Ухвала суду № 56626573, 17.03.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "17" березня 2016 р.

Справа № 320/1608/16-ц

УХВАЛА

17 березня 2016 року Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Купавська Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «НЕОС Банк» та Товариства з обмеженню відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання частково недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві просить визнати недійсними договір факторингу від 21 липня 2014 року, укладений між ПАТ «НЕОС Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», в частині передачі права вимоги за кредитним договором №6-К/08 від 30 січня 2008 року, укладеним між АБ «Автозазбанк» та ОСОБА_1, а також недійсним договір від 21 липня 2014 року про передачу прав за іпотечнми договорами, укладеними між ПАТ «НЕОС Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» в частині передачі прав вимоги за іпотечним договором від 30 січня 2008 року, укладеним між АБ «Автозазбанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Кіпру», та ОСОБА_1

Вважаю, що позовна заява у даному випадку не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: позивач не сплатив судовий збір.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Це положення підтвердив і Пленум ВССУ в п.10 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах.

Відповідно до п/п 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлюється 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене розмір судового збору у даному випадку буде складати 551 грн. 20 коп. (1378 х 0,4), де 1378 грн. мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року.

А оскільки позивач звернувся до суду з позовом, в якому обєднано 2 вимоги немайнового характеру, то позивач повинен сплатити за дві вимоги судовий збір у розмірі 1102 грн. 40 коп.

Вказану суму судового збору позивачу слід сплатити на рахунок: код ЄДРПОУ суду: 36969096, Мелітопольське УДК ГУДКУ у Запорізькій області, одержувач коштів: Державний бюджет м.Мелітополь Мелітопольський район, МФО 813015, р/рахунок № 31215206700013 та квитанцію про сплату надати до суду.

Посилання позивача на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення від сплати судового збору вважаю безпідставними.

Закон України «Про судовий збір» у даному випадку є спеціальним законом і тому слід застосовувати саме його. В ст.5 цього Закону наведено вичерпний перелік випадків коли особи звільняються від сплати судового збору і розширювальному тлумаченню цей перелік не підлягає. З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», № 484-VIII. Відповідно до цього Закону споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не звільняються від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 4-зп від 03 жовтня 1997 року конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Виходячи з цього положення за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, при вирішенні спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Закони України «Про захист прав споживачів» та «Про судовий збір» є нормативними правовими актами однакової сили.

А тому, оскільки норма Закону щодо сплати судового збору споживачами за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, в Законі України «Про судовий збір» прийнята пізніше, а саме: з 01 вересня 2015 року, то застосовувати слід саме цей Закон.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, а саме: сплати судового збору та надання до суду квитанції про сплату.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «НЕОС Банк» та Товариства з обмеженню відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання частково недійсними договорів залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня отримання ним копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Якщо позивач у встановлений строк не виконає вимоги суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернена йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: