Вирок № 56633903, 22.03.2016, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/164/16-к

провадження № 1-кп/624/22/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Кегичівка 22 березня 2016 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Куст Н.М., за участю секретаря Лебідь Л.В., прокурора Глушкової Г.О., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, за яким

ОСОБА_2, який народився 26 вересня 1977 в с. Сахновщина Сахновщинського району Харківської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодружений, утриманців не має, не працює, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст.89 КК України не засуджений,

- обвинувачується за ч.2 ст.186, ч.1 ст.185, ч.3 ст.357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1-2 грудня 2015 року, близько 19:00 год., встановити точної дати та часу під час досудового розслідування не представилося можливим, ОСОБА_2, перебуваючи в гостях в домоволодінні ОСОБА_1, розташованого за адресою вул. Щорса, 7/3, смт. Кегичівка Кегичівського району Харківської області, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно та протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, під час нетривалої відсутності ОСОБА_1 в приміщенні кухні вищевказаного домоволодіння, зайшов до неї, звідки скоїв крадіжку золотої каблучки, яка лежала на тумбочці в кухні та належала потерпілій ОСОБА_1 та вартість якої відповідно до висновку експерта ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. ОСОБА_3 №12605 від 17 грудня 2015 року становить 660 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 матеріальні збитки на вищевказану суму.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.

1-2 грудня 2015 року близько 19:00 год., встановити точної дати та часу під час досудового розслідування не представилося можливим, ОСОБА_2, перебуваючи в гостях в домоволодінні ОСОБА_1, розташованого за адресою вул. Щорса, 7/3, смт. Кегичівка Кегичівського району Харківської області таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, під час нетривалої відсутності ОСОБА_1 в приміщенні кухні вищевказаного домоволодіння, зайшов до неї, де незаконно заволодів паспортом серії МН №713149 та трудовою книгою серії ЕВ №973985, які лежали на тумбочці в кухні та які зареєстровані на ім'я ОСОБА_1, після чого залишив зберігати вказані документи при собі за місцем мешкання.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.3 ст.357 КК України.

07 грудня 2015 року близько 21:30 год., ОСОБА_2. знаходячись поблизу будинку №7, розташованого по вул. Щорса, смт. Кегичівка Кегичівського району Харківської області, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, умисно, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, відкрито, із застосуванням фізичного насильства, яке не було небезпечним для життя та здоровя потерпілої ОСОБА_1 в момент його застосування, з кишені куртки забрав у потерпілої її мобільний телефон, марки Samsung моделі GT-E 1272 (SEK), IMEI 355788058898736, IMEI 355789058898734, «Duos» на 2 сім-картки з сім-картою оператора МТС, вартість якого, згідно до висновку експерта №12605 від 17 грудня 2015 року становить 170 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на вказану суму та спричинив останній, згідно висновку експерта №366 від 09 грудня 2015 року, тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений повідомив, що обвинувачення за ч.2 ст.186, ч.1 ст.185, ч.3 ст.357 КК України йому зрозуміле, винним себе визнав повністю, дати показання погодився.

Визначаючи обсяг досліджуваних доказів, зясувавши думку учасників та відсутність заперечень, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням документів про дані щодо особи обвинуваченого, речових доказів, вартості майна та процесуальних витрат. При цьому зясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 обставини справи, що викладені у обвинувальному акті підтвердив, пояснив, що дійсно забрав у потерпілої телефон при цьому штовхав її, крім того, перед цим забрав у неї золоту каблучку, паспорт, трудову книжку та ідентифікаційний код. При цьому перебував в стані алкогольного спяніння. У вчиненому щиро розкаявся попросив пробачення, все викрадене повернув через працівників поліції.

Під час допиту у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1, обставини справи викладені у обвинувальному акті підтвердила. Зазначила, що обвинуваченого пробачила, просила його суворо не карати та не позбавляти волі, все викрадене їй повернуто.

У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: висновок експерта №366-КР/15, відповідно до якого у ОСОБА_1 наявні наступні тілесні ушкодження: множинні синці на слизовій оболонці нижньої губи, тулубі, обох руках і лівій нозі, садна на лівій нозі. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від ударної дії тупих твердих предметів, садна по механізму тертя-ковзання, можливо в зазначені строки. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. (а.с.34); висновок судово-товарознавчої експертизи №12605, згідно з яким ринкова вартість мобільного телефону торгової марки «Samsung» модель «GT-E1272», з урахуванням зниження якості від зносу, на 07 грудня 2015 року складала 170 грн. Ринкова вартість каблучки із сплаву золота 585 проби, з урахуванням зниження якості від зносу, на 01 грудня 2015 року складала 660 грн. (а.с.39-42); постанова про визнання в якості речового доказу золотої каблучки 585 проби, яка має вигляд двох спарених дуг, які зливаються воєдино, на одній з дуг мається/вмонтовані 3 маленьких прозорих камінців та мобільний телефон Samsung GT-E1272 (SEK), IMEI 355788058898736, IMEI 355789058898734, «Duos» на 2 сім-картки з сім-картою оператора МТС, червоного кольору та передання їх на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_1 (а.с.43); розписка ОСОБА_1 про отримання своїх викрадених речей (а.с.44); довідка про судимості, копії вироків, відповідно до якої ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України не засуджений (а.с.114-115,125,126-127); копії паспорта та картки фізичної особи платника податків, з підтвердженням його анкетних даних (а.с.116-117); повідомлення з Кегичівського РВ КВІ про те, що ОСОБА_2 на обліку в інспекції не перебуває (а.с.119); довідка-характеристика ОСОБА_2 за місцем проживання, відповідно до якої він характеризується як такий, що неодружений, не працює, проживає один, скарг відносно нього до сільської ради не надходило, до адміністративної відповідальності не притягався (а.с.120); довідки з Кегичівської ЦРЛ, про те що обвинувачений на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.121,122); постанова про визнання викрадених речей речовими доказами у справі та передачу їх на зберігання потерпілій ОСОБА_1, її розписка, щодо цього (а.с.235, 236).

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності достатніми та взаємозвязаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що предявлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінальних правопорушень.

Встановлено, що ОСОБА_2, 1-2 грудня 2015 року, близько 19:00 год., встановити точної дати та часу не представилося можливим, перебуваючи в гостях в домоволодінні ОСОБА_1, розташованого за адресою вул. Щорса, 7/3, смт. Кегичівка Кегичівського району Харківської області, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно та протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, під час нетривалої відсутності ОСОБА_1, в приміщенні кухні вищевказаного домоволодіння, зайшов до неї, звідки скоїв крадіжку золотої каблучки, яка лежала на тумбочці в кухні та належала потерпілій ОСОБА_1 та вартість якої становить 660 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 матеріальні збитки на вищевказану суму.

1-2 грудня 2015 року, близько 19:00 год., встановити точної дати та часу не представилося можливим, ОСОБА_2, перебуваючи в гостях в домоволодінні ОСОБА_1, розташованого за адресою вул. Щорса, 7/3, смт. Кегичівка Кегичівського району Харківської області таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, під час нетривалої відсутності ОСОБА_1 в приміщенні кухні вищевказаного домоволодіння, зайшов до неї, де незаконно заволодів паспортом та трудовою книгою, які лежали на тумбочці в кухні та які зареєстровані на ім'я ОСОБА_1, після чого залишив зберігати вказані документи при собі за місцем мешкання.

07 грудня 2015 року, близько 21:30 год., ОСОБА_2 знаходячись поблизу будинку №7, розташованого по вул. Щорса, смт. Кегичівка Кегичівського району Харківської області, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, умисно, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, відкрито, із застосуванням фізичного насильства, яке не було небезпечним для життя та здоровя потерпілої ОСОБА_1 в момент його застосування, з кишені куртки забрав в ОСОБА_1 її мобільний телефон марки Samsung моделі GT-E 1272 (SEK), IMEI 355788058898736, IMEI 355789058898734, «Duos» на 2 сім-картки з сім-картою оператора МТС, вартість якого, становить 170 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на вказану суму та спричинив останній, тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості.

Отже, ці дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 186 КК України, а саме умисне, протиправне, таємне, із корисливих мотивів, з метою привласнення, шляхом вільного доступу, вчинення крадіжки чужого майна, незаконне заволодіння паспортом та іншим важливим особистим документом та відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно та поєднане з застосуванням насильства, що не було небезпечне для життя та здоровя потерпілої.

Він є винним у вчиненні цих кримінальних правопорушень, і підлягає покаранню.

Визначаючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, суд вважає, що згідно із класифікацією за ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене: ч.3 ст.357 КК України є злочином невеликої тяжкості, ч.1 ст.185 КК України - середньої тяжкості, а ч.2 ст.186 КК України тяжким злочином, їх негативні наслідки не є непоправними, потерпілій повернуті викрадені документи та речі.

Як обставина, що помякшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття, що підтверджується поведінкою обвинуваченого під час цього кримінального провадження. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно з п. 13 ч.1 ст. 67 КК України, визнано вчинення злочину по третьому епізоду у стані алкогольного спяніння.

Призначаючи вид та розмір покарання у межах санкції закону, також береться до уваги, що наслідки кримінальних правопорушень не є непоправними, викрадене потерпілій повернуто, потерпіла претензій до обвинуваченого не має, пробачила йому, обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, характеризується посередньо, в силу ст.89 КК України, утриманців не має, не працює. У звязку з цим, суд не знаходить підстав для призначення таких видів покарань, як громадські, виправні роботи чи арешт, а вбачає необхідність визначити його у вигляді позбавлення волі, без ізоляції від суспільства, за ч.3 ст.357 КК України визнано можливим призначити покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Враховуючи обставини, що впливають на призначення покарання та особу обвинуваченого, суд вважає також обґрунтованим застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на нього обовязки, які обмежують його права на зміну місця проживання або роботи, згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст.76 КК України.

Суд визнає за необхідне призначити покарання запропоноване прокурором, оскільки обвинувачений з ним погодився.

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід не застосовування.

Питання про речові докази та документи, суд вирішує відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати вартість експертизи в даному кримінальному провадженні, відповідно до ст.124 КПК України, підлягає стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.185, ч.3 ст.357 КК України.

Призначити йому покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці, за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, за ч.3 ст.357 КК України у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот пятдесят) грн.

Остаточне покарання, відповідно до ч.1 ст. 70, ч.3 ст.72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та самостійним виконанням покарання, що не підлягає складанню, визначити у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі та штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадяни - 850 (вісімсот пятдесят) грн.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.

Покарання у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот пятдесят) грн.

виконувати самостійно.

Згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на нього обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну свого місця проживання або роботи.

Речові докази: золоту каблучку, мобільний телефон Samsung GT-E1272 на 2 сім-картки з сім-картою оператора МТС, паспорт громадянина України, трудову книжку, що видані на імя ОСОБА_1, що знаходяться на зберіганні у останньої, повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), як законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на залучення експерта: - проведення судової товарознавчої експертизи №12605 в сумі 246 (двісті сорок шість) грн. на користь держави на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Умовою звільнення від відбування покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених обовязків.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 30 днів - з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім вручити в суді, відсутнім надіслати поштою.

Суддя Н.М. Куст