Ухвала суду № 56617799, 16.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2350/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

16 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Ахтемійчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №20757-17 від 15.07.2015 р. державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС України в Чернівецькій області про визначення йому суми податкового зобовязання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником автомобіля Lexus GS 350, 2012 року випуску, об`єм двигуна 3456 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.01.2015 р. центром надання послуг пов`язаних з використанням транспортних засобів для обслуговування м. Чернівці УДАІ УМВС України в Чернівецькій області на адресу ДПІ у м. Чернівцях направлено інформацію про зареєстровані легкові автомобілі юридичними та фізичними особами, які мають обєм циліндрів двигуна 3000 куб.см.

Згідно вказаної інформації вбачається, що власником легкового автомобіля Lexus GS 350, 2012 року випуску, об`єм двигуна 3456 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_2, дата реєстрації 20.09.2012 р., є позивач, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.

На підставі вказаної інформації, 08.06.2015 р. відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення форми Ф № 20757-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн..

Вказане податкове повідомлення - рішення 22.06.2015 р. направлено відповідачем рекомендованим поштовим відправленням позивачу на адресу, яка була зазначена в інформації центру надання послуг пов`язаних з використанням транспортних засобів для обслуговування м. Чернівці, зокрема АДРЕСА_1, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно довідки Укрпошти від 24.06.2015 р. рекомендоване поштове відправлення адресоване позивачу повернуто до ДПІ у м. Чернівцях з відміткою неповна адреса (немає номера квартири)/

З письмових пояснень головного державного ревізора інспектора відділу адміністрування майнових податків управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області Дудко С.В. наданих до суду вбачається, що у зв`язку з неврученням позивачу податкового повідомлення-рішення, воно було видалене в автоматизованому режимі з АС «Податковий блок».

З метою встановлення місця реєстрації позивача, ДПІ у м. Чернівцях направлено запит до сектору АДР паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб Управління ДМС в Чернівецькій області про реєстрацію місця проживання позивача. Згідно отриманої відповіді, яка надійшла до ДПІ в м. Чернівцях 10.07.2015 р., фізична особа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, документ що посвідчує особу тимчасове посвідчення НОМЕР_4.

Також з письмових пояснень Дудко С.В. вбачається, що на підставі отриманої інформації з сектору АДР паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб Управління ДМС в Чернівецькій області, ним було сформовано нове податкове повідомлення-рішення з транспортного податку на суму 25000,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що 15.07.2015 р. ДПІ у м. Чернівцях винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 20757-17, яким позивачу визначено податкове зобовязання з транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано представником позивача 20.08.2015 р.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача та його представника щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення - рішення не спростовують обов`язку позивача сплатити транспортний податок, відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наведене.

Так, 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до ст. 265 ПК України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

В свою чергу, якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

За змістом п.п. 267.5.1. п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Отже, враховуючи, що автомобіль позивача 2012 року випуску, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, то у 2015 році автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.

В силу п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст.267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

У відповідності до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином, приймаючи 15.07.2015 р. податкове повідомлення рішення № 20757-17, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.

Крім того, посилання позивача на порушення принципу стабільності в частині внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів не пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки суд першої інстанції вірно оцінив критично, так-як дана норма передбачає внесення змін щодо існуючих податків та зборів не пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, натомість податок на майно є новим видом податку.

Водночас, будь-яких змін до ПК України на момент винесення податкового повідомлення-рішення внесено не було, норми ст.267 ПК України є чинними та не визнання не конституційними, а отже підлягають застосуванню.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).

Разом з тим, п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).

Відтак, законодавець визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ від 28.12.2014 р., та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015 р.

При цьому, Закон № 71-VІІІ не визнаний неконституційним, тому підлягає застосуванню. Крім того, саме цей закон прийнятий пізніше у часі за норми ст. 4 ПК України, тому при подоланні колізії положень нормативно-правового (их) акту (ів) рівної юридичної сили слід надавати перевагу тому, що прийнятий пізніше, тобто Закону № 71-VІІІ.

Що стосується доводів представника позивача щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення у зв`язку з порушення відповідачем строків його направлення, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки порушення строків направлення рішення не звільняє позивача від сплати транспортний податок.

Враховуючи принцип пропорційності, суд вважає, що вказане порушення є меншим, ніж фактичне звільнення позивача від сплати транспортного податку у 2015 р. При цьому слід врахувати, що позивач визнає свій обов`язок щодо сплати транспортного податку.

Також необхідно зазанчити, що строк направлення позивачу податковим органом оскарженого податкового повідомлення-рішення не змінює його обсягу законних прав та обов`язків, адже перебіг строку для сплати податку так і для оскарження такого рішення, починається з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 березня 2016 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.