Ухвала суду № 56642425, 23.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 876/173/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -

в с т а н о в и в :

Позивач- ДПІ у Залізничному районі м. Львова звернулася в суд з позовом відповідача- Гниди М.С., в якому просила стягнути з останнього податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 207660,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, при першій реєстрації в Україні автомобілів марки MAN (державний номерний знак НОМЕР_2) 1998 року випуску, марки MAN (державний номерний знак НОМЕР_3) 1998 року випуску, марки MERCEDES-BENZ (державний номерний знак НОМЕР_4) 1991 року випуску, марки MERCEDES-BENZ (державний марки знак НОМЕР_5) 1998 року випуску, марки VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_6) 2000 року випуску; марки DAIMLER-BENZ (державний номерний знак НОМЕР_1) 1998 року випуску, не сплатив податок з власників транспортних засобів. Оскільки на рахунок місцевого бюджету кошти від сплати вказаного податку в розмірі 207660,00 грн. не надійшли, то такі підлягають стягненню в судовому порядку. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому з врахуванням вищенаведеного суд відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_1 27 травня 2009 року здійснено першу державну реєстрацію автомобіля марки MAN (державний номерний знак НОМЕР_2) 1998 року випуску, 24 червня 2009 року - автомобіля марки MAN (державний номерний знак НОМЕР_3) 1998 року випуску, 13 березня 2010 року - марки MERCEDES-BENZ (державний номерний знак НОМЕР_4) 1991 року випуску, 05 грудня 2009 року - марки MERCEDES-BENZ (державний марки знак НОМЕР_5) 1998 року випуску, 29 травня 2009 року - марки VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_6) 2000 року випуску; 02 липня 2009 року - марки DAIMLER-BENZ (державний номерний знак НОМЕР_1) 1998 року випуску (лист управління Державтоінспекції Львівського ВРЕР № 9/2074 від 31 серпня 2010 року).

Згідно з розрахунком суми податку з власників наземних транспортних засобів, що підлягає сплаті відповідачем під час здійснення першої реєстрації вказаних транспортних засобів в Україні, сума податку становить 207660,00 грн.

Відповідно до довідки ДПІ у Залізничному районі від 02 листопада 2010 року № 29761/9/19.023/1429 до місцевого бюджету Залізничного району м. Львова від ОСОБА_1 не надходили кошти зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у сумі 207660,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що першій реєстрації в Україні транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1 передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, що спростовує доводи податкового органу про відсутність сплати податку.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно зі ст.3 вказаного Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Ч.1 ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" вказаний вид податку сплачувався фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. При цьому сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками встановленими цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Згідно з ч.6 ст.5 вказаного Закону у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України, від 07 вересня 1998 року № 1388.

Відповідно до вказаного Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю, в числі іншого, за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п.8 вказаного Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Таким чином, безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, і такий податок сплачується до реєстрації транспортного засобу, а не після такої реєстрації.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що першій реєстрації в Україні транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1 передувала сплата податку з власників транспортних засобів, яка є безумовною підставою для такої реєстрації, оскільки без сплати такого не проводиться перша реєстрація транспортного засобу, а тому відсутні підстави для стягнення такого податку з відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року зазначає, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року апелянту - ДПІ у Залізничному районі ГУ ДФС у Львівській області було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт до апеляційної скарги не додав документу про сплату судового збору та не сплатив судовий збір на момент вирішення справи.

Враховуючи викладене, у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду, такий підлягає стягненню з апелянта в дохід Державного бюджету України у розмірі встановленому ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі № 2а-962/11/1370 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області судовий збір у розмірі 1870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги на рахунок: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик