Рішення № 56619924, 17.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3590/15 Головуючий у І інстанції Чирка С.С.Провадження № 22-ц/780/11/16 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.Категорія 26 17.03.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Служба у справах дітей виконавчого комітету Бориспільської міської ради про звернення стягнення та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" , третя особа: ОСОБА_5 про припинення поруки,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вище зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 18.10.2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступник ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №KIB0GA00000007, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 15000,00 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.10.2010 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 18.10.2006 року уклали договір іпотеки №КІВ0GА00000007 згідно з договором іпотеки ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 368.10 кв. м , житловою площею 112,80 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_5 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання по ньому не виконав у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 43924,81 доларів США. Узв'язку з цим та з врахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KIB0GA00000007 від 18 жовтня 2006 року у розмірі 43924,81 доларів США, що еквівалентно 350959,23 грн. звернути стягнення на будинок загальною площею 368,10 кв.м., житловою площею 112,80 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаних предметів іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій необхідних для продажу предмету іпотеки та просив суд ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виселити із житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, із зняттям з реєстраційного обліку та стягнути з відповідачів судові витрати.

В свою чергу ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов обґрунтовуючи його тим, що в середині 2013 року вона дізналася від ОСОБА_5 про існування вищезазначеної цивільної справи та те, що заборгованість за кредитним договором у нього перед банком виникла набагато раніше через самовільне підняття банком відсоткової ставки, яку він не зміг оплатити. Про існування факту підвищення в односторонньому порядку в 2008 році відсоткової ставки протягом п'яти років ОСОБА_5 та банком жодним чином її як поручителя повідомлено не було. Таким чином збільшенням розміру відсоткової ставки за кредитним договором банк збільшив розмір відповідальності як позичальника так і поручителя. Крім того вважає, що при укладенні договору поруки поручитель розраховував, що у разі необхідності буде погашати борг за позичальника частинами, згідно графіку погашення на протязі передбаченого строку кредитування, то негайне витребування в нього всієї суми кредиту та штрафних санкцій є порушенням його прав та істотним порушенням умов договору поруки. Крім того зазначила, що заборгованість у позичальника за кредитним договором виникла мінімум 18.10.2010 року, а позов до поручителя пред'явлено лише в лютому 2013 року, тобто поза межами строку встановленого ч.4 ст. 559 ЦК України. У зв'язку з цим та з урахуванням уточнення позовних вимог, просила суд визнати зобов'язання поруки, що виникли за договором іпотеки від 18.10.2006 року укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» припиненими, судові витрати покласти на ПАТ КБ «Приватбанк» та в задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2015 року позов про звернення стягнення та виселення задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIB0GA00000007 від 18 жовтня 2008 року у розмірі 30776,77 доларів США, що еквівалентно 491022,92 грн. та 96597,24 грн. з яких: сума поточної заборгованості за кредитом 15066,38 доларів США, що еквівалентно 240374,08 грн., сума поточної заборгованості за процентами по кредиту 15710,39 доларів США., що еквівалентно 250648,84 грн. та сума заборгованості по пені 96597,24 грн. грн. звернуто стягнення на будинок загальною площею 368,10кв.м., житловою площею 112,80 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 що належать на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаних предметів іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, встановлено початкову ціну реалізації предметів іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в решті позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено, стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3441,00 грн. Зустрічний позов ОСОБА_2 про припинення правовідносин поруки залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду змінити, скасувавши його в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на його незаконність, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не звернув уваги не те, що відповідно до ЗУ «Про іпотеку» не виключається можливість продажу іпотекодержателем предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві за рішенням суду. Вважає, що відмова суду у надані банку отримати витяг з державного реєстру прав власності, права отримати дублікати правовстановлюючих документів на нерухомість, а також права здійснювати всі необхідні дії, фактично зробить неможливим виконання даного рішення в частині продажу предмету іпотеки. Вважає, що позовні вимоги щодо виселення відповідачів з предмету іпотеки підлягають задоволенню, оскільки має місце порушення прав банку як іпотекодержателя щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду про звернення стягнення скасувати, зустрічний позов ОСОБА_2 про припинення правовідносин поруки задовольнити повністю, судові витрати покласти на ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що відсутність письмової додаткової угоди до договору поруки, за якою вона як поручитель поручилася за збільшення обсягу зобов'язання позичальника за кредитним договором, свідчить про припинення договору поруки. Вважає, що сума заборгованості зазначена у розрахунках заборгованості позичальника перед банком є неправильна та необґрунтована.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ПАТ КБ «Приватбанк» відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючі позовні вимоги в частині звернення стягнення на будинок та земельну ділянку, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаних предметів іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 жовтня 2008 року у розмірі 30776,77 доларів США, що еквівалентно 491022,92 грн. та 96597,24 грн. з яких: сума поточної заборгованості за кредитом 15066,38 доларів США, що еквівалентно 240374,08 грн., сума поточної заборгованості за процентами по кредиту 15710,39 доларів США., що еквівалентно 250648,84 грн. та сума заборгованості по пені 96597,24 грн. суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений правомірно, оскільки боржник ОСОБА_5 всупереч умовам кредитного договору не сплачує передбачені ним платежі, чим ухиляється від виконання своїх цивільно-правових обов'язків, у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки, яке було передано відповідачем ОСОБА_6. Відповідачем дані обставини не спростовані належними та допустимими доказами.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 96597,24 грн., суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що пеня підлягає стягненню в межах скороченого строку позовної давності, а саме 1 року, у зв'язку з поданням відповідачем заяви про застосування строку позовної давності.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрації правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведення дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, проведення дій щодо оформлення та отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що зазначені позовні вимоги носять ознаки довіреності і не відносяться до повноважень суду та порушення прав банку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про виселення, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що зазначені позовні вимоги заявлені передчасно, оскільки судом на предмет іпотеки не було проведено звернення стягнення.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог про припинення правовідносин поруки, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що з договору іпотеки не виникають зобов'язання поруки, а тому підстави для припинення зобов'язань поруки відсутні.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено,18.10.2006 року між Бориспільським відділення Київського ГРУ «Приватбанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №К1В0ОА00000007 за яким, банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 15000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 10,08% на рік,а також 1316доларів США на сплату страхових платежів. Кінцевий термін погашення кредиту 18.10.2010 року. (а.с.23-26 т.1)

18.10.2006 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк» був укладений договір іпотеки за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку будинок загальною площею 368,10 кв.м. житловою площею 112,80 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором №КІВ0ОА00000007. (а.с.28-31 т.1)

Позивач у своєму розрахунку заборгованості вказує, що ОСОБА_5 за договором від 18 жовтня 2006 року має заборгованість станом на 28.01.2014 року у розмірі 43924,81 долар США, яка складається з 15066,38 доларів США прострочене тіло кредиту, 15710,39 доларів США прострочені відсотки та пені 13148,04 доларів США. (а.с.121-124 т.1 ) Також з зазначеного розрахунку вбачається, що позивач нараховував ОСОБА_5 одночасно відсотки поточні 10,08 % та відсоткову ставку прострочену в розмірі 28,2%.

Не погоджуючись з розрахунком заборгованості представник відповідача заявив клопотання в апеляційній інстанції про призначення судово - економічної експертизи для визначення дійсного розміру заборгованості.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 17/15 від 30.12.2015року станом на 28.01.2014року заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором від 18.10.2006року становить: заборгованість за кредитом 2453,41 доларів США; заборгованість за відсотками 210,84 доларів США; заборгованість з пені 64,05 доларів США.(а.с.21 т.3)

З урахуванням наведеного колегія судів не бере до уваги розрахунок заборгованості станом на 28.01.2014року наданий позивачем, оскільки він спростовується висновками судово- економічної експертизи № 17/15 від 30.12.2015року.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється з урахуванням положень статті 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Проте ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Встановлено, що вартість предмета іпотеки становить: житлового будинку 256563,00грн., що еквівалентно 50804 долари США та земельної ділянки 21352,00грн.(а.с.29 т.1), сума заборгованості 2728,30 доларів США.

Встановлено, що порушення основного зобов'язання в розмірі 2728,30 доларів США не завдає збитків іпотекодержателю та не змінює обсяг його прав.

З урахуванням наведеного колегія судів вважає, що суд першої інстанції належним чином не перевірив та дав не вірну оцінку доводам відповідача та третьої особи щодо дійсного розміру заборгованості по кредитному договору, не врахував положення ч. 3 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» та прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 частково заслуговують на увагу, висновки суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та судових витрат відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «КБ «Приватбанк» про те, що відмова суду у наданні права на отримання витягів та інших документів для продажу іпотечного майна та виселенні відповідачів, робить неможливим виконнаяння рішення суду, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки в апеляційній інстанції встановлено, що порушення основного зобов'язання боржником, не завдає збитків позивачу та не змінює обсяг його прав.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що банком була підвищена відсоткова ставка в односторонньому порядку до 20,23% річних, у зв'язку з чим збільшився обсяг зобов'язань та договір іпотеки є припиненим, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки рішенням Печерського районного суду м. Києва банк було зобов'язано відновити процентну ставку до 10,08% річних, зазначене рішення виконано, що не заперечувалось сторонами, отже розмір основних зобов'язань не збільшився.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2015 року скасувати в частині звернення стягнення на будинок загальною площею 368,10кв.м., житловою площею 112,80 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 що належать на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаних предметів іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KIB0GA00000007 від 18 жовтня 2008 року у розмірі 30776,77 доларів США, що еквівалентно 491022,92 грн. та 96597,24 грн. з яких: сума поточної заборгованості за кредитом 15066,38 доларів США, що еквівалентно 240374,08 грн., сума поточної заборгованості за процентами по кредиту 15710,39 доларів США., що еквівалентно 250648,84 грн. та сума заборгованості по пені 96597,24 грн. та встановлення початкової ціни реалізації предметів іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та судового збору в розмірі 3441,00 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволені цих позовних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: