на місцях завантаження та вивантаження, вага та інші характеристики вантажу, тип транспортного засобу, вимоги до нього, та інші важливі умови перевезення вантажів.

Згідно з п. 3.1. договору перевізник зобов’язується після прийняття заявки до виконання підписати її, завірити печаткою (за наявності такої), та доставити вантаж за адресою, вказаною в заявці та товаро-транспортній накладній, передати вантаж вантажоотримувачу, отримати на вантажосупровідних документах відповідні відмітки, підтвердити отримання вантажу вантажоотримувачем.

За умовами п. 4.10. договору №0240/14 у випадку порушення зобов’язань за даним договором, винна сторона несе відповідальність у вигляді сплати на користь іншої сторони штрафу в розмірі 1,8% від суми фрахту за даним договором.

Відповідно до п.9.1. договору №0240/14 від 20.06.2014р. цей договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2014р., або до моменту його припинення (у випадку розірвання за згодою сторін) чи в іншому випадку, передбаченому чинним законодавством України, проте, діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

19.06.2014р. позивачем було подано, а відповідачем прийнято заявку №05803.06.14 до договору №0240/14 від 20.06.2014р. на перевезення вантажу по маршруту м. Донецьк – м. Алчевськ.

Відповідно до заявки №05803.06.14 від 19.06.2014р. вартість перевезення складає 12500,00грн., оплата здійснюється по оригіналам документів (ТТН/ТМЦ, заявка, акт, рахунок) наступним чином: 7000,00 грн. до завантаження автомобіля та 5500,00 грн. по оригіналам документів.

Так, позивач сплатив на рахунок відповідача передплату в сумі 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1474 від 20.06.2014р., проте, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання та не здійснив перевезення вантажу відповідно до договору №0240/14 від 20.06.2014р. та заявки №05803.06.14 від 19.06.2014р.

Позивачем відповідачу було надіслано претензію від 07.12.2014р. про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі передплати в сумі 7000,00 грн., однак, її залишено відповідачем без відповіді.

З врахуванням вище проаналізованих обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Пунктом 1 ст. 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Згідно п. 1, ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Із змісту пп. 1 п. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України вбачається, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пунктами 1, 2 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Крім того, позивачем згідно п. 4.10. договору №0240/14 заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 225,00 грн. за порушення умов договору.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Зі змісту п.п.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок штрафу, зроблений позивачем, суд встановив, що штраф обраховано вірно, у зв’язку з чим позовна вимога про стягнення з ТОВ „Укрпостачтранс” 225,00 грн. штрафу підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, з огляду на проаналізовані судом матеріали справи та чинне законодавство, суд вбачає правомірність заявлених позивачем позовних вимог, у зв’язку з чим в повному обсязі задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІПІ Форвардінг” щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпостачтранс” 7000,00 грн. попередньої оплати у зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором №0240/14 від 20.06.2014р., 225,00 грн. штрафу за порушення зобов’язань за договором.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1378,00 грн. відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 21.03.2016р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та витязі з ЄДРЮОФОП станом на 10.03.2016р., у зв’язку з чим, суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпостачтранс” (65026, Одеська область, м. Одеса, пров. Віце-Адмірала Жукова,17/19, оф.4, код 39161979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІПІ Форвардінг” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7а, оф.8-5, код 36858306) 7000,00 (сім тисяч) грн. попередньої оплати, 225,00 (двісті двадцять п’ять) грн. штрафу, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23 березня 2016 р.

Суддя І.А. Малярчук