Рішення № 56623797, 23.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2070/16-ц

Провадження №2-о/761/105/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 березня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Савицького О.А.

при секретарі Личак М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06.01.2016 року підсудність цивільної справи за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, визначено Шевченківському районному суду міста Києва.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у громадян України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, які постійно проживають на тимчасово окупованій території АР Крим в м.Сімферополі та на момент народження дитини перебували у зареєстрованому органами окупаційної влади шлюбі, народився син - ОСОБА_3. Документом, який підтверджує народження дитини є Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1, видане 26.08.2015 року Відділом реєстрації народження м.Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим.

Метою встановлення факту народження дитини є необхідність її реєстрації та отримання свідоцтва про народження Українського зразка, оскільки по факту дитина народилась в м.Сімферополь, що перебуває на тимчасово окупованій території.

У зв'язку з зазначеним, заявник просить встановити факт народження у громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сина - ОСОБА_4, народженого ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Сімферополь Автономної республіки Крим, а також зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану зареєструвати народження ОСОБА_3, датою народження вказати ІНФОРМАЦІЯ_3, місцем народження - місто Сімферополь Автономної Республіки Крим, відомості про мати внести «ОСОБА_2, громадянка України», відомості про батька внести «ОСОБА_1, громадянин України, та видати свідоцтво про народження.

Судом до участі в розгляді справи в якості заінтересованої особи була залучена ОСОБА_2.

Заявник в судове засідання не з'явився надав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність, свої вимоги підтримав та просив задовольнити їх з підстав викладених в заяві про встановлення факту народження дитини.

Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Разом з тим, від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Крім того, від представника заінтересованої особи Відділу державної реєстрації цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві також надійшла заява про розгляд заяви у його відсутність проти її задоволення на підставі норм чинного законодавства не заперечують.

Дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

За умовами ч.1 ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Сімферополь АР Крим народився ОСОБА_3, батьком якого є - ОСОБА_1, матір'ю - ОСОБА_2, що підтверджено та доведено заявником в судовому засіданні та вбачається з Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1, виданого 26.08.2015 року Відділом реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, довідки про народження № 3738 та Обмінної карти пологового будинку за формою № 113/о про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 дитини чоловічої статті.

На час народження ОСОБА_3, його батьки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебували у шлюбі зареєстрованому 13.09.2014 року окупаційною владою росії, а саме Залізничним відділом запису актів цивільного стану м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 190, про що свідчить копія Свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2.

Відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.

Пунктом 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10 2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року № 3307/5) встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є : медичне свідоцтво про народження (форма N ЮЗ/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545 ( гі 150-06 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України25.10.2006 за №1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтв а про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма N 103-1/о ( гі 151-06 ), форма якої затверджена наказом Міністерства здоров'я України від 08 серпня 2006 року N 545 (гі 150-06 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за ТМ 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебуванні дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою,встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я (9-2013-п), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року N 9.

Надані заявником документи, видані закладами, що підпорядковані російській окупаційній владі, на яку як на державу окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права покладено відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, що передбачено ст.5 ч.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим ... реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Частинами 2, 3, 4 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» пере/, бачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї...

Відповідно до ч.1 ст.17 цього ж Закону, у разі порушення його положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Розглядаючи справу згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі. При цьому, за умовами ч.3 ст. 257-1 ЦПК у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Оскільки заявник не має можливості надати для реєстрації народження дитини документи, встановленого законодавством України зразка, з метою захисту законних прав та інтересів заявника як громадянина України та народженої у нього дитини, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає за можливе встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 в м.Сімферополь АР Крим від батька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Разом з тим, згідно вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.

Враховуючи вказані положення, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у задоволенні заяви в частині вимог щодо зобов'язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану зареєструвати народження ОСОБА_3, датою народження вказати ІНФОРМАЦІЯ_3, місцем народження - місто Сімферополь Автономної Республіки Крим, відомості про мати внести «ОСОБА_2, громадянка України», відомості про батька внести «ОСОБА_1, громадянин України, та видати свідоцтво про народження, оскільки в даному випадку вказані вимоги є передчасними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 212 - 215, 223, 234, 235, 256, 259, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити частково.

Встановити факт народження дитини (хлопчик) - ОСОБА_3, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження - м.Сімферополь Автономна Республіка Крим; мати - ОСОБА_2, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України, батько - ОСОБА_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України.

В решті вимог заява не підлягає задоволенню.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: