Рішення № 56637883, 16.03.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/15769/15-ц

Провадження № 2/520/350/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2016 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту

Встановив:

ПАТ ОСОБА_1 «ПриватБанк» звернувся до суду з вимогами постановити рішення, яким стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь банку заборгованість за кредитним договором №ODH0AE00000369 від 30.01.2006 року у сумі 105479,34 грн., стверджуючи, що відповідачі не виконали свої зобов»язання за кредитним договором і за договорами поруки. Представник банку до судового засідання не з»явився, надав заяву про вирішення спору за його відсутності.

Відповідачі до суду не з»явились, про час та місце слухання сповіщені судом належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За згодою позивачевої сторони суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд вивчив матеріали по справі і встановив наступне:

30 січня 2006 року ОСОБА_2 отримав від ПАТ КБ «Приват Банк» кредит в розмірі 14835 дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,88% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом . Строк дії договору сторони визначили до 27.01.2011 року або до повного виконання кредитором зобов»язань з повернення кредитних коштів і сплати відсотків.

У якості забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_2 за договором кредиту №ODH0AE00000369 30.01.2006 року було укладено догові поруки між Банком і ОСОБА_3

У зв»язку з неналежним виконанням позичальником і поручителем зобов»язань за договором кредиту і договором поруки станом на 23.08.2011 року утворилась заборгованість за кредитним договором на суму 3248,48 дол.США і на 2500 дол.США за відсотками. Рішенням Київського райсуду м.Одеси від 07.12.2011 року позов банку про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту було задоволено і на користь банку з відповідачів стягнуто борг за кредитом, заборгованість за відсотками, за комісією і пеня, а всього 6441,36 дол.США. Рішення суду набрало законної сили.

19.11.2015 року ОСОБА_1 знову звертається до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №№ODH0AE00000369 30.01.2006 року і розраховує суму боргу за весь період порушення відповідачами умов кредитного договору. Станом на 15.10.2015 року загальна сума заборгованості складає 15100,11 дол.США. Від цієї суми позивач відраховує суму боргу, що стягнуто з відповідачів за судовим рішенням від 07.12.2011 року 15100, 11 дол.США 6441,35 дол.США і вимагає стягнути з відповідачів суму боргу в розмірі 8658,76 дол.США.

З наведених у позові розрахунків вбачається, що заборгованість по відсоткам складає 2877,4 дол.США (у 2011 році 2500 дол.США), борг за кредитом і за комісією залишилися без змін 3248,48 дол.США і 13,85 дол.США. Пеня збільшилась до 8960,38 дол.США.

При вищевикладених обставинах суд вважає позов банку підлягаючим частковому задоволенню з таких підстав:

30 січня 2006 року банк і ОСОБА_2 уклали кредитний договір на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошових коштів на загальну суму 14835 дол.США. При укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов»язань позичальника; відсоткової ставки;порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір підлягає виконанню обома сторонами.

Відповідно до вимог ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, на підставі договору кредиту і договору поруки у відповідачів існувало зобов»язання повернути Банку кредитні кошти в розмірі 14835 дол.США і сплатити відсотки у розмірі, визначеному договором кредиту. Зобовязання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК).

Наявність ухваленого судом рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, якщо виконання останнього фактично не було здійснено. Тобто, у кредитора зберігається право на отримання процентів, пені й інших втрат, передбачених договором (такого висновку дійшов Верховний Суд, розглядаючи справу про стягнення заборгованості з клієнта банку 18.05.2011 року).

У даному випадку позивач на обґрунтування своїх вимог посилається на рішення суду про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, але в матеріалах справи відсутні докази того, що судове рішення від 7.12.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором банком надавалось до органів виконавчої служби з примусового виконання.

З наданого до позову розрахунку заборгованості вбачається, що банк пеню відповідачам нарахував за період з січня місяця 2009 року по 15.10.2015 року на загальну суму 8960,38 дол.США. Рішенням Київського райсуду м.Одеси від 07.12.2011 року з ОСОБА_2 на користь банку стягнута пеня в розмірі 678,66 дол.США за період з 2009 року по 23.08.2011 року

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначеноДекретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України. Відповідно достатті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» платники грошових коштівсплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбаченийстаттею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»). Таким чином, максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

Спеціальна позовна давність встановленазакономдля окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) пункт 1 частини другоїстатті 258 ЦК України.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги банку підлягають задоволенню тільки в частині стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками за період з 23.08.2011 року по 15.10.2015 року, що за розрахунком банку складає 2877,4 дол.США 2500 дол.США = 377,4 дол.США. В іншій частині позов банку є недоведеним і не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам. У даному випадку це судовий збір у сумі 551 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами з приводу виконання умов договору кредиту та відповідальності за невиконання договору, регулюються нормами ст.ст.525,526, 530,549,554,624,651,1046-1050, 1054 ЦК України.

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) і ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (м.Дніпропетровськ 49094, вул.Набережна Перемоги,50 МФО305299, код ЄДРПОУ 14360570, п\рах 29092829003111) 377,4 дол.США за договором кредиту №ODH0AE00000369 від 30.01.2006 року .

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в рівних частках на користь Публічного Акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» судові витрати у сумі 551 грн з кожного 275,5 грн.

Публічному Акціонерному товариству ОСОБА_1 «Приватбанк» відмовити у задоволенні іншої частини позову.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, наданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Калашнікова О. І.