Рішення № 56633870, 15.03.2016, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/920/2016 Справа № 641/315/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Нагорної М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить позбавити ОСОБА_2, 1988 року народження, яка тимчасово зареєстрована, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України у модульному містечку за адресою: АДРЕСА_1, батьківських прав у відношенні малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають на обліку служби у справах дітей Комінтернівського району, як діти, які опинилися в складних життєвих обставинах у зв'язку з тим, що мати дітей, ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, тривалий час з дітьми не проживає, вихованням не займається байдуже ставиться до своїх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не виконує своїх батьківських обов'язків, не утримує дітей, не цікавиться їх розвитком та здоров'ям, матеріально не утримує, грошову державну допомогу, яку отримує як мати-одиначка та особа, переміщена з тимчасово окупованої території витрачає на власні потреби, не працює, веде антисоціальний спосіб життя, бродяжить, кидає дітей на бабусю, не піклується їх розвитком та вихованням. З початку року родина мешкає у модульному містечку для тимчасово переміщених осіб з окупованої території. Відомості про батька у свідоцтвах про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

22.09.2015 року на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Членами Комісії було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні її дітей. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

В судовому засіданні представник Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Келчевська І.С., яка діяла від імені органу опіки та піклування, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Окрім того, зазначила, що про неповнолітніх дітей їм стало відомо від Служби у справах дітей Ленінського району. 26.01.2015 року мати дітей перебувала у стані алкогольного сп'яніння та пояснення надала лише 29.01.2016 року. Під час виїзду представників служби 27.02.2015 року до місця проживання дітей, матері вдома не було, діти проживали з бабусею та прабабусею. Бабуся написала заяву про те, що бере на себе піклування про дітей. Також пояснила, що з лютого по липень матері в житловому приміщенні не було, а вже в серпні до них звернулась адміністрація модульного містечка, щодо негативної поведінки відповідача. Після вказаного звернення, а саме 23.07.2015 року старшу дитину було поміщено до соціального центру «Гармонія». 30.07.2015 року до соціального центру «Гармонія» було поміщено молодшу доньку відповідача. Відповідачу у серпні місяці було надано перелік документів необхідних для надання дозволу на відвідування дітей, однак до теперішнього часу вона документів не надала та дозволу на побачення з дітьми не отримала.

Представник Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області Андрієвська Н.В. в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, вважала позбавлення батьківських прав відповідача таким, що відповідає інтересам дітей.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснила, що 25.01.2015 року вона разом з дітьми приїхала до м. Харкова та їх поселили в готелі, після чого вона вживала алкогольні напої, тому наступні події пам'ятає погано. Їй було відомо, що дітей з вокзалу забрали в лікарню, однак вона з ними не поїхала, оскільки перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Протягом наступних декількох днів вона до своїх дітей не їздила, оскільки перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Коли діти знаходилися у лікарні вона їх відвідувала. 28.01.2015 року до м. Харкова приїхала її мати та звернулася до Служби у справах дітей, після чого вони зробили дітям свідоцтва про народження та зареєструвалися в модульному містечку.

Також пояснила, що вже декілька років вона страждає на алкогольну залежність, та в 2012 році вона проходила лікування від цієї залежності, в результаті чого не вживала алкогольні напої близько одного року. На теперішній час вона не вживає алкогольні напої протягом 3-4 місяців. До переїзду до м.Харкова, її діти перебували на обліку у службі у справах дітей, працівники якої повідомляли її про необхідність належного виконання батьківських обов'язків. Також пояснила, що раніше вона декілька разів залишала своїх малолітніх дітей зі своєю матір'ю на кілька днів в періоди коли вживала алкогольні напої. Також після переїзду до м.Харкова вона, залишивши своїх дітей на піклування матері, близько шести місяців знаходилася на тимчасово окупованій території України за місцем свого колишнього проживання.

У липні її дітей забрали до соціального центру. В службі у справах дітей їй пояснили, що для отримання дозволу на побачення з дітьми, їй необхідно подати до служби відповідні довідки. Однакдо теперішнього часу вона не має можливості відвідувати власних дітей, оскільки не надала до Служби необхідні документи. На теперішній час вона працює в Салтівському трамвайному депо та отримує заробітну платню в розмірі 1500-2000 грн. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та зазначила, що у випадку, якщо її дітей віддадуть на виховання її матері, то вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно своїх дітей, та має намір повернутися на постійне місце проживання до Донецької області.

Суд, вислухавши пояснення представників, відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 є матір'ю малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується повторно виданими свідоцтвами про народження серія НОМЕР_1 від 31 січня 2015 року та серія НОМЕР_2 від 31 січня 2015 року (а.с. 12,15).

Відомості про батька ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст. 135 СК України, № 00014993509 від 31 січня 2015 та № 00014993589 від 31 січня 2015 року року (а.с. 13-14, 16-17).

Актом обстеження умов проживання від 27 лютого 2015 року модульного будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що в кімнаті площею 12 кв.м., знаходиться 2 ліжка, стіл, шкафчики для одягу. За вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_7, 1963 року народження, ОСОБА_2, 1988 року народження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 30).

Згідно до актів про приймання дитини до Харківського Комунального закладу «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Гармонія» (далі - КЗ «ХОЦСПРД «Гармонія») від 23 липня 2015 року та 31 липня 2015 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийнято до КЗ «ХОЦСПРД «Гармонія» (а.с. 34 ).

На час розгляду справи малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у КЗ «ХОЦСПРД «Гармонія».

Відповідно до наданих представником позивача обліково-статистичних карток дитини №0256225, №0256215 малолітні діти ОСОБА_3 і ОСОБА_3 знаходилися на обліку Служби у справах дітей Дебальцевської міської ради та згідно обліково-статистичних карток дитини №0270051, №0270046 малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_3 знаходилися на обліку Служби у справах дітей Комінтернівського району Управління у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, як діти, які проживають в сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків.

Відповідно до висновку Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 29 вересня 2015 року № 530, виходячи з інтересів дітей Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 7-8).

Відповідно до положень ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і кожен в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідач в судовому засіданні не заперечувала фактів викладених у позовній заяві, та пояснила, що на протязі тривалого часу періодично зловживає алкогольними напоями, та в такі періоди неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зокрема декілька разів залишала їх на тривалий час на піклування бабусі, а в цей час відїзжала з дому на тривали час, неодноразово залишала їх без нагляду в громадських місцях, не піклувалася про їх здоров'я та матеріальне забезпечення.

Окрім того, відповідачка страждає на алкогольну залежність, що визнано нею в судовому засіданні. Даних про проходження лікування від алкогольної залежності на час розгляду справи відповідачкою надано не було.

Під час розгляду справи відповідач посилалася на зміну способу свого життя та ставлення до виконання батьківських обов'язків. Однак будь-яких доказів на підтвердження зазначених посилань до суду надано не було.

Слід зазначити, що малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ще з липня 2015 року знаходяться у КЗ «ХОЦСПРД «Гармонія», та до теперішнього часу їх мати ОСОБА_2 навіть не отримала дозволу на відвідування дітей у зазначеному закладі.

Зазначена поведінка відповідачки свідчить про неналежне виконання нею своїх батьківських обов'язків у відношенні до малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та в подальшому спільне проживання дітей з відповідачкою може становити безпосередню загрозу життю та здоров'ю малолітніх дітей.

Згідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичної чи юридичної особи, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що перешкоди для виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків відсутні, вона свідомо ухиляється від їх виконання, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ст. ст. 168, 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною, та мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 88, 212-215,217, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити до відповідного відділу реєстрації актів громадянського стану.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер невідомий, на користь держави (отримувач: Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. Ю. Онупко