Ухвала суду № 56632253, 22.03.2016, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/210/16-а

Провадження № 2-а/353/19/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю. розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції Івано-Франківської області про скасування постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору від 03.02.2016 року, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1звернулася в суд з адміністративним позовом до ВДВС ТлумацькогоРУЮ, в якому просиласкасуватиПостанову державного виконавця ВДВС Тлумацького РУЮ ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору від 03.02.2016 року у виконавчому провадженні № 39957546.

Ухвалою Тлумацького районного суду від 12.03.20016 року провадження в вищевказаній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду на 29.03.2016 р.

22.03.2016 р. на адресу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просила вжити заходів для забезпечення позову шляхом зупинення торгів стосовно майна (магазин по вул. Винниченка, 12, в м. Тлумачі Івано-Франківської області), пославшись на лист ВДВС Тлумацького РУЮ від 24.03.2016 р. №03-25/967, в якому вказується, що виконавче провадження ВП №39957546 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» заборгованості згідно виконавчого листа №2-604/2010 від 14.03.2011 року, виданого Тлумацьким районним сулом Івано-Франківської області незавершене. 14.03.2016 року ВДВС Тлумацького РУЮ подана заявка на реалізацію описаного й арештованого майна державним виконавцем в УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, зокрема приміщення магазину, що знаходиться за адресою: вул. Винниченка, 12, м. Тлумач, Івано-Франківська область.

Згідно з положеннями ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, з урахуванням положень КАС України, суддя прийшов до висновку про доцільність розгляду клопотання позивача без проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів у справі.У відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову, суддя виходить з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якимипотрібнозабезпечитипозов, вид забезпечення позову, якийналежитьзастосувати, з обґрунтуваннямйогонеобхідності, а такожіншівідомості, потрібнідлязабезпечення позову.Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватністьзасобузабезпечення позову. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до ч.1, 3 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Згідно ч.4 ст.117 КАС України, адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суд України №2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

При цьому, відповідно до п.17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою (клопотанням) про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою (клопотанням).Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із поданого позивачкою клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачкою, окрім того, що у позовній заяві лише зазначено про незаконність постанови про стягнення виконавчого збору, не наведено суду жодних істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі, а також того, що без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист цих прав свобод та інтересів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Судом такі підстави також не встановлені.

Доводи позивачки про те, що державний виконавець подав заявку на реалізацію належного їй описаного та арештованого майна до УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області і це може заподіяти шкоду її правам та інтересам є передчасними, оскільки вказана заявка не прийнята до виконання, торги не призначені, а отже, порушення прав позивачки в даному випадкує лише її припущенням не підтвердженим жодним доказом.

Також слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Окрім того суд зауважує, що запропонований позивачкою спосіб забезпечення позову не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, оцінюючи в сукупності вищенаведене та наявні у справі докази, вважаю, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим та непідтвердженим жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи вимоги КАС України, суд дійшов висновку, що задоволення зазначеного клопотання про забезпечення позову призвело б до вирішення спору по суті до початку судового розгляду, оскільки таким рішенням суд фактично надав би оцінку законності діям відповідача. Отже, зважаючи на суть позовнихвимог, суд приходить до висновку про те, що в заяві про забезпечення позову заявником не наведено обґрунтування щодо застосування виду забезпечення позову, не наведенообґрунтованих та обєктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення торгів (оскільки вони взагалі є непризначеними), як і не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а отже, заява про забезпечення позову є необґрунтованою, невмотивованою та передчасною і не підлягає задоволенню.

На підставівикладеного, керуючисьст.ст. 117, 118, 160, 165КАСУкраїни, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позовупо справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції Івано-Франківської області про скасування постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції Івано-Франківської області ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору від 03.02.2016 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя У.Ю.Луковкіна