Постанова № 56642165, 22.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2016 року 08:00 №826/26745/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кобилянського К.М., суддів Мазур А.С. та Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «МІА»до Державної архітектурно-будівельної інспекції Українипро визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІА» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.11.2015, постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2015 №51/15/1/10/26-38/2011/02/4 та від 20.11.2015 №52/15/10/26-39/2011/02/4, рішення про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 23.11.2015 №43.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві порушено мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання, який передбачений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, а тому винесені за результатом такої перевірки постанови і рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «МІА» проведена правомірно, оскільки Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи - структурні підрозділи апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції (яким є Департамент), не є контролюючим органом в розумінні податкового законодавства України.

В судове засідання 04.03.2015 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним державним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва бізнес-центру з об'єктами соціально-культурного та соціально-побутового призначення, за адресою: вулиця Глибочицька, 13, місто Київ.

За наслідками перевірки складено акт від 18.11.2015 та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.11.2015.

18.11.2015 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 20.11.2015.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акта перевірки від 18.11.2015, припису від 18.11.2015 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.11.2015, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві прийняті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2015 №51/15/1/10/26-38/2011/02/4 та від 20.11.2015 №52/15/10/26-39/2011/02/4 та рішення про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 23.11.2015 №43.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю «МІА» оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до пунктів 1, 5 та 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється, в тому числі і Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Позивач посилався на протиправність проведеної Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві позапланової перевірки, у зв'язку із наявністю мораторію на проведення перевірок суб'єктів господарювання, встановленого Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII.

Так, пунктом 3 Прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України та застосоване у ньому поняття «контролюючі органи» стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно з Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Суд відхиляє посилання відповідача на приписи пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, оскільки Законом №71-VIII, дійсно, вносяться зміни лише до податкового законодавства, разом з тим, він не містить положень про те, що поняття «контролюючі органи», що вживаються у тексті цього Закону, необхідно розуміти у визначенні пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що наведене поняття слід застосовувати у розумінні пункту 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 №817/98 (далі - Указ №817/98), відповідно до якого органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що відповідач є контролюючим органом урозумінні пункту 1 Указу №817/98, а тому на його перевірки розповсюджуються обмеження, встановлені пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII.

З матеріалів справи вбачається, що обсяг доходу товариства з обмеженою відповідальністю «МІА» у 2015 році становив менше 20 мільйонів гривень (згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік товариство з обмеженою відповідальністю «МІА» отримало дохід у розмірі 499 640,00 грн.), а тому перевірку позивача відповідач мав право проводити лише з дозволу Кабінету Міністрів України.

Разом з цим, відповідач не навів суду доказів, які б свідчили про надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 №826/13378/15 та аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 січня 2016 року у справі К/800/54487/15.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, призначення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «МІА» у період дії мораторію на проведення перевірок контролюючими органами є протиправним, а тому рішення прийняті за результатом такої перевірки підлягають скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МІА» задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.11.2015.

3. Визнати протиправними і скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.11.2015 №51/15/1/10/26-38/2011/02/4 та від 20.11.2015 №52/15/10/26-39/2011/02/4.

4. Визнати протиправним і скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 23.11.2015 №43.

5. Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МІА» (код ЄДРПОУ 30524350) судові витрати в сумі 3 181 (три тисячі сто вісімдесят одну гривню) 66 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді А.С. Мазур

А.Б. Федорчук