Постанова № 56643149, 22.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 909/784/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М.

суддів Малетича М.М.

Кривди Д.С.

За участю представників сторін:

від прокуратури Безкоровайний Б.О. (посв. № 036984 від 22.12.15р.)

від позивача не з'явилися

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.16р.

у справі № 909/784/15 (господарського суду Івано-Франківської області)

за позовом заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Івано-Франківськ

про стягнення 447270, 99 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.15р. у справі № 909/784/15 (суддя Шкіндер П.А.) позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 237144, 02 грн. основного боргу, 15489, 08 грн. пені, 13468, 48 грн. 3 % річних та 181169, 41 грн. інфляційних втрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.16р. (головуючий Давид Л.Л., судді Данко Л.С., Кордюк Г.Т.) вказане рішення скасовано, у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 05.01.16р. скасувати, а рішення від 03.08.15р. залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги перший заступник прокурора посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 11, 526, 530, ч.2 ст. 625 ЦК України, ч. ч. 2, 6, 9 ст. 40, п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.04р. № 1243.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.03.16р. розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді Малетич М.М., Кривда Д.С.

Заяву відповідача про відкладення розгляду справи колегією відхилено.

Клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 17.03.16р. (вх. № 2765Д6/5406) задоволенню не підлягає, оскільки подано пізніше як за сім днів до дня проведення засідання, призначеного на 22.03.16р., тобто, з порушенням строку, визначеного ч. 2 ст. 74 1 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

15.04.08р. між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Замовник) укладено договір № 29 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, згідно якого замовник, що здійснює будівництво торгово-офісного центру на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 в порядку та умовах, визначених договором, бере участь у розвитку соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська.

Замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором (п.2.1).

За п. 3.1, розрахунок попереднього розміру пайового внеску здійснюється відповідно додатку 1 до договору, згідно якого становить 296430, 03 грн.

Замовник сплачує не менше 20 % попереднього розміру пайового внеску протягом 40 банківських днів від дати, зазначеної на витязі з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протокольною частиною (п.3.2).

Пунктом 3.3 встановлено, розрахунок остаточного розміру пайового внеску здійснюється відповідно додатку 2 до договору, який оформлюється після затвердження в установленому порядку архітектурно - технічного паспорту об'єкта.

Несплачену суму попереднього розміру пайового внеску та суму остаточного розміру пайового внеску замовник сплачує до моменту подання акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта на підпис голові державної приймальної комісії (п.3.4).

Відповідно п.4.1, договір набуває чинності з дати прийняття рішення виконавчого комітету про надання дозволу на будівництво і діє до моменту повного виконання умов договору.

07.08.13р. Інспекцією ДАБК у м. Івано-Франківську зареєстровано декларацію про готовність торгово-офісного центру по АДРЕСА_1 до експлуатації, яку видано відповідачеві.

Згідно довідки фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 23.06.16р., фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у виконання умов договору № 29 від 15.04.08р. сплачено 59286, 01 грн. (20 %) попереднього розміру пайового внеску, 1559, 30 грн. пені, 118, 57 грн. інфляційних втрат та 312, 48 грн. 3 % річних.

14.07.15р. заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 237144, 02 грн. основного боргу, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором, 15489, 08 грн. пені, 13468, 48 грн. 3 % річних та 181169, 41 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 08.08.13р. по 29.06.15р.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.15р. у справі № 909/784/15 позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.16р. вказане рішення скасовано, у позові відмовлено, оскільки зміни до договору від 15.04.08р. сторонами не вносились, додаток № 2 до договору не укладався, а тому у відповідача не виникло обов'язку сплатити залишок пайового внеску, так як не настала подія, обумовлена договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то у відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Відповідно ч. 2 п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1243 від 22.09.04р. (в редакції на момент укладення договору, що втратила чинність 08.10.08р.), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягало у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Частиною першою п.2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 461 від 13.04.11р. (в редакції від 15.08.12р., яка діяла на серпень 2013 року), визначено, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, у виконання умов договору від 15.04.08р. відповідачем сплачено 59286, 01 грн. (20 %) попереднього розміру пайового внеску, пунктами 3.3, 3.4 договору передбачений розрахунок остаточного розміру пайового внеску додатком № 2 і його сплата до моменту подання акту державної приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію на підпис голові комісії, після укладення договору від 15.04.08р. законодавче регулювання порядку введення об'єктів будівництва в експлуатацію змінилось, відповідних змін до діючого договору сторонами не вносилось.

Колегія погоджується з правильним висновком суду апеляційної інстанції. що термін сплати решти розміру пайового внеску для відповідача не настав, оскільки додаток 2 до договору не укладено, подія, зазначена в договорі не відбулася, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, заявлених на підставі вказаного договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.16р. у справі № 909/784/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О. М. Мамонтова

Судді: М. М. Малетич

Д. С. Кривда