Ухвала суду № 56635024, 23.03.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

23 березня 2016 року м. Чернівці

Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області Лисак І. Н., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 лютого 2016 року про відмову у задоволенні заяви щодо відстрочки виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04.03.2015 року про усунення перешкод КП «Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. О.Кобилянської» в користуванні квартирою №21 в будинку №223А по вул. Руській в м. Чернівці шляхом виселення, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 15 березня 2016 року залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у звязку з її невідповідністю вимогам ст.ст. 121, 297 ЦПК України.

Апелянтам надано пятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору з подачею суду оригінала платіжного документа. Копія ухвали направлялась апелянтам за вказаною в апеляційній скарзі адресою та була отримана 17.03.2016 року, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.294). Таким чином, останнім днем виконання ухвали було 22 березня 2016 року.

Цього ж дня на виконання ухвали надійшла заява представника апелянтів ОСОБА_4 про відмову від сплати судового збору за тими ж самими обставинами, що зазначалися в апеляційній скарзі, а саме через відсутність такого обовязку за аналогією з рекомендаціями Пленуму ВССУ при оскаржені дій державного виконавця.

Вважаю, що правова позиція апелянтів є безпідставною та необґрунтованою, а до рекомендацій Пленуму ВССУ передбачена ч.8 ст.8 ЦПК України аналогія закону чи аналогія права не застосовується.

Відповідно до пп.9 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду встановлений у сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно рекомендацій Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в п. 23 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10, підпунктом 9 пункту 1частини другоїстатті 4 Закону № 3674-VI "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду залежно від того, здійснюються

такі дії юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) чи фізичною особою. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбаченоЗаконом № 3674-VI"Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали, проте з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови.

Розяснення пункту 6 вказаної Постанови стосуються ст.5 ЗУ «Про судовий збір», що встановлює пільги щодо сплати судового збору при подачі окремих позовів, а не заяв, і до будь-яких категорій звільнених осіб від сплати такого апелянти себе не відносять.

Предметом перегляду є ухвала суду першої інстанції за результатами розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду, що на відміну від гарантованого державною обовязкового виконання судових рішень є правом особи на таке звернення.

Отже передбачені п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року випадки не є тотожними та на вказані правовідносини не поширюється.

Крім того, до основних засад судочинства, задекларованих в ч.3 ст.129 Конституції України, належить п.2 про рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950),Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Заявником не обґрунтовується перевага наслідків ускладнення доступу до суду через неможливість сплати судового збору та обсяги отриманої шкоди внаслідок неможливості перегляду на предмет законності оскаржуваної ухвали над встановленим державою порядком, актуальність очікуваної мети від чого спливає цього місяця.

Оскільки апелянти не виконали вимог ухвали судді Апеляційного суду Чернівецької області від 15 березня 2016 року, не зазначили інших підстав для звільнення від сплати судового збору та не подали оригінал документа про його сплату, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути.

Керуючись ст.ст. 121, 297 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 лютого 2016 року визнати неподаною та повернути апелянтам.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя Лисак І.Н.