Ухвала суду № 56638520, 16.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2304/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Таварткіладзе О.М., Кравця Ю.І.,

секретаря Книгиницького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 07 грудня 2015 року, цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловими приміщеннями житлового будинку та вселення, -

встановила:

27.04.2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд усунути перешкоди у користуванні житловим будинком №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі Одеської області вказуючи, що вона була членом сімї власника житлового будинку №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі Одеської області, і проживала в цьому будинку з часу свого народження. В будинку проживали також відповідачі у справі - ОСОБА_2 (її мати) та ОСОБА_3 (її рідна сестра). В 2012 році між нею та відповідачами виникли неприязнені стосунки, в результаті яких вона вимушена була тимчасово переїхати проживати разом із сином у житловий будинок її матері, який знаходиться у м. Ізмаїлі, на вул. Крилова, 99. На теперішній час ОСОБА_2 виселила її з будинку №99 на вул. Крилова у м. Ізмаїлі, і разом із ОСОБА_3 перешкоджають вселитися в будинок №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі, незважаючи на те, що вона має право проживати у цьому будинку, як член сімї колишнього власника будинку.

Відповідачі позовні вимоги ОСОБА_4 визнали у повному обсязі зазначивши, що вони не перешкоджають позивачу користуватися цим житловим будинком і не заперечують проти вселення її у це приміщення.

Рішенням Ізмаїльського міськрайсуду від 07.12.2015 року зобовязано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_4 у користуванні житловим будинком №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі Одеської області. Суд вселив ОСОБА_4 у спірне житлове приміщення, так як вона має право користуватися ним на правах колишнього члена сімї власника будинку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять рішення суду в частині усунення перешкод у користуванні житловим будинком скасувати, у звязку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, та вирішити це питання після розгляду іншої цивільної справи вказуючи, що вони визнавали право позивача лише на вселення у спірне житлове приміщення. Інших позовних вимог ОСОБА_4 вони не визнавали.

За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав;

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, вселяючи її в житловий будинок №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі Одеської області та зобовязуючи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не чинити їй перешкод у користуванні цим будинком, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені вимоги ґрунтуються на законі і доведені наданими позивачем доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ст.156 ЖК України, члени сімї власника будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилими приміщеннями нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За згодою власника будинку (квартири) член його сімї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів своєї сімї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сімї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі Одеської області належав на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 і її чоловіку ОСОБА_6, який помер у 2008 році.

ОСОБА_4 з часу свого народження і до 17.09.2012 року проживала у вказаному вище будинку на правах члена сімї (доньки) власників будинку. Крім неї у будинку проживала її сестра ОСОБА_3

У вересні 2012 року ОСОБА_4 вимушена була покинути місце свого проживання, та тимчасово проживати разом із сином у іншому житловому будинку, який розташований у м. Ізмаїлі на вул. Крилова 99, і який належить на праві спільної часткової власності її матері - ОСОБА_2

Факт вимушеного проживання позивача у будинку №99 на вул. Крилова у м. Ізмаїлі встановлений рішенням Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 17.07.2013 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим будинком №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі, оскільки ОСОБА_4 вимушена була тимчасово змінити своє місце проживання за вказаною адресою і переїхати тимчасово проживати в будинок №99 на вул. Крилова у м. Ізмаїлі, у звязку з неприязненими відносинами, що виникли між сторонами у справі.

Колегією суддів також встановлено, рішенням Ізмаїльського міськрайсуду від 06.11.2014 року ОСОБА_4 за позовною заявою ОСОБА_2 виселена із будинку №99 на вул. Крилова у м. Ізмаїлі, та не має іншого місця проживання.

З урахуванням встановлених обставин, які мають значення для розгляду справи, та вказаних вище норм процесуального права, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4, оскільки вона має право на проживання у житловому будинку №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі, але ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перешкоджають їй користуватися цим житлом, та не надають можливості вселитися у це приміщення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки висновків суду першої інстанції вони не спростовують, та не містять правових підстав, передбачених ст.309 ЦПК України, для ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог про зобовязання апелянтів не перешкоджати позивачу користуватися спірним житловим будинком.

Колегія суддів визнає, що вселення позивача у спірний житловий будинок може мати місце тоді, коли інші мешканці чи власники цього будинку не перешкоджають у проведенні такого вселення. Але коли вселитися позивачу із цих підстав неможливо, тоді суд зобовязаний усунути перешкоди позивачу у користуванні цим помешкання, шляхом зобовязання відповідачів не перешкоджати позивачу користуватися цим помешканням. Тому доводи апеляційної скарги суперечать позиції відповідачів, що вони не перешкоджають ОСОБА_4 вселитися у житловий будинок №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі.

Інші доводи апеляційної скарги щодо поділу спадщини між спадкоємцями, в тому числі і будинку №59 на вул. Спортивній у м. Ізмаїлі не мають правового значення для розгляду цієї справи.

Керуючись ст.304, п.1ч.1ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П.Фальчук

ОСОБА_7

ОСОБА_8