ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" лютого 2009 р.Справа № 16/8/6018 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Хмельницьктранс”, м. Хмельницький
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський
про зобов'язання звільнити територію автобусної станції та перенесення кіоску
Суддя Магера В.В.
Представники сторін:
Позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю від 26.04.06р.;
Відповідача: ОСОБА_3 представник за довір. від 23.02.2009 р.
Рішення приймається 26.02.2009 р., оскільки в судовому засіданні 17.02.2009 р. оголошувалася перерва.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про зобовязання відповідача звільнити територію автобусної станції у м.Камянець-Подільський та перенести кіоск в інше місце.
24.02.2009 р. позивачем направлено заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зобовязати відповідача звільнити місце на земельній ділянці Кам`янець-Подільської автостанції, якою користується ВАТ „Хмельницьктранс” на підставі Державного акту на право постійного користування від 10.12.1997 р., шляхом демонтажу кіоску № 57. Представник позивача в судовому засіданні дану заяву підтримала та наполягала на задоволенні позовних вимог.
Оскільки подана позивачем заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, тому судом приймається.
Підтримуючи позов, позивач звертає увагу суду на те, що згідно укладеного 01.11.97 р. договору № 22 він надав відповідачу в оплатне користування місце під кіоск на території Кам`янець-Подільської автостанції по вул. князів Коріатовичів, 19 для здійснення підприємницької діяльності із щорічним поновленням договору. 28.11.05 р. між позивачем та відповідачем укладено договір на оренду місця на території автостанції площею 24 кв.м. (п.1.1 договору). Після закінчення строку користування відповідач не звільнив орендоване місце і продовжує безоплатно ним користуватись. При цьому, як стверджує позивач, кіоск заважає здійснювати автостанції свої функціональні обов`язки. Як стверджує позивач, фактичні витрати по сплаті земельного податку, за прибирання території, вивіз сміття, експлуатацію асфальтованої території несе ВАТ „Хмельницьктранс”. Зі слів позивача, ним було запропоновано відповідачу укласти угоду, однак останній повернув договір без підпису. Добровільно звільнити місце на пероні відповідач не бажає, лист-попередження про добровільне залишення території, на якій знаходиться кіоск проігнорувала.
Тому, позивач просить суд зобов`язати відповідача звільнити місце на земельній ділянці Кам`янець-Подільської автостанції шляхом демонтажу кіоску № 57.
Відповідач у відзиві на позов, його повноважний представник в судовому засіданні 26.02.2009 р. проти позовних вимог заперечують та просять суд повністю відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог посилаючись на наступне: під визначенням договором оренди терміну місяця на території автостанції слід розуміти скриту форму договору оренди земельної ділянки, на якій розміщений кіоск відповідача. Відповідно до ст.4 Закону України „Про оренду землі”, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Згідно Державного акту на право постійного користування землею № 002647 від 10.12. 1997 р. позивач являється не власником земельної ділянки, а користувачем. Тому відповідно до ст.4 Закону України „Про оренду землі” позивач не може бути орендодавцем земельної ділянки та передавати її в оренду третім особам.
Окрім зазначеного позивач також не надав суду докази (правовстановлюючі документи) на підтвердження свого права власності на вказане ним в договорі оренди так званого та не чітко визначеного місця оренди.
Водночас відповідач звертає увагу суду на те, що до оформлення позивачем права землекористування земельної ділянки, площею 2,04 га по вул.Кн.Кориатовичів,19 на зазначеній земельній ділянці знаходився кіоск комунальної власності за № 57, який у подальшому був придбаний у власність відповідачем 02.12.1998 р. на підставі договору купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (кіоску) на аукціоні, укладеного між органом приватизації Кам'янець-Подільської міської ради та відповідачем.
З підстав набуття права власності на зазначений кіоск відповідно до ст.30 Земельного кодексу України (в редакції 1990 р.) відповідач набув право користування земельною ділянкою.
Відповідач звертає увагу суту на те, що з моменту придбання у власність вказаного кіоску відповідач продовжує використовувати його з метою здійснення підприємницької діяльності до теперішнього часу. Дана обставина підтверджується витягу з розпорядженням міського голови за № 83-р від 11.02.2005 р. та дозволом на розміщення об'єкта торгівлі від 29.02.2005 р., виданого виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради.
З огляду на викладені обставини слід дійти висновку про те, що позивачем не доведені суду ті обставини на які він посилається.
З підстав викладеного, керуючись ст.59 ГПК України відповідач просить господарський суд Хмельницької області відмовити позивачу в позові у повному обсязі.
Представником відповідача в судовому засіданні 26.02.2009 р. заявлено клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
- чи дійсно кіоск, який належить відповідачу фізично привязаний до земельної ділянки?
- чи відноситиься кіоск, який належить відповідачу до капітальної споруди?
- чи дійсно під кіоском, який належить відповідачу є покриття асфальту, який належить позивачу на правах власності?
Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечує вказуючи на його безпідставність.
При вирішенні клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи судом враховується наступне: відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Подані відповідачем на вирішення експертизи питання не потребують спеціальних знань, а можуть бути доведені іншими засобами доказування, зокрема відповідачем. Тому суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки воно є безпідставним.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено:
Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області № 5 від 09.01.98 р. Хмельницьке територіально-виробниче об`єднання автомобільного транспорту перетворено у ВАТ „Хмельницьктранс”.
Згідно додатку до наказу № 5 від 09.01.98 р. Фондом державного майна України по Хмельницькій області до статутного фонду ВАТ „Хмельницьктранс” передано об`єкти нерухомості, зокрема автостанцію, що розташована в м. Кам`янець-Подільському.
ВАТ „Хмельницьктранс” користується земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1.
01.11.97 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 22 оренди нежитлових приміщень (площі).
Згідно укладеного договору, орендодавець (позивач) здав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 12 кв.м (площу) строком на один рік до 01.11.98 р.
Крім того, відповідач зобов`язувався вносити орендну плату в розмірах та в строки, встановлених даним договором.
02.12.98 р., на підставі рішення ІІ сесії Кам`янець-Подільської міської ради № 10 від 19.05.98 р. відповідачем придбано кіоск № 57, який розташований на території Кам`янець-Подільського автовокзалу.
28.11.05 р. між позивачем та відповідачем укладено договір на оренду місця на території автостанції площею 24 кв.м. (п.1.1 договору).
Згідно п. 1.2. Договору, строк оренди встановлюється з 01.12.05 р. по 30.04.06 р.
18.04.06 р. позивачем на адресу відповідача надіслано письмовий лист № 05/22-89, яким ВАТ „Хмельницьктранс” зобов`язав відповідача в термін до 20.05.06 р. демонтувати кіоск, що знаходиться на території Кам`янець-Подільської автостанції, оскільки відповідач відмовився підписати договір на оренду місця на території Кам`янець-Подільської автостанції та не відшкодовував позивачу матеріальні витрати по експлуатації даного місця.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.05.08 р. по справі № 11/657-Н позов ПП ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсним рішення вісімнадцятої сесії Камянець-Подільської міської ради ХХII скликання № 14 від 4.12.1997 року в частині надання в постійне користування Хмельницькому ВТО автомобільного транспорту (ВАТ „Хмельницьктранс”) земельної ділянки площею 48 кв. м. за адресою м. Камянець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 19 на якій розташована будівля кіоск № 57, власником якого є підприємець ОСОБА_1, а також визнано недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 10.12.1997 року в частині надання в постійне користування земельної ділянки площею 48 кв.м. за адресою м. Камянець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 19, на якій розташована будівля кіоск № 57.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.11.08 р. по справі № 11/657-Н апеляційні скарги ВАТ "Хмельницьктранс", м.Хмельницький та Кам'янець-Подільського міського управління земельних ресурсів, м. Кам'янець-Подільський задоволено, рішення господарського суду Хмельницької області від 30 травня 2008 року у справі №11/657-Н скасувати та прийнято нове рішення, яким в позові ПП ОСОБА_1 відмовлено.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне:
Відносини, повязані із землекористуванням, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно - правовими актами.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами передбаченими ст.152 Земельного кодексу України, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що земельна ділянка, розташована на Кам`янець-Подільській автостанції знаходиться в користуванні ВАТ „Хмельницьктранс” на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія НОМЕР_1.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Судовим розглядом справи встановлено, що позивачем запропоновано відповідачу укласти договір на оренду місця на території Кам`янець-Подільської автостанції. Однак, останній від укладення договору оренди відмовився, в звязку з чим йому направлено вимогу про звільнення місця, на якому розміщено кіоск (лист № 05/22-89 від 18.04.2006 р.).
