Ухвала суду № 56641022, 17.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Київ К/800/41349/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Мороза В.Ф.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Донця О.Є.

за участю секретаря судового засідання - Слободян О.М.

за участю представників: ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Міністерства аграрної політики та продовольства

України - Костюченко М.Є.

ОСОБА_5 - ОСОБА_6

прокурор - Гудименко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі

за позовом Липковатівського аграрного коледжу (надалі також - аграрний коледж)

до відділу Держземагенства у Нововодолазькому районі Харківської області (надалі - відділ Держземагентсва)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерства освіти та науки України, Головного управління Держземагенства у Харківській області, ОСОБА_5, а також прокуратури Харківської області

про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року аграрний коледж, з урахуванням зміни позовних вимог, звернувся з позовом про визнання протиправними дій відділу Держземагентсва України у Нововодолазькому районі Харківської області щодо внесення змін до облікової статистичної звітності по ф 6-зем та 2-зем з виключення земельних ділянок загальною площею 4 890 га, які перебувають у постійному користуванні Липковатівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради та включення їх до земель запасу. Також просив зобов'язати відділ Держземагенства України у Нововодолазькому районі Харківської області відновити в обліковій статистичній звітності по ф 6-зем та 2-зем протиправно виключені земельні ділянки площею 4 890 га, які перебувають у постійному користуванні Липковатівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області станом на 01.01.2014 року.

В обґрунтування позову зазначив, що аграрний коледж заснований на державній формі власності та віднесений до сфери управління Міністерства освіти та науки України. У фактичному постійному користуванні позивача на підставі рішення виконавчого комітету Бірківської сільської ради №1 від 28.01.1999 року перебувала земельна ділянка загальною площею 4890 га. Водночас відділом Держземагенства на вимогу прокуратури від 24.01.2014 позивача було протиправно виключено з державної статистичної звітності за формами 6-зем та 2-зем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з правомірності вчинених відповідачем дій.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове про задоволення позову. Визнав протиправними дії відділу Держземагентсва щодо внесення змін до облікової статистичної звітності по ф 6-зем та 2-зем з виключення земельних ділянок загальною площею 4 890 га, які перебувають у постійному користуванні Липковатівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради та включення їх до земель запасу, а також зобов'язав відділ Держземагенства України у Нововодолазькому районі Харківської області відновити в обліковій статистичній звітності по ф 6-зем та 2-зем протиправно виключені земельні ділянки площею 4 890 га, які перебувають у постійному користуванні Липковатівського аграрного коледжу на території Бірківської сільської ради Нововодолазького району Харківської області станом на 01.01.2014 року. Задовольняючи позов апеляційний суд зазначив, що земельні ділянки перебували у правомірному користуванні аграрного коледжу, тоді як рішення щодо їх вилучення, у тому числі надання уповноваженими державними органами, до сфери управління яких входить коледж, згоди на їх вилучення, не приймалось.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції з касаційною скаргою звернулась ОСОБА_2, яка участі у справі не приймала. Вважає, що оскаржувані рішення стосуються її прав та обов'язків. Апеляційним судом рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Заяву про приєднання до касаційної скарги подав ОСОБА_5, який також вважає оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції необґрунтованою, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

За змістом частини першої статті 211 КАС України право на касаційне оскарження мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.

Як вбачається з вказаних приписів законодавства, судове рішення, яке оскаржується особою, яка не була залучена до розгляду справи, повинно безпосередньо стосуватись прав, свобод, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто та вирішено спір у правовідносинах, учасником яких на момент його розгляду та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник та у судовому рішенні містяться судження про права, свободи, інтереси та обов'язки цієї особи у таких правовідносинах.

Водночас предметом спору у даній справі є перевірка законності дій відповідача щодо внесення змін до облікової статистичної звітності та усунення наслідків їх вчинення, тоді як у судових рішеннях висновки про права, обов'язки свободи та інтереси особи, яка звернулась з касаційною скаргою, не містяться.

За таких обставин судова колегія вважає відсутніми підстави для задоволення касаційної скарги та скасування на її підставі оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Заява ОСОБА_5 про приєднання до касаційної скарги є похідною від касаційної скарги та не може бути самостійною підставою для перегляду судових рішень. При цьому ухвалою Вищого адміністративного суду України 19 серпня 2015 року №К/800/37774/15, яка відповідно до постанови Верховного Суду України від 12 листопада 2014 року (справа №6-138цс14) є формою перегляду касаційною інстанцією судових рішень на предмет їх обґрунтованості та законності порівняно з доводами касаційної скарги, було відмовлено у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_5 на судове рішення у цій справі на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України.

Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28 листопада 1999 року наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів». «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» (справа «Ryabykh v. Russia» від 24 липня 2003 року).

Клопотання представника ОСОБА_2 про перенесення касаційного розгляду з підстав його необізнаності з доводами касаційної скарги та обставинами справи судова колегія вважає необґрунтованим. Касаційний розгляд справи неодноразово відкладався у тому числі з мотивів забезпечення права скаржника прийняти участь у судових засіданнях як особисто так і через представника. Про їх проведення останній повідомлявся завчасно та мав можливість бути присутнім та обізнаним з обставинами справи.

Керуючись ст.ст. 211, 221, 223, 224, 230Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2015 року залишити без змін

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець