Ухвала суду № 56635203, 21.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 626/864/15-к Головуючий 1-ої інстанції: Гусар П.І.

Провадження № 11кп/790/717/16 Доповідач: Григоров П.О.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2016 р. м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Григорова П.О.,

суддів - Каплієнка І.І., Плетньова В.В.,

при секретарі - Репкіній М.Ю.,

за участю:

прокурора - Золочевського С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 27 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

1. 23 вересня 2002 р. за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

2. 23 вересня 2004 р. за ч.2 ст.309 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі;

3. 23 жовтня 2009 р. за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

4. 23 липня 2010 р. за ч.1 ст.185, ч.2 ст.297 КК України із застосуванням ст.70 КК України до 3 років та 2 місяців позбавлення волі;

5. 10 грудня 2014 р. за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

6. 5 березня 2015 р. за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі;

який мешкав за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Володимирівка, вул. Центральна, буд.50, засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком суду від 5 березня 2015 р. та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 років та 8 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахується з дня його затримання, а саме з 5 березня 2015 р.

Присуджено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 184 гривні 14 копійок.

Доля речових доказів вирішена згідно ст.100 КПК України.

Цим же вироком також засуджений ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, апеляційна скарга щодо якого не подавалася.

Як встановив суд, приблизно о 3 годині 19 лютого 2015 року ОСОБА_1, разом з ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, умисно, з корисливою метою проникли до сараю домоволодіння ОСОБА_4, розташованого за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Садове, звідки таємно викради бензокосу ТМ «ПРОТОН БТ-2500» та комплектуючі до неї, вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №716 від 6 березня 2015 р., склала 1982 гривні.

Після скоєного ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить помякшити призначене йому покарання, посилається на щире каяття у скоєному, активне сприяння слідству, також на те, що він хворіє тяжким хронічним захворюванням (туберкульоз).

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які на обґрунтування поданої апеляційної скарги просили помякшити призначене йому покарання, а також думку прокурора, що заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого і вважав вирок законним та обґрунтованим, перевіривши доводи апеляційної скарги і матеріали кримінального провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів кримінального провадження, вбачається, що воно розглянуте судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, висновки суду про фактичні обставини справи та винність ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину ніким із учасників кримінального провадження не оскаржуються, тому апеляційним судом не перевіряються.

Дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України кваліфіковані правильно, що також не оскаржується учасниками кримінального провадження.

Згідно ст.65 КК України, суд призначає покарання: у межах, встановлених санкцією статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до вимог Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово, зокрема і за скоєння корисливих злочинів засуджувався до позбавлення волі, не працював, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Щире каяття та наявність тяжкого хронічного захворювання визнані судом в якості обставин, що відповідно до ст.66 КК України, помякшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 злочин вчинив у стані алкогольного спяніння.

Наведені факти свідчать, про те, що обставини, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі, були реально враховані судом при призначенні йому покарання.

Колегія суддів зважає на конкретні обставини по справі, з урахуванням вищезазначених фактів і даних про особу обвинуваченого, погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість виправлення обвинуваченого лише за умови його ізоляції від суспільства, вважає призначене йому у мінімальних межах санкції інкримінованої статті покарання законним і обґрунтованим, і приходить до висновку, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого, а також попередження скоєння нових злочинів.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що він не був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, є необґрунтованим, оскільки в матеріалах провадження знаходяться розписки обвинуваченого про те, що він, в межах строку на апеляційне оскарження вироку ознайомлений з 1 по 86 сторінку тому №1. (т.1 арк.101-103)

На підставі ч.5 ст.72 КК України необхідно час попереднього увязнення ОСОБА_1 з 5 березня 2015 року по 21 березня 2016 року зарахувати строк в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Вирок Красноградського районного суду Харківської області від 27 листопада 2015 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі ч.5 ст.72 КК України час попереднього увязнення ОСОБА_1 з 5 березня 2015 року по 21 березня 2016 року зарахувати строк в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді