Вирок № 56629834, 22.03.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/5179/15-к

Провадження № 1-кп/210/157/16

"22" березня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Чайкіна О.В.,

за участю секретаря - Куксенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015040710002857 від 17.10.2015 року, за № 12015040710002862 від 18.10.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровській області, громадянина України, українця, який має середньо-технічну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, зокрема: 1)12 березня 2008 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст. 296, ч. 2 ст. 121, ст. 69, 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки, звільнився 22 лютого 2013 року; 2) 19 березня 2015 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік

за участі сторін кримінального провадження: прокурора Іванова В.Г., обвинуваченого ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

Так, 17 жовтня 2015 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, діючи в період іспитового строку, ОСОБА_2, знаходячись при вході до під'їзду №1 житлового будинку № 1 по вулиці Вокзальна у Дзержинському районі міста Кривого Рогу, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та обернення його на свою користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом ривку відкрито викрав з лівого вуха раніше не відомої потерпілої ОСОБА_3, сережку із золота проби 583, вагою 4 грами, вартістю 1887 гривень 56 копійок, після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення із викраденим зник, спричинивши потерпілій майнових збитків на вказану суму.

Вищевказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

Крім цього, ОСОБА_2, діючи в період іспитового строку, 18 жовтня 2015 року, близько 19.00 годин, знаходячись біля під'їзду №4 будинку №2 по вулиці Галатова в Дзержинському районі міста Кривого Рогу, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, відкрито, із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, схопив потерпілу ОСОБА_4 за голову та шляхом ривка вирвав з лівого вуха потерпілої золоту сережку 583 проби, вагою 1,5 г, вартістю 707,84 гривень. Після чого громадянин ОСОБА_2 з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вказану суму.

Вищевказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред'явлених йому обвинуваченнях визнав повністю за всіма епізодами, щиро покаявся у скоєних злочинах, детально розповів про обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, як описано вище, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 просив розглянути на розсуд суду. Прохав суворо не карати.

Обвинувачений заявив клопотання про розгляд кримінального провадження в порядку ст. 349 ч.3 КК України без виклику в судове засідання потерпілих, свідків. Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України вважає необхідним визнати недоцільним дослідження усіх доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються речових доказів та витрат на проведені експертизи, характеризують його особу, а також матеріалів, які підтверджують цивільний позов.

При цьому судом, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до положень частини першої статті 337 КПК України судовий розгляд кримінальних проваджень проведено стосовно ОСОБА_2 виключно в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою та з дослідженими письмовими доказами, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачень, яке пред'явлені ОСОБА_2, та правильність їх кваліфікації за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України.

У зв»язку з викладеним, суд визнає ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень: за ч.1 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж); та за ч. 2 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Керуючись вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що він вчинив злочини, які відповідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості та тяжких; враховує його особу, а саме те, що він: раніше судимий за вчинення злочинів різного ступеня тяжкості; інкриміновані діяння вчинив перебуваючи на іспитовому строці за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, судимості не погашені, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, під наглядом лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, вину визнав повністю, щиро кається.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд відносить те, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, матеріальну шкоду відшкодував шляхом повернення викраденого. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає - рецидив злочину.

Приймаючи до уваги наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, тяжкість скоєних злочинів, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч.1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства.

Покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 186, ч. 2ст. 186 КК України, (за сукупністю злочинів) має бути призначене за правилами ч.1 ст. 70 КК України шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим покарання.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений вчинив злочини за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, під час перебування на іспитовому строку тому до призначеного за правилами ч. 1 ст. 70 КК України покарання, слід на підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2015 р., а саме у вигляді одного місяця позбавлення волі.

Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого, не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 75 КК України, оскільки обвинуваченим вчинено злочини під час іспитового строку, обвинувачений, будучи судимий на шлях виправлення не став, що свідчить про відсутність підстав вважати, що його виправлення та перевиховання можливо досягти без ізоляції від суспільства.

Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 на суму 11887,56 грн. суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Відповідно до статей 1166 та 1167 ЦК України матеріальна та моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд приходить до висновку, що умисними, протиправними діями, які виразились у відкритому викраденні майна, потерпілій дійсно спричинена матеріальна та моральна шкода, відповідальність за яку має нести обвинувачений.

Позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки викрадене майно (сережка з лівого вуха) повернута потерпілій, що підтверджується розпискою та постановою про визнання речових доказів.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням встановлених обставин характеру спричиненої шкоди, віку Позивача, наявності вини обвинуваченого у завданні такої шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, та враховуючи обставини вчинення злочину, суд вважає за доцільне стягнути на користь потерпілої ОСОБА_3 з ОСОБА_2 ПП в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, яких зазнала потерпіла. В задоволені решти позовних вимог - в частині моральної шкоди, слід відмовити.

Таким чином, враховуючи викладене, а також наявних в матеріалах кримінального провадження розписки про повернення речових доказів, цивільний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, а з ОСОБА_2 на користь потерпілої слід стягнути моральну шкоду - в розмірі 5000,00грн..

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Докази понесення процесуальних витрат на стадії досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження відсутні, тому суд не вирішує їх долю.

Строк відбуття покарання обвинуваченому, з урахуванням ч. 5 ст. 72 КК України, слід відраховувати з моменту обрання запобіжного заходу - з 19 жовтня 2015 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироку законної сили - тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 128, 368, 370, 371, 374-376 КПК України, ст.ст. 70, 71, 72 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 186 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 186 КК України - вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за сукупністю злочинів частково приєднати не відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2015 р., у вигляді одного місяця позбавлення волі, та визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 - тримання під вартою, залишити без змін до набуття вироком чинності.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України початок строку відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 19 жовтня 2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання період з 19 жовтня 2015 року по день набрання вироку законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану злочином в розмірі 5000,00грн. (п"ять тисяч грн..). В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Речові докази: сережку із металу жовтого кольору для лівого вуха, яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - залишити у володінні останньої.

Матеріали кримінальних проваджень за № 12015040710002857 від 17.10.2015 року, за № 12015040710002862 від 18.10.2015 року - залишити у справі 210/5179/15-к.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження; право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя: О. В. Чайкіна