Вирок № 56631610, 23.03.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16433/14-к

Провадження № 1-кп/344/54/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретарів Караїм Ю.В., Андрусяк М.С., Макаранюк М.М.,

прокурорів Бартківа А.Я., Мельника В.В., Янцюк Н.В.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, раніше не судимого, військовослужбовця за контрактом в/ч А-1349, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.289, ч.2 ст.289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом та незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно.

Злочини вчинено за наступних обставин.

В ніч з 26.09.2014 на 27.09.2014 ОСОБА_6, знаходячись у дворі будинку № 11А, що по вул. Довженка у м. Івано-Франківську, побачив автомобіль марки «ЗАЗ 110308», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_4 В цей час у нього виник умисел на незаконне заволодіння даним автотранспортним засобом. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 розбив вікно водійських дверцят та проник всередину вказаного автомобіля. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, ОСОБА_6, під рульовим кермом панелі замка запалювання, намагався зєднати відповідні проводи, щоб запустити двигун автомобіля. Виконавши всі дії, які вважав необхідними, ОСОБА_6 не зміг довести злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Вартість автомобіля «ЗАЗ 110308» згідно висновку експерта № 09/18-36 від 21.10.2014 на момент вчинення злочину становить 40756,87 грн., вартість матеріального шкоди, завданої внаслідок заподіяних пошкоджень становить 4159 гривень.

Крім цього, 27.09.2014 близько 04.30 год. ОСОБА_6, знаходячись у дворі будинку № 9А, що по вул. Довженка у м. Івано-Франківську, побачив автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 В цей час у нього виник умисел на повторне незаконне заволодіння даним транспортним засобом вартість якого згідно висновку експерта № 09/18-35 від 17.10.2014 на момент вчинення злочину становить 14071,90 гривень.

Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 відкрив замок водійських дверцят та проник всередину вказаного автомобіля. Реалізовуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, зірвавши під рульовим кермом кришку панелі замка запалювання та зєднавши відповідні проводи, ОСОБА_6 запустив двигун автомобіля і почав рух заднім ходом. Одразу після цього до вказаного автомобіля підбіг ОСОБА_3 та витягнув ОСОБА_6 із салону свого автомобіля.

У судовому засіданні 23.03.2016 обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих злочинах та цивільний позов ОСОБА_4 визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, обвинувачений суду дав покази, що в ніч з 29.09.2014 на 27.09.2014 по вул. Довженка у м.Івано-Франківську намагався заволодіти автомобілем «ЗАЗ 11308» зеленого кольору, однак не зміг ним заволодіти, так як не завівся двигун, а після цього проник в автомобіль «ЗАЗ 21013», зірвавши кришку замка запалювання та зєднавши відповідні проводи, запустив двигун автомобіля та розпочав рух задніх ходом, однак власник автомобіля витягнув його з салону авто. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 просила задовольнити цивільний позов в повному обсязі, щодо покарання обвинуваченому потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримали позицією прокурора.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення закінченого замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_4 та незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3, які ніким не оспорюються, обмежено дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу, підтверджують характер і розмір завданої потерпілій шкоди, судових витрат та речових доказів у справі. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 КК України як закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом та за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості (ч.1 ст.289) та тяжким злочином (ч. 2 ст.289), дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений раніше несудимий, неодружений, є військовослужбовцем за контрактом в/ч А-1349, на обліках ОНД та ОПНД не перебуває; щире каяття як обставину, що помякшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

За таких обставин суд вважає за можливе призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.1 ст.289 та ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Одночасно, призначаючи основне покарання у виді позбавлення волі, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості злочину, особу винного та інші обставини справи, зокрема те, що обвинувачений вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов'язки.

Враховуючи вимоги ст.77 КК України, в даному випадку додаткове покарання у виді конфіскації майна, що передбачено санкцією ч.2 ст.289 КК України, не застосовується.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої цивільного позивача ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Потерпілою заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди на суму 6460 грн, моральної шкоди на суму 5000 грн та витрат на правову допомогу у сумі 600 грн.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, судом установлено, що за вказаних вище обставин обвинувачений ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 6460 грн, що підтверджено відповідними квитанціями та товарними чеками (а.с.35-40), а тому вказану майнову шкоду належить стягнути з обвинуваченого.

Що стосується морального відшкодування, то суд виходить з наступного. Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна. Виходячи з наведеного, зважаючи на позицію обвинуваченого, що визнав факт спричинення потерпілій моральної шкоди та вважав за можливе відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 грн, суд вважає, що потерпілій ОСОБА_4 вчиненим злочином спричинено моральну шкоду: у результаті пошкодження транспортного засобу був порушений її звичний спосіб життя, внаслідок тривалого ремонту автомобіля була позбавлена можливості ним користуватися, що спричинило потерпілій душевні страждання. Тому, враховуючи повне визнання обвинуваченим цивільного позову в частині моральної шкоди, конкретні обставини кримінального провадження, глибину та характер моральних страждань потерпілої ОСОБА_4, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного злочину, позов потерпілої у цій частині слід також задовольнити у повному обсязі, та стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_4 5000 гривень моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст.118,124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого в користь потерпілої ОСОБА_4 також документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу, що згідно квитанції від 23.01.2015 становлять 600 грн (а.с.41).

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Підстав для зміни чи скасування обраного щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу особистого зобовязання до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 КК України та ч.2 ст.289 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 КК України - позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч.2 ст.289 КК України позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 70 КК України визначити ОСОБА_6 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим позбавлення волі на строк пять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації у органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід особисте зобовязання обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у силі.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, у користь ОСОБА_4, жительки м.Івано-Франківськ, вул.Довженка, 9Б/168, РНОКПП НОМЕР_4, 6460 грн (шість тисяч чотириста шістдесят гривень) на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн (пять тисяч гривень) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, у користь ОСОБА_4, жительки м.Івано-Франківськ, вул.Довженка, 9Б/168, РНОКПП НОМЕР_4, 600 (шістсот) гривень процесуальних витрат у кримінальному провадженні на правову допомогу (а.с.41).

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УК у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" 2261 грн 22 коп. процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №216-Д від 14.10.2014, №09/18-35 від 17.10.2014, №214-Д від 16.10.2014, №09/18-36 від 21.10.2014 та №215-Д від 15.10.2014.

Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 21014», д.н.з.57200ІВ (згідно постанови від 27.09.2014) вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3; автомобіль НОМЕР_5 (постанова від 07.10.2014), автомобільне реле чорного кольору, викрутку з металевим стержнем та ручкою червоного та чорного кольорів (постанови від 20.10.2014) - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_4; слід пальця руки у паперовому конверті (постанова від 07.10.2014), взірець крові ОСОБА_6 у паперовому конверті та ватний тампон з речовиною бурого кольору (постанова від 15.10.2014), що передані на зберігання в камеру схову речових доказів Івано-Франківського МВ УМВСУ знищити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко