Рішення № 56625441, 01.03.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/9769/15-ц

Номер провадження 2/235/149/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 березня 2016 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Клікунової А.С.,

при секретарі: Ліпскіс О. О.,

за участю:

прокурора Красноармійської міжрайонної прокуратури: Лєйко Н. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2, пред'явленою представником позивача ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Дернівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Красноармійського міськрайонного суду Донецької області пред'явлено вказану позовну заяву, в якій адвокат ОСОБА_3 діючи в інтересах своєї довірительки ОСОБА_2 просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Сторони по справі з 17.08.2002 року по 21.09.2004 року перебували в зареєстрованому шлюбі, є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Неповнолітня дитина на теперішній час мешкає спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_2, яка повністю забезпечила духовний й фізичний розвиток сина. Причинами виникнення вказаних обставин стали неналежне, за позицією позивача, виконання батьком дитини покладених на нього батьківських обов'язків. ОСОБА_4 не організовує своє життя таким чином, щоб для планового та гармонійного розвитку неповнолітнього сина мали місце всі необхідні для цього чинники. Так: - відповідач самоусунувся від виховання та утримання своєї дитини (не спілкується з дитиною, жодного піклування про сина не проявляє, матеріально не забезпечує); - спосіб життя відповідача може негативно вплинути на формування особистості, психіки дитини (відповідач веде досить аморальний спосіб життя, неодноразово лікувався в наркологічному диспансері з причини зловживання спиртними напоями, погрожує позивачу та сину фізичною розправою). Зазначені обставини й стали чинниками для звернення ОСОБА_4 в порядку ст.ст. 164, 165 СК України, за судовим захистом прав неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, представником позивача адвокатом ОСОБА_3, в порядку ст. 158 ЦПК України, надіслано на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи в відсутність сторони позивача, при чому заявлені вимоги підтримані, інших доказів на обґрунтування заявлених вимог представника позивача не надає, будь-яких клопотань та заяв не заявляє.

Відповідач ОСОБА_4 у судові засідання призначені на 28 січня 2016, 1 березня 2016 року не з'явився, інформація про час і місце судових засідань розміщувалася на сторінці Красноармійського міськрайонного суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, оскільки адресою його проживання в позовній заяві зазначено м. Донецьк, однак функціонування відділення поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» в цьому населеному пункті України не можливе з причини проведення антитерористичної операції. За наданою Міністерством соціальної політики України, на запит суду, інформацією відповідач не поставлений на облік в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб. Відповідачем заяву про розгляд справи у його відсутність суду не подано, тому відповідно до п. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Третьою особою надано лист, в якому головою Дернівської сільської ради Ківерцівського району Волинівської області повідомлено, що сім'я ОСОБА_2 не проживає за вказаною в позовній заяві адресою.

Прокурор Красноармійської місцевої прокуратури ОСОБА_1, приймаюча участь у справі, в судовому засіданні висловила думку щодо не доцільності позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, оскільки наданими позивачем документами не підтверджено факту ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, передбачених статтями 150-152, 180 СК України, по вихованню і утриманню своєї дитини.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінивши їх доводи і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні правовідносини.

17 серпня 2002 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Авдіївського міського управління юстиції Донецької області). 26 травня 2003 року народжений син сторін по справі - ОСОБА_5 (підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Авдіївського міського управління юстиції Донецької області). 21 вересня 2004 року шлюб між сторонами розірвано (підтверджено свідоцтвом серії НОМЕР_3, видане відділом реєстрації актів цивільного Авдіївського міського управління юстиції Донецької області).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» це має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення від виконання батьківських обов'язків - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

В позовній заяві ОСОБА_2 вказано, що з грудня 2003 року батько неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 не виконує жодного з обов'язків, пов'язаних з вихованням, навчанням дитини, не приймає педагогічної, матеріальної, грошової або будь-якої іншої участі в житті сина. На підтвердження таких посилань позивачем надано наступні докази. Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 26 квітня 2004 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття. Примусове виконання судового рішення здійснюється відділом державної виконавчої служби Будьонівського районного управління юстиції у м. Донецьку, що підтверджено постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 7574333 від 04.11.2006 р. Від виконання зобов'язань з утримання своєї неповнолітньої дитини відповідач ухиляється, має заборгованість зі сплати аліментів станом на 28 лютого 2014 року у розмірі 58569,22 гривень, що підтверджено довідкою-розрахунком державного виконавця. Згідно довідки № 51, виданої 21.03.2014 р. Авдіївською загальноосвітньою школою № 2 адміністрацією підтверджено, що вихованням неповнолітнього сина ОСОБА_6, учня 5 класу займається виключно матір, батько ж дитини жодного разу не відвідав навчальний заклад, не підтримує зв'язок з класним керівником, не цікавиться успіхами сина. Згідно характеристики Авдіївської загальноосвітньої школи № 2 неповнолітнього ОСОБА_5 матір приділяє належну увагу його навчанню та розвитку, батько не приймає участі в вихованні сина. За змістом листа, складеного позивачем з отриманням підписів сусідів, - ОСОБА_4 з 2004 року не з'являвся за адресою її реєстрації (АДРЕСА_2) та участі в вихованні сина ОСОБА_6 не приймав. Крім того, позивачем долучено до позовної заяви Акт обстеження житлово-комунальних умов за адресою: АДРЕСА_2, складений 6 травня 2014 року службою у справах дітей Авдіївської міської ради, згідно якого для виховання, розвитку та проживання дитини ОСОБА_5 створено належні умови (наявне спальне місце, одяг, взуття, місце для заняття).

Всі ці докази отримані позивачем в березні - травні 2014 року, в час фактичного проживання за місцем реєстрації - Донецька область, АДРЕСА_2. Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Територія проведення антитерористичної операції це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, - до якого включено й м. Авдіївка Донецької області. З причини загострення ситуації, проведення бойових дій в м. Авдіївка, позивач ОСОБА_2 разом зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 виїхала на проживання до АДРЕСА_1, що підтверджено довідкою Дернівської сільської ради № 1287 від 08.09.20015 року. З 1 вересня 2014 року позивач разом з неповнолітніми дітьми отримали статус внутрішньо переміщених осіб, що підтверджено довідкою № 752000037 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, виданою 22.03.2015 року управлінням соціального захисту населення Ківерцівської райдержадміністрації Волинської області, строк дії якої продовжено з 22.04.2015 року. 21 травня 2015 року загальноосвітньою школою І-ІІІ ступеня с. Дерно видано довідку, що неповнолітній ОСОБА_5, є учнем цього навчального закладу. Інших належно допустимих доказів, в розумінні ст. 57 ЦПК України, на підтвердження факту ухилення ОСОБА_4 від виконання батьківських обов'язків, в період часу зміни позивачем місця свого з сином проживання, - не надано.

Суд звертає увагу, що в позовній заяві ОСОБА_2 вказано негативну характеристику відповідача ОСОБА_4 з посиланням на висловлення останнім та його батьками постійних погроз на адресу позивача та її родичів і знайомих, в тому числі в офіційних документах, що змушує позивача змінювати місце проживання для особистої безпеки та морального спокою. Крім того, позивачем вказано, що поведінка відповідача є антисоціальною, перебував на лікуванні в наркологічному диспансері з приводу зловживання спиртними напоями, схильний до агресії, погрожує позивачу та дитині фізичною розправою. Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Жодних доказів на підтвердження оцінюваних обставин, повідомлених позивачем, - суду не надано. Більш того, згідно побутової характеристики, виданої 23.04.2014 року за підписом голови комітету мікрорайону «Майський» Будьонівського району м. Донецька ОСОБА_4 за час проживання за адресою: АДРЕСА_3 за рекомендував себе посередково, скарг на його поведінку від сусідів, членів родини не надходило. Суд звертає увагу, що позовна заява ОСОБА_2 містить протиріччя в частині покликання на повне самоусунення відповідача від виховання дитини (не спілкується ані з сином ані з позивачем як особисто так і в телефонному режимі, не приймає спроб та не проявляє бажання налагодити контакт з сином) та в частині покликання, що відповідач на постійній основі висловлює погрози, образи.

Підлягає відхиленню і обґрунтування позову з посиланням на те, що відповідач ОСОБА_4 вже півроку заперечує проти виїзду позивача з сином за кордон, а саме до родичів в Російську Федерацію. Ці обставини не є предметом порушеного позову про позбавлення батьківських прав, та мають бути оцінені при розгляді спору про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди та супроводу батька. Разом з тим, судом звернуто увагу, що ці відомості є взаємовиключними з посиланням позивача в позові на відсутність жодного контакту з відповідачем, в зв'язку з чим не має можливості просити допомогу у вихованні сина, його забезпечення.

Стаття 51 Конституції України, положення Закону України «Про охорону дитинства» проголошує, що дитинство охороняється державою. Згідно ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. На дотримання та виконання вказаної норми матеріального права, 28 січня 2016 року судом, в порядку ст. 35 ЦПК України, залучено до участі в справі в статусі третьої особи - орган опіки та піклування Дернівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області з дорученням надати, в силу ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України, - письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків (зокрема матері), а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Виконання ухвали суду виявилося не можливим, з причини того, що сім'я ОСОБА_2 не проживає на території Дернівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, про що повідомлено листом № 47/01.14/2-46 від 12.02.2016 року, оформленим на бланку сільської ради, підписаним головою та скріплений печаткою. За таких обставин, враховуючи, що вчинені судом дії, направлені на отримання висновку органу опіки та піклування з предмету обґрунтування, в чому буде полягати повне та всебічне забезпечення прав і законних інтересів неповнолітньої дитини у разі позбавлення відповідача батьківських права, - виявилися без результативними за неможливістю проведення бесіди з батьками дитини (зокрема з матір'ю), неможливістю відвідування дитини за місцем проживання для складання акту обстеження житлово-побутових умов, неможливістю з'ясувати ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, їх спосіб життя та думку дитини з предмету їх відносин з батьком саме з причини відсутності позивача за повідомленою адресою мешкання, - суд вважає, що на даний час немає підстав для задоволення розглядуваної позовної заяви Під час судового розгляду належних та допустимих доказів, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків та його винної поведінки позивачкою надано не було, і такі обставини судом самостійно не встановлені.

Приймаючи таке рішення, судом враховано положення ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Однак, в силу неявки жодного разу позивача до судового засідання, суд не може посприяти у здійсненні її прав та вжити заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 164, 165 СК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2, пред'явленою представником позивача ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Дернівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області про позбавлення батьківських прав залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії відповідачем.

Суддя