Рішення № 56633401, 14.03.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/8843/15-ц

Провадження № 2/638/197/16

14.03.2016 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Подус Г.С.

при секретарі Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом АТ «Банк «ОСОБА_1 та Кредит» до ОСОБА_2 Алєксандра Алексєєвіча про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 Алєксандра Алєксєєвіча до АТ «Банк «ОСОБА_1 та Кредит»» про зобовязання Банку виключити з реєстру відомості,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Харкова звернулось АТ «Банк «ОСОБА_1 та Кредит» з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ « Банк « ОСОБА_1 та Кредит», правонаступником якого є АТ « ОСОБА_1 та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 207-13 -А. Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_2 було видано кредит у розмірі 24354,00 долл.США, з оплатою процентів за користування кредитними коштами. Згідно умов кредитного договору відповідач повинен був здійснити страхування предмету застави автомобіль Hundai Tucson, 2007 року випуску, номер кузова (шасі) KMNJN 81BP7U669781 на весь строк кредитування або щорічно на кожний наступний фактичний рік кредитування; договір повинен був укладений з другого фактичного року кредитування та закінчуючи кінцевою датою повернення кредитних ресурсів з страховиком ЗАТ « Акціонерна страхова компанія « Омега», або за окремою згодою банка у іншого страховика, особу якого позичальник зобовязаний попередньо письмово погодити з Банком. Однак, на думку позивача, ОСОБА_2 порушив умови п.5.2 Кредитного договору, уклавши на другий рік фактичного кредитування, починаючи з 16.06.2008 року та закінчуючи 15.06.2009 р. , договір страхування від 12 червня 2008 року з страховиком ЗАТ «Страхова група «ТАС» без попереднього письмового погодження з Банком. За ствердженням позивача позичальник не звертався до банку з клопотанням про подальше нарахування процентів за процентною ставкою у розмірі, визначеному п.4.1 Кредитного договору. В звязку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором , яка складається із простроченої заборгованості по основному боргу по кредиту 1802, 13 долл. США, прострочену заборгованість по відсоткам - 4012,27 долл. США, пеню за прострочення погашення заборгованості по основному боргу, відсоткам 121534,22 грн., а всього на загальну суму 2204,4 дол. США та пені 121534,22 грн.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до АТ «Банк «ОСОБА_1 та Кредит» про зобовязання банку виключити з реєстру відомості щодо залогу його автомобілю та зобовязати банк виключити з реєстру запис про наявність у відповідача кредитної заборгованості у відповідача перед банком. Свої позовні вимоги мотивує тим, що всі зобовязання перед АТ «Банк «ОСОБА_1 та Кредит» він виконав, ніякої заборгованості перед відповідачем не має, в звязку з чим просить задовольнити зустрічний позов.

В судовому засіданні представник позивача АТ « ОСОБА_1 та Кредит» позов підтримав, просив його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 проти первісного позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримував, просив його задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Банк «ОСОБА_1 та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ «АТ «ОСОБА_1 та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 207-13-А від 16.06.2007 року.

Відповідно до умов даного договору Публічним акціонерним товариством «Банк «ОСОБА_1 та Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ «АТ «ОСОБА_1 та Кредит» позивачу за первісним позовом ОСОБА_2 було надано на умовах строковості та зборотності кредитні кошти в розмірі 24354,00 доларів США зі строком користування до 16.06.2014 року.

Згідно п.4.1 Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитними ресурсами сплачуються у валюті кредиту за відповідними процентними ставками.

Фактично позовні вимоги щодо стягнення заборгованості і саме виникнення суми заборгованості обґрунтовуються позивачем тим, що ним починаючи з 16.06.2008р. було змінено відсоткову ставку за кредитним договором, а саме збільшено її на 2 відсотка порівняно із розміром ставок що встановлювалися п. 4.1. договору.

Як на підставу такого збільшення позивач посилається на положення п.п. 4.8., 5.2., 7.11. кредитного договору від 16.06.2007р.

Відповідно до п. 4.8 Кредитного договору сторони домовились, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобовязань, передбачених п.5.2 цього Договору, за користування кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі збільшена на 2% від встановленої за цим кредитним договором та подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою, починаючи з наступного дня після дня, який визначений у п.5.2 цього договору як останній день строку, у якій позичальник був зобовязаний укласти договір страхування на наступний рік кредитування, але не здійснив такого переукладання або уклав договір страхування предмету застави на не погоджених з банком умовах. При цьому позичальник підписанням цього договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання сторонами будь- яких інших додаткових документів, крім цього договору.

Відповідно до п. 5.2 позичальник зобовязується застрахувати на весь період дії цього договору на користь банку предмет застави, переданий у забезпечення виконання зобовязань за цим договором, на умовах погоджених з банком. В разі, коли на виконання зобовязань за цим договором, позичальник у період дії цього договору укладає з страховиком договори страхування предмету застави із строком дії таких договорів страхування на один рік, позичальник зобовязується протягом дії цього договору щорічно укладати на кожний наступний рік кредитування договори страхування предмету застави на користь банку, на погоджених з банком умовах. При цьому позичальник зобовязаний здійснювати зазначене переукладання договору страхування та надавати банку укладений договір страхування на наступний рік кредитування не пізніше ніж за 30 ( тридцять) днів до дати закінчення строку дії попереднього договору страхування.

Позичальник зобовязується на умовах, погоджених з банком, на весь період дії цього договору здійснити обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.

Таким чином, п.5.2. договору зобовязує відповідача узгодити із позивачем умови договору страхування предмету застави, проте не встановлює певної форми такого погодження.

З листа відповідача (вх. №1654) вбачається, що співробітниками банку йому було надано усне погодження на укладення договору із «Страховою групою «ТАС», що ним і було зроблено 12.06.2008р.

Що стосується листа позивача, де він повідомляє відповідача про порушення умов кредитного договору, допущене останнім, то даний лист датований 07.07.2008р, тобто складений вже після укладення договору страхування.

Таким чином позивачем не доведено доказами, що ним не було погоджено укладення договору страхування між відповідачем і ЗАТ «Страхова група «ТАС» від 12.06.2008р. на істотних умовах, що містяться в цьому договорі, а відтак не вбачається підстав, на які посилається позивач, для застосування до правовідносин сторін умов п.п. 4.8., 5.2. кредитного договору щодо права позивача на збільшення процентної ставки.

Водночас, умови кредитного договору, зокрема п. 4.8., не містять права позивача на зміну процентної ставки у разі порушення відповідачем п.7.11. кредитного договору, який зобовязує укладати договір страхування виключно із ЗАТ Акціонерна страхова компанія «Омега».

З огляду на дані положення кредитного договору суд вважає неправомірним збільшення процентної ставки, проведене відповідачем починаючи з 16.06.2008р., і за таких обставин вважає відсутніми підстави для виникнення заборгованості щодо стягнення якої предявлено позов.

Що стосується зустрічного позову то ОСОБА_2 не доведено доказами, що в Державному реєстрі містяться записи щодо належного йому автомобілю, реквізити та дати їх внесення, а також наявність записів щодо нього, ОСОБА_2, в Реєстрі кредитних історій, що унеможливлює задоволення зустрічного позову, оскільки рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Таким чином зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 недоведені та необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 224-229 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви АТ «Банк «ОСОБА_1 та Кредит»» до ОСОБА_2 Алєксандра Алексєєвіча про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 Алєксандра Алєксєєвіча до АТ «Банк «ОСОБА_1 та Кредит»» про зобовязання Банку виключити з реєстру відомості відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Г.С.Подус