Ухвала суду № 56627163, 23.03.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1960/15-к

Провадження № 1-кп/461/77/16

У Х В А Л А

23.03.2016 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.

при секретарі Підлужний Р.А.

з участю прокурора Щербаков О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст. 353, КК України , -

в с т а н о в и в :

у провадженні суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст. 353 КК України.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні Галицького районного суду м.Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Перевіривши підставність надіслання обвинувального акту відповідно до ст. 314 КПК України, заслухавши висновок прокурора та думку інших учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Галицькому районному суду м. Львова, підготовлене та підлягає до судового розгляду.

Підстав для прийняття рішень передбачених п. 1-4 ч.3 ст.314 КПК України немає.

Обвинувальний акт складений слідчим та затверджений прокурором, відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Згідно ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст.217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.

Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кодексу.

Прокурор у кримінальному провадженні Щербаков О.В. звернувся до суду з клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покликаючись на те, що ОСОБА_2 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ухиляється від суду та тривалий час, не з'являючись на судові виклики (з квітня 2015 року), та переховується від правоохоронних органів, у звязку із чим був оголошений у розшук. Вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою запобігання вищевказаних ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечили проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просять обрати запобіжний захід не пов'язаний із обмеженням волі.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Заслухавши думку прокурора, щодо поданого клопотання, пояснення обвинуваченого та захисника, вивчивши матеріали клопотання, враховуючи особу ОСОБА_2; не одруженого; не працюючого; маючого на утриманні престарілого віку матері; підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості; раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став; не має законних джерел доходів, у зв'язку із чим перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у справі, ухилятися від суду та правоохоронних органів, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом застосування менш суворих запобіжних заходів, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченої ч.4 цієї статті.

Частиною 4 ст.183 КПК України визначено виключний перелік випадків у яких слідчий суддя має право при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини та щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжних захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків.

Враховуючи особу обвинуваченого, раніше судженого, маючого зареєстроване у встановленому порядку місце проживання в Україні, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньо мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України, приходжу до висновку, що необхідним для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього КПК України обов'язків, слід обрати заставу в розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 27 560,00 грн.

Абзацом 2 ч.3 ст.183 КПК України встановлено, що в ухвалі судді зазначаються, які обов'язки з передбачених ст.194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

На підставі вказаного, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов'язки обвинуваченим ОСОБА_2.у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196-200, 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.353 КК України прийняти до провадження Галицького районного суду м. Львова.

Справу призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду м. Львова (м.Львів, вул. Чоловського, 2) на 31.03.2016 року о 11.30 год.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.353 КК України та кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України КК України об'єднати в одне провадження.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Львівському слідчому ізоляторі УДПтСУ у Львівській області терміном - 60 днів.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту її винесення, тобто до 21.05.2016 року включно.

Визначити заставу в сумі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 27 560,00 грн., який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Роз'яснити ОСОБА_2, його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №37315022000757; банк отримувача ДКС України, м.Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області. Внесення застави визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити ОСОБА_2 у випадку внесення застави наступні обов'язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

1. з'являтися до суду із встановленою ним періодичністю;

2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у випадку невиконання вищезазначених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя І.Р.Волоско.