Рішення № 56624620, 23.03.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/10678/15-ц

Провадження № 2/263/85/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Григорьєвій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

ЖКП «Жилкомплекс» звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5710,28 грн. за період з 01.06.2010 року по 31.07.2015 року, інфляційні витрати в розмірі 5244,77 грн., три відсотки річних у розмірі 885,64 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що житловий будинок №37 по вул.Артема в м.Маріуполі перебуває на балансі ЖКП «Жилкомплекс». Відповідач проживає в квартирі №51 вказаного будинку та тривалий час не сплачує надані позивачем послуги з утримання жилого будинку, споруд та прибудинкової території у зв'язка з чим має заборгованість за вищевказаний період у розмірі 5710,28 грн. На неодноразові вимоги позивача про необхідність погашення боргу відповідач не реагує. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 10.11.2014 року скасовано судовий наказ від 17.10.2014 року про стягнення з відповідача на користь ЖКП «Жилкомплекс» заборгованості, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю з викладених у позові підстав.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково на суму 2012,67грн., яка є співмірною з наданими позивачем послугами, просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність, у задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю та пояснив, що між ним та позивачем договір про надання послуг не укладався, позивач не в повному обсязі надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Відповідач також вказав, що лише здійснюється прибирання прибудинкової території та підїздів, проводяться аварійні роботи, в підїздах є світло, але інші встановлені законодавством послуги позивач не здійснює, з цього приводу відповідач звертався до позивача з письмовими зверненнями в 2013р. та в 2014р. у відповідь на вимогу сплатити заборгованість.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що послуги позивачем надаються не в повному обсязі, зокрема, не проводиться обслуговування димовентиляційних каналів, в підвалі постійно тече каналізація, в підвалі та в квартирі є миші та криси, а влітку комахи, проте, в підїзді є світло, підїзд та прибудинкова територія прибираються, за викликом приходять відповідні майстри, сантехники тощо.

Свідок ОСОБА_3 суду показала, що послуги позивачем надаються не в повному обсязі, зокрема, в 2011р. її квартиру було залито, проте позивач ремонт не зробив, але з цього приводу вона до суду не зверталася, в підвалі та в квартирі є миші та криси, а влітку комахи, ремонт будинку довгий час не проводився, балкони знаходяться в аварійному стані, проте, в підїзді є світло, підїзд та прибудинкова територія прибираються, працівники ЖКП полагодили дах після урагану.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та показання свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно особового рахунку №120 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та мешкає за вказаною адресою (а.с.5,30,67). Вказаний будинок перебуває на балансі та обслуговуванні ЖКП «Жилкомплекс» згідно протоколу засідання ліквідаційної комісії від 19.05.2010 року (а.с.14).

Згідно рішення Маріупольської міської ради № 214 від 16.08.2006 року з урахуванням змін, внесених рішенням № 351/2 від 17.09.2008 року, розмір плати за послуги з утримання будинку 2 типу благоустрою складає 1,61 грн. за кв.м. Житловий будинок №37 по вул.Артема в м.Маріуполі належить до 2-го типу благоустрою, що сторонами не оспорюється.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Посилання відповідача на відсутність укладеного з ним у письмовій формі договору про надання житлово-комунальних послуг, як на підставу заперечень, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок, квартиру, зобовязані забезпечувати його утримання, проводити за свій рахунок поточний капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, п. 5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року (в редакції постанови КМУ №45 від 24.01.2006 року), власник та наймач (орендар) квартири зобовязаний, у тому числі: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Вказані норми матеріального права встановлюють презумпцію обовязку власника нести всі витрати, повязані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, повязані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обовязок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обовязку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Житловим законодавством встановлюється обовязок власників житлових будинків, квартир забезпечувати утримання, ремонт, експлуатацію тощо цих обєктів за власні кошти. У ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» прямо передбачено, що утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників.

Пунктом 17 «Правил користування приміщеннями житлових будинків i прибудинковими територіями» встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків зобовязані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування i ремонт будинку.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Проте, сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

Фактично позивачем надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідачу та споживання останнім цих послуг свідчить про існування між сторонами договірних відносин.

Відповідно до наданого ЖКП «Жилкомплекс» розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати житлово-комунальних послуг за період з 01.06.2010 року по 31.07.2015 року становить 5710,28 грн.

Наведені факти свідчать про неналежне виконання відповідачем обов'язків, передбачених нормами ЖК, а позивач, в свою чергу, виконавши свої зобов'язання по наданню комунальних послуг, має законні підстави вимагати від відповідачів оплату цих послуг.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти задоволення позовної заяви ЖКП «Жилкомплекс» про стягнення з нього заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг відповідач ОСОБА_1 посилається на неналежне виконання ЖКП «Жилкомплекс» обов'язків виконавця житлово-комунальних послуг. Наведені доводи відповідача були всебічно перевірені при розгляді судом даної справи та не знайшли свого підтвердження, оскільки носять суб'єктивний характер.

Так, рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №170 від 15.06.2011 р. затверджено: порядок перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі; перелік та розміри статей витрат по утриманню будинків і прибудинкових територій, які підлягають перерахунку у разі невиконання робіт (послуг) або виконання їх не в повному обсязі; перелік робіт, які виконуються підприємствами, обслуговуючими житловий фонд, згідно затверджених тарифів; договір про надання послуг з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій. Встановлено, що в разі незгоди споживачів житлово-комунальних послуг з затвердженим порядком перерахунку, яка підтверджується протоколом загальних зборів мешканців будинку, споживачі утворюють у будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та самостійно вирішують питання утримання житлового фонду і надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. ОСОБА_3 при таких умовах акт-претензія визнається дійсним і є підставою для перерахунку платежів.

Проте будь-яких актів, складених відповідачем та іншими мешканцями будинку №37 по вул.Артема в м.Маріуполі за період 2010-2015 роки щодо неналежного виконання послуг, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суду не надано, а тому суд відхиляє заперечення ОСОБА_1 Крім того, заперечення відповідача та показання свідків спростовуються наданими представником позивача договорами щодо дератизації та дезінсекції від 10.02.2010р. та від 01.11.2012р., а також відповідними актами.

Згідно зі ст.ст. 257, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, враховуючи, що за заявою ЖКП «Жилкмлплекс» від 14.10.2014р. 17.10.2014 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя видавався судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги позивача, який було скасовано 10.11.2014р., що свідчить про переривання строку позовної давності, з відповідача підлягає стягненню заборгованість

по квартирній платі та обслуговуванню будинку і прибудинкової території, яка утворилася за період з 14.10.2011 року по 31.07.2015 року, в розмірі 4676,78 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в розмірі 5244,77 грн. та три відсотки річних у розмірі 885,64 грн., які нараховані на всю суму боргу у розмірі 5710,28 грн., який утворився станом на 31.07.2015 року, у зв'язку з чим розрахунок інфляційних та 3% річних на всю цю суму за період з 01.06.2010 року по 31.07.2015 року є безпідставним. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача у відшкодування оплати судового збору 95,97 грн., тобто пропорційно задоволеним вимогам (39,4%).

Керуючись ст.ст. 10, 27, 60, 88, 131, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 257, 267, 526 ЦК України, ст. 67, 68 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» заборгованість за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території за період з 14.10.2011 року по 31.07.2015 року в розмірі 4676 гривень 78 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 95 грн. 97 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Томілін