Згідно ч.1 ст.761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи з вищевикладеного, заперечення відповідача проти позову судом до уваги не приймаються, оскільки не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, суперечать наявним доказам у справі. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у підприємця ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку. Не надано позивачем і договору оренди земельної ділянки на даний час та доказів, які б свідчили про правомірне використання земельної ділянки.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.11.08 р. по справі № 11/657-Н встановлено, що 14.06.1996 р. рішенням Кам'янець-Подільської міської ради №524 підприємцю ОСОБА_1 був переданий в оренду кіоск №57, розташований на автовокзалі. В даному договорі оренди зазначена квадратура кіоску №57 - 12 м.кв., а також в п.13.2. визначено, що виконком залишає за собою право зміни місця розташування кіоску. Крім цього, на підставі заяви позивача ВАТ "Хмельницьктранс" здавало в оренду місце (асфальтовану площу) на території Кам'янець-Подільської автостанції площею 12 м.кв. за договором оренди від 01.11.1997 р. №22. Додатковим узгодженням №1 від 30.06.1998 року до договору оренди №22 від 01.11.1997 року сторони обумовили, що ВАТ "Хмельницьктранс" здає, а підприємець ОСОБА_1 бере в оренду площу під торговий кіоск загальною площею 24 м.кв.
Відповідно до ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Висновок будівельно-технічної експертизи, оригінал якого судовою колегією оглянутий у матеріалах цивільної справи Кам'янець-Подільського міськрайонного суду №2-а-106/2006р., про належність кіоску №57 до споруд 3 класу та про відповідність фундамента, на якому знаходиться кіоск, будівельним нормам, судова колегія оцінила критично, оскільки будь-якими іншими доказами приналежність кіоску №57 до нерухомого майна не підтверджується. Враховуючи викладене, факт належності кіоску №57 до об'єкту нерухомості не є доведеним.
За таких обставин, позовні вимоги щодо зобовязання відповідача звільнити місце на земельній ділянці Кам`янець-Подільської автостанції площею 24 м кв, якою користується ВАТ „Хмельницьктранс” на підставі Державного акту на право постійного користування від 10.12.1997 р., шляхом демонтажу кіоску № 57 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, такими що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
У зв`язку із задоволенням позову судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача відповідно зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. При зверненні з позовом позивачем сплачено 102,00 грн. державного мита, що підтверджується платіжним дорученням № 5710 від 06.10.2006 р. Тому суд вважає за необхідне повернути позивачу надлишково сплачене державне мито в розмірі 17,00 грн., про що слід видати довідку.
Керуючись ст.ст.125, 212 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 45, 47, 12, 43, 44, 49, 82 -85,116 Господарського процесуального кодексу України, СУД
В И Р І Ш И В :
Позов Відкритого акціонерного товариства „Хмельницьктранс”, м. Хмельницький до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський про зобов'язання відповідача звільнити місце на земельній ділянці Кам`янець-Подільської автостанції шляхом демонтажу кіоску № 57 задовольнити.
Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський звільнити місце на земельній ділянці Кам`янець-Подільської автостанції площею 24 м кв, якою користується ВАТ „Хмельницьктранс” на підставі Державного акту на право постійного користування від 10.12.1997 р., шляхом демонтажу кіоску № 57 .
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Камянець-Подільський (вул. Пушкіна, 29/80, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства „Хмельницьктранс”, м. Хмельницький (вул. Пилипчика, 6, відомості про банківські рахунки відсутні, код 03119374) 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Хмельницьктранс”, м. Хмельницький (вул. Пилипчика, 6, відомості про банківські рахунки відсутні, код 03119374) 17,00 грн. (сімнадцять гривень 00 коп.) надлишково сплаченого державного мита, про що видати довідку.
СуддяВ.В. Магера
Судове рішення № 5662979, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 26.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/8/6018. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: