Ухвала суду № 56627139, 17.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 320/897/15 Головуючий у 1 інстанції: Ніколова І.С.

№ провадження 22-ц778/1388/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Стрелець Л.Г.,

суддів Гончар М.С.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання житлового будинку обєктом спільної часткової власності та визнання права на частку у майні, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання житлового будинку обєктом спільної часткової власності та визнання права на частку у майні.

Одночасно з позовом ОСОБА_3 подала до суду клопотання про забезпечення позову, в якому просила накласти арешт на житловий будинок № 5/3 по вул. Бадигіна у м. Мелітополі Запорізької області, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5.В

Ухвалою мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2015 року задоволено заяву про забезпечення позову.

Накладено арешт на житловий будинок № 5/3 по вул. Бадигіна у м. Мелітополі Запорізької області, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5.В.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 червня 2015 року провадження у справі закрито.

У жовтні 2015 року ОСОБА_5 подав до суду заяву про скасування заходів забезпечення позову посилаючись на те, що ухвалою суду від 15.06.2015 року провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, яка ухвалою апеляційного суду від 26.08.2015 року залишена без змін, тому просив суд скасувати заходи забезпечення позову, а саме: скасувати накладений арешт на належне йому нерухоме майно - житловий будинок № 5/3 по вул. Бадигіна у м. Мелітополі Запорізької області.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2016 року заяву задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду № 320/897/15-ц від 16 березня 2015 року про накладення арешту на житловий будинок № 5/3 по вул. Бадигіна в м. Мелітополі Запорізької області, який належить на праві власності ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу про відмову у задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову.

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи апелянт і її представник не зявилися, представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Частиною 5 ст.154 ЦПК України передбачено, що питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову. Зважаючи на вказані вимоги процесуального закону колегія суддів на підставі ч.5 ст. 154, ч.2 ст.305 ЦПК України визнала можливим розглянути справу за відсутності апелянта і її представника.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За змістом ст.312 п.1 ЦПК України за результатами розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ухвалою суду від 15.06.2015 року провадження по справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України. Ухвалою апеляційного суду від 26.08.2015 року, ухвала Мулітопольського міськрайонного суду від 15.06.2015 року залишена без змін, а тому необхідність в забезпеченні позову відпала.

Такі висновки суду узгоджуються з вимогами ст.154 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

За правилами ч. 3, 6 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2015 року ОСОБА_5 подав заяву про скасування заходів забезпечення позову. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 жовтня 2015 року заяву задоволено Заходи забезпечення позову накладені ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2015 року про накладення арешту на будинок № 5/3 по вул. Бадигіна в м. Мелітополі Запорізької області скасовані. Ухвалою апеляційного суду від 17 грудня 2015 року ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2015 року скасована, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

При новому розгляді ОСОБА_3 суд першої інстанції викликав у судове засідання, проте повістка повернулась за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

З метою належного повідомлення ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи, повістки були направлені на поштову адресу, зазначену нею в апеляційній скарзі від 02.11.2015 року ( а.с.96): Запорізька області, м. Мелітополь, вул. Бадигіна, буд. 5/3.

Проте повістки повернуті до суду з позначкою "за спливом терміну зберігання" (а.с.125).

Заяву про зміну її місця проживання або місцезнаходження ОСОБА_3 до суду не подавала та не повідомляла про наявність будь-яких обставин, що перешкоджають їй отримувати повістки за зазначеною нею адресою.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду від 21 січня 2016 року подано представником ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_6

Основним доводом апеляційної скарги є посилання представника на те, що позивач ОСОБА_3 тимчасово виїхала до ОСОБА_7 і тому їй не відомо про слухання справи, а їй як представнику позивача повістки не направлялись.

Згідно з ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться

Відповідно до вимог ч.5 ст.74, ч.1 ст.77 ЦПК України вважається, що ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Частиною 3 ст. 27 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.10.2015 року скасована ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17.12.2015 року з тих причин, що про судове засідання, яке відбулось 16.10.2015 року ОСОБА_3 повідомлена не була. Крім того оскаржуючи вказану ухвалу ОСОБА_3 в апеляційній скарзі сама не зазначила свого представника ОСОБА_4 Не повідомила ОСОБА_3 суд про необхідність виклику замість неї представника ОСОБА_4 при новому розгляді заяви про скасування забезпечення позову, хоча, як ОСОБА_3 так і представнику ОСОБА_4 було відомо про те що справа з заявою про скасування забезпечення позову передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуємої ухвали не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 оскаржила до касаційного суду ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26.08.2015 року, якою було залишено без змін ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду від 15.06.2015 року про закриття провадження у справі, колегія суддів вважає безпідставними .

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 16 березня 2015 року із додержанням вимог процесуального закону ст. 154 ЦПК України постановив про це ухвалу .

Підстави для скасування або зміни оскаржуваної ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст.307,312 п.1, 313,317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: