Ухвала суду № 56643101, 22.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 березня 2016 року Справа № 905/1861/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Палій В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Еколіс", м. Ізюм Харківської області (далі - Товариство),

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016

зі справи № 905/1861/15

за позовом Товариства

до публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області (далі - Завод),

про стягнення 142 724,96 грн. та

зустрічним позовом Заводу

до Товариства

про стягнення 51 429,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 18.02.2016 б/н, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 скасувати, а рішення господарського суду Донецької області від 12.11.2015 залишити в силі.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як зазначено у підпункті 2.15 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами), законом передбачено сплату судового збору, зокрема, з касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Отже, у даному випадку при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 4 887 грн. (3 425,40 + 1 461,60), тоді як фактично за платіжним дорученням від 15.02.2015 № 1102 перераховано лише 3 425,40 грн. судового збору.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 зі справи № 905/1861/15 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Еколіс".

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Палій