Ухвала суду № 56626888, 22.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №334/6750/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дубина Л.А.

Провадження № 22-ц/778/1021/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_2суддів:ОСОБА_3 ОСОБА_1секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Теріторіальної громади в особі Запорізької міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_5, зацікавлена особа Четверта Запорізька державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією родиною, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження в якій вказує, що 31.07.2012 року померла ОСОБА_6 у віці 74 роки, з якою від з 2006 року проживав однією родиною, піклувався про неї, матеріально забезпечував, а після смерті - здійснив її поховання. До теперішнього чacy заявник проживає у квартирі померлої і несе витрати по її утриманню.

Заявник просив суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю з померлою ОСОБА_6 не менше п'яти років.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2015 року заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_5 проживав однією сімє'ю з ОСОБА_6, яка померла 31.07.2012 року, не менше п'яти років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду представник Теріторіальної громади в особі Запорізької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За роз'ясненнями п. 24 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" у справах про спадкування відповідачами мають бути залучені всі спадкоємці. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Територіальна громада в особі Запорізької міської ради, яка окрім іншого посилалась на те, що вказана квартира не є приватизованою та належить громаді, є особою, яка не брала участі у справі, про те суд вирішив питання про її права та обов'язки, а отже має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву встановив факт, що ОСОБА_5 проживав однією сімє'ю з ОСОБА_6, яка померла 31.07.2012 року, не менше п'яти років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1.

Однак суд не залучив осіб, права яких стосуються розгляд справи, і внаслідок чого не врахував норми процесуального права, які регламентують розгляд справ окремого провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 і ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

За положеннями ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Представник заявника колегії суддів пояснив, що встановлення даного факту заявнику необхідно для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлої.

Таким чином, встановлення даного факту фактично заявником пов'язується з наступним вирішенням спору про право особи на власність в порядку спадкування.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд, на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України, залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (ст.235 ЦПК).

Зазначені приписи дублюється і у п. 4 ст. 256 ЦПК де окреслено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Також суд, розглянув справу в порядку окремого провадження встановивши факт проживання однією родиною зі спадкодавцем, не встановив коло осіб інтересів яких стосується спір, не витребувавши матеріали спадкової справи для визначення кола осіб які звернулись до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, не залучивши до участі у розгляді справи територіальну громаду, оскільки вказане рішення безпосередньо стосується їх прав і інтересів.

На це суд взагалі уваги не звернув як і на наявність спору щодо вказаного спадкового майна при розгляді іншої цивільної справи.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду першої підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 256 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 256, 307, 310, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Теріторіальної громади в особі Запорізької міської ради задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2015 року у цій справі скасувати та постановити ухвалу про залишення заяви ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією родиною без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: