Ухвала суду № 56617758, 22.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року Справа № 876/6769/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

15.04.2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.12.2013 року: №0000483910, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 365 543,57 грн., в т.ч.: за основним платежем - 910 362,38 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 455 181,19 грн.; №0000493910, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 138 777,00 грн., в т.ч.: за основним платежем - 92 515,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46 259,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.12.2013 року: №0000483910, №0000493910.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що реальність здійснення господарських операцій між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та його контрагентами: ПП «Софія Тойс Плюс», ПП «Західна енергетична спілка», ТзОВ «Вельд», ТзОВ «Фірма Нектар», ТзОВ «Альтінг-Груп», ПП «Евіт», ПП «Соломія Плюс Олівія», ТОВ Фірма «Постачбуд» підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, які також підтверджують їх фактичне виконання.

Так, на підтвердження факту реальності правочинів із ПП «Софія Тойс Плюс» позивачем надано договір поставки №986 від 24.12.2012 року, відповідно до умов якого ПП «Софі Тойс Плюс» зобов'язується передати у власність ТзОВ ТВК «Львівхолод» товар в термін передбачений договором, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату. Також позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, докази оплати за даним договором (платіжні доручення) та докази використання товару в господарській діяльності позивача (картонки руху товару).

На підтвердження факту реальності правочинів з ТзОВ «Вельд» позивачем надано договір №ВТ 0029/10/1827 від 10.11.2010 року, відповідно до якого ТзОВ «Вельд» зобов'язується передати у власність ТзОВ ТВК «Львівхолод» товар, а саме, продукти харчування в термін передбачений договором, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату. Додатково позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, докази оплати за даним договором (платіжне доручення) та докази використання товару в господарській діяльності позивача (картонки руху товару).

Також, на підтвердження факту реальності правочинів з ТзОВ Фірма «Нектар» позивачем надано договір №909 від 02.04.2012 року, відповідно до якого здійснювалась реалізація товару (мед). Крім того, позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, докази оплати за даним договором (платіжне доручення) та докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

Крім того, на підтвердження факту реальності правочинів із ТзОВ «Альтінг-Груп» позивачем надано договір №296 від 10.02.2012 року, відповідно до якого здійснювалась реалізація товару-туалетного паперу. Також позивачем надано податкову, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

На підтвердження факту реальності правочинів з ПП «Евіт» позивачем надано рахунок, податкову накладну, видаткову накладну, банківську виписку на підтвердження факту оплати за товар та докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

Разом з тим, на підтвердження факту реальності правочинів з ПП «Соломія плюс Олівія» позивачем надано договір, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт відвантаження товару покупцю, платіжні доручення на підтвердження факту оплати за товар та докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

На підтвердження факту реальності правочинів з ПП «Західна енергетична спілка» позивачем надано договір №27/10/11-01 від 24.10.2011 року, зведений кошторис витрат на виконання робіт з електропостачання магазину «Рукавичка» у м. Львові, пр. Чорновола, 105, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 рік, податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження факту оплати за послуги.

Також, на підтвердження факту реальності правочинів з ТОВ Фірма «Постачбуд» позивачем надано договір генерального підряду №1874 від 18.10.2012 року, відповідно до якого генеральний підрядник (ТОВ Фірма «Постачбуд») зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов договору реконструкцію приміщення, яке розташоване в смт. Куликів, вул. Загородна 1а, а співзамовник (позивач) зобов'язується оплатити цю роботу. Позивачем надано податкові накладні, акт приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення на підтвердження факту оплати за послуги.

Вказані вище документи є належним доказом досягнення їх сторонами домовленостей щодо здійснення, у відповідності до погоджених умов, конкретних господарських операцій, спрямованих на задоволення їх інтересів та на реалізацію господарської компетенції таких юридичних осіб. Первинні документи, які складалися сторонами при здійсненні вказаних господарських операцій (договори, акти виконаних робіт та ін.) за своїм змістом засвідчують підставність проведення цих операцій та підтверджують факт їх виконання сторонами, тобто факт дійсного постачання товару та надання послуг на користь ТзОВ ТВК «Львівхолод». Зазначені документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові накладні по операціях із ПАТ «Концерн Хлібпром», ПП «Універсал Л», ПП КФ «Прометей», ТзОВ «Компанія Войтович», ТОВ «Євро Вік» були складені в електронній формі, що відповідало приписам чинного податкового законодавства та у зв'язку з чим існування таких же документів у паперовому вигляді не є обов'язковим. При цьому, на час проведення відповідачем перевірки у грудні 2013 року такі податкові накладні існували, так як були складені в грудні 2012 року, що свідчить про належне підтвердження кредиту податковими накладними, виписаними в електронній формі та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, у частині ПДВ, сплаченого на користь контрагентів позивача - ПАТ «Концерн Хлібпром», ПП «Універсал Л», ПП КФ «Прометей», ТзОВ «Компанія Войтович», ТОВ «Євро Вік».

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що висновки про порушення податкового законодавства контрагентами позивача чи іншими особами не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання своїми контрагентами вимог закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до переконання, що обставини, якими в акті №254/22-40/13795739 від 16.10.2013 року відповідач обґрунтовує нереальність і безтоварність господарських операцій між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ПП «Софія Тойс Плюс», ПП «Західна енергетична спілка», ТзОВ «Вельд», ТзОВ «Фірма Нектар», ТзОВ «Альтінг-Груп», ПП «Евіт», ПП «Соломія Плюс Олівія», ТОВ Фірма «Постачбуд», а саме - відомості з інформаційних баз даних податкової служби та акти перевірок і акти про неможливість проведення зустрічних звірок щодо контрагентів позивача чи третіх осіб - не можуть самі по собі достовірно свідчити про нереальність спірних операцій, які здійснювалися платником податків - позивачем.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що за результатами перевірки позивача було встановлено, що ряд господарських операцій між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ПП «Софія Тойс Плюс», ПП «Західна енергетична спілка», ТзОВ «Вельд», ТзОВ «Фірма Нектар», ТзОВ «Альтінг-Груп», ПП «Евіт», ПП «Соломія Плюс Олівія», ТОВ Фірма «Постачбуд», які були відображені позивачем в податковому обліку, фактично не мали місце та не відбувалися. Вказане підтверджується даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань, що в свою чергу обумовлене відомостями перевірок, проведених податковими органами щодо ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ПП «Софія Тойс Плюс», ПП «Західна енергетична спілка», ТзОВ «Вельд», ТзОВ «Фірма Нектар», ТзОВ «Альтінг-Груп», ПП «Евіт», ПП «Соломія Плюс Олівія», ТОВ Фірма «Постачбуд» і їх контрагентів по ланцюжку постачання.

На переконання апелянта такі перевірки однозначно засвідчили неможливість здійснення контрагентами позивача реальної господарської діяльності, а відтак, їх операції з ТзОВ ТВК «Львівхолод» теж були фіктивними. У зв'язку із чим, віднесення коштів, сплачених позивачем таким контрагентам, до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та формування податкового кредиту є протиправним.

Крім того, апелянт вказує на те, що позивачем було віднесено до податного кредиту суми ПДВ по операціях із ПАТ «Концерн Хлібпром», ПП «Універсал Л», ПП КФ «Прометей», ТзОВ «Компанія Войтович», ТОВ «Євро Вік», які не підтверджуються податковими накладними, наявними у позивача.

Апелянт стверджує, що для підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, до перевірки надано товарно-транспортні накладні, в яких не вказано автопідприємство перевізник, найменування товару, що перевозився, його кількість та ціну. Крім того, в наданих до перевірки ТТН відсутня посада та прізвище ім'я, по-батькові особи, яка дозволила відпуск товару відсутні прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка прийняла продукцію та доручення, згідно якого отримано вантаж.

Разом з тим, операції між постачальниками ТМЦ: ПП «Софія Тойс Плюс», ПП «Західна енергетична спілка», ПП «Вельд», ТзОВ Фірма «Нектар», ТзОВ «Альтінг-Груп», ПП «Евіт», ПП «Соломія плюс Олівія» та ТзОВ ТВК «Львівхолод» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Враховуючи вищенаведені факти, немає підстав вважати, що товари (роботи, послуги), задекларовані в податковій звітності є фактично отримані від контрагентів постачальників, тому податкові накладні виписані зазначеними підприємствами вважаються недостовірними.

Таким чином, апелянт вважає що позивачем було безпідставно занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток і податку на додану вартість.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Львові МГУ Міндоходів в період із 21.10.2013 року по 20.12.2013 року було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ ТВК «Львівхолод» (код ЄДРПОУ 01553681) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №273/39-10/01553681 від 24.12.2013 року.

В ході перевірки було встановлено порушення ТзОВ ТВК «Львівхолод» податкового законодавства, а саме:

- п.п.138.1, 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого ТзОВ ТВК «Львівхолод» занижено розмір податку на прибуток на загальну суму 92 518 грн., в т.ч. за 1 кв. 2012 року - 60 087 грн., 2 кв. 2012 року - 6 097 грн., 3 кв. 2012 року - 6 575 грн., 4 кв. 2012 року - 19 759 грн.;

- п.п.14.1.181, 14.1.185, 14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 201.10 ст.200, п.201.4, п.201.6 ст.206 ПК України, в результаті чого ТзОВ ТВК «Львівхолод» занижено розмір податку на додану вартість на загальну суму 910 362,38 грн., в т.ч. за січень 2012 року - 79 279,41грн., лютий 2012 року - 63 947,16 грн., квітень 2012 року - 333,26 грн., травень 2012 року - 1 276,02 грн., червень 2012 року - 4 198,06 грн., серпень 2012 року - 2 021,80 грн., вересень 2012 року - 4 240,00 грн., жовтень 2012 року - 23 333,33 грн., листопад 2012 року - 18 817,94 грн., грудень 2012 року - 712 915,40 грн.

Контролюючим органом було встановлено, що господарські операції між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та його контрагентами - ПП «Софія Тойс Плюс», ПП «Західна енергетична спілка», ТзОВ «Вельд», ТзОВ «Фірма Нектар», ТзОВ «Альтінг-Груп», ПП «Евіт», ПП «Соломія Плюс Олівія», ТОВ Фірма «Постачбуд» носили нереальний характер і фактично не відбувалися. Окрім того, відповідачем було встановлено формування податкового кредиту з ПДВ по операціях із ПАТ «Концерн Хлібпром», ПП «Універсал Л», ПП КФ «Прометей», ТзОВ «Компанія Войтович», ТОВ «Свро Вік» за відсутності податкових накладних, що також є протиправним.

Встановлено, що 27 жовтня 2011 року між ТзОВ ТВК «Львівхолод» (замовник) та ПП «Західна енергетична спілка» (виконавець) було укладено договір №27/10/11-01, відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проектні, електромонтажні, електровимірювальні та пусконалагоджувані роботи по електропостачанню магазину «Рукавичка», що в м. Львові, пр.Чорновола, 105.

На підтвердження факту виконання реальності умов договору від 27.10.2011 року позивачем надано договір №27/10/11-01 від 27.10.2011 року, зведений кошторис витрат на виконання робіт з електропостачання магазину «Рукавичка» у м.Львові, пр. Чорновола, 105, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, акт №01-23-002 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 рік, податкові накладні від 23.01.2012 року на суму 45715,94 грн., в т.ч. ПДВ - 7619,32 грн. та на суму 20808,52 грн, в т.ч. ПДВ - 3468,09 грн. Позивачем надано також платіжні доручення від 26.01.2012 року та 03.02.2012 року на підтвердження факту оплати за послуги.

Між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ТзОВ «Вельд» 10 листопада 2011 року було укладено договір №ВТ 0029/10/1827, відповідно до якого ТзОВ «Вельд» зобов'язується передати у власність ТзОВ ТВК «Львівхолод» товар, а саме, продукти харчування в термін, передбачений договором, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату.

На підтвердження факту реальності виконання договору з ТзОВ «Вельд» позивачем надано договір №ВТ 0029/10/1827 від 10.11.2010 року, податкові накладні №1989 на загальну суму 16 354,14 грн., в т.ч. ПДВ - 2 710,54 грн., №2159 на загальну суму 8 925,12 грн., в т.ч. ПДВ - 1 487,52 грн., видаткові накладні від 11.06.2012 року та 25.06.2012 року, товарно-транспортні накладні за червень 2012 року. Окрім цього, позивачем надано докази оплати за даним договором (платіжне доручення від 11.07.2012 року та докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

3 січня 2012 року між між ТзОВ ТВК «Львівхолод» (покупець) та ПП «Соломія плюс Олівія» (постачальник) укладено договір №45, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно накладної, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.

На підтвердження факту реальності вчинення господарської операції з ПП «Соломія плюс Олівія» позивачем надано договір №45 від 03.01.2012 року, а також видаткові накладні №79 від 01.01.2012 року; №97 від 04.01.2012 року; №117 від 04.01.2012 року; №256 від 06.08.2012 року; №349 від 10.01.2012 року; №349/1 від 11.01.2012 року; №467 від 13.01.2012 року; №487 від 17.01.2012 року; №563 від 20.01.2012 року; №541 від 24.01.2012 року; №632 від 25.01.2012 року; №574 від 27.01.2012 року; №575 від 27.01.2012 року; №638 від 30.01.2012 року; №648 від 31.01.2012 року; №649 від 31.01.2012 року; №653 від 01.02.2012 року; №691 від 03.02.2012 року; №661 від 02.02.2012 року; №688 від 04.02.2012 року; №728 від 07.02.2012 року; №001036 від 09.12.2012 року; №729 від 10.02.2012 року; №742 від 13.02.2012 року; №728 від 14.02.2012 року; №744 від 15.02.2012 року; №816 від 20.02.2012 року; №829 від 22.02.2012 року; №830 від 24.02.2012 року; №947 від 24.02.2012 року;№841 від 27.02.2012 року; №842 від 28.02.2012 року та податкові накладні за період з 03.01.2012 року по 29.02.2012 року на загальну суму 1 929 604,87 грн. і товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт відвантаження товару покупцю.

Окрім того, позивачем надано платіжні доручення від 10.01.2013 року, 17.01.2012 року, 19.01.2012 року, 26.01.2012 року, 31.01.2012 року, 17.02.2012 року, 24.02.2012 року, 28.02.2012 року, 29.02.2012 року на підтвердження факту оплати за товар та докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

Між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ТзОВ «Альтінг-Груп» 10 лютого 2012 року укладено договір №296, відповідно до якого здійснювалась реалізація товару - туалетного паперу.

На підтвердження факту реальності здійснення господарської операції із ТзОВ «Альтінг-Груп» позивачем надано договір №296 від 10.02.2012 року, податкову накладну №19 від 10.02.2012 року на загальну суму 27 456 грн., в т.ч. ПДВ - 4 576 грн., видаткову накладну №19 від 10.02.2012 року, товарно-транспортну накладну від 10.02.2012 року, а також докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

2 квітня 2012 року між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ТзОВ Фірма «Нектар» було укладено договір №909, відповідно до якого здійснювалась реалізація товару - меду. Відповідно до умов договору ТзОВ «Вельд» зобов'язувалось передати у власність ТзОВ ТВК «Львівхолод» товар в термін, передбачений договором, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату.

На підтвердження факту реальності вчинення господарської операції з ТзОВ Фірма «Нектар» позивачем надано договір №909 від 02.04.2012 року, податкову накладну від 14.02.2012 року на загальну суму 6 955,20 грн., в т.ч. ПДВ - 1 159,20 грн., видаткову накладну № 410212 від 14.02.2012 року, податкову накладну від 11.05.2012 року загальну суму 2 542,62 грн., в т.ч. ПДВ - 423,77 грн., видаткову накладну №110512 від 11.05.2012 року, податкову накладну від 21.05.2012 року на загальну суму 5 113,50 грн., в т.ч. ПДВ - 852,25 грн., видаткову накладну №270512 від 21.05 2012 року, податкову накладну від 06.04.2012 року на загальну суму 1 999,80 грн., в т.ч. ПДВ - 333,26 грн., видаткову накладну від 06.04.2012 року №140412, податкову накладну від 09.08.2012 року на загальну суму 12130,80 грн., в т.ч. ПДВ - 2021,80 грн., видаткову накладну №140812 від 09.08.2012 року.

Крім цього, позивачем надано докази оплати за даним договором (платіжне доручення від 25.04.2012 року, 02.07.2012 року. 17.07.2012 року, 31.07.2012 року, 16.08.2012 року, 25.09.2012 року, 16.10.2012 року) та докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

Встановлено також, що між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та ПП «Софія Тойс Плюс» 24 квітня 2012 року було укладено договір поставки №986, відповідно до умов якого ПП «Софі Тойс Плюс» зобов'язується передати у власність ТзОВ ТВК «Львівхолод» товар в термін, передбачений договором, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату.

На виконання умов даного договору ТзОВ ТВК «Львівхолод» надано податкові накладні: №135 від 13.11.2012 року на суму 123 740,75 грн., в т.ч. ПДВ - 20 623,46 грн. та №242 від 23.11.2012 року на суму 31 014,42 грн., в т.ч. ПДВ - 5 169,07 грн., видаткові накладні №135 від 13.11.2012 року, №242 від 23.1 1.2012 року, товарно-транспортні накладні від 14.11.2012 року та від 23.11.2012 року.

Також, позивачем надано докази оплати за даним договором (платіжні доручення - від 12.11.2012 року, 30.11.2011 року, 12.12.2012 року, 21.12.2012 року, 25.12.2012 року, 22.01.2013 року та докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

На підтвердження факту реальності вчинення господарської операції з ПП «Евіт» позивачем надано рахунок від 18.09.2012 року, податкову накладну №24 від 19.09.2012 року на загальну суму 25 440 грн., в т.ч. ПДВ - 4 240 грн., видаткову накладну №1/27092012 від 27.09.2012 року. Крім того, позивачем надано банківську виписку від 19.09.2012 року на підтвердження факту оплати за товар та докази використання товару в господарській діяльності позивача (карточки руху товару).

18 жовтня 2012 року між ТзОВ ТВК «Львівхолод» (співзамовник) та ТОВ Фірма «Постачбуд» (генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду №1874, згідно умов якого генеральний підрядник зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов договору реконструкцію приміщення, яке розташоване у Жовківському районі, смт. Куликів, вул. Загородна 1а, а співзамовник (позивач) зобов'язується оплатити цю роботу.

На підтвердження факту реальності виконання робіт позивачем надано договір генерального підряду №1874 від 18.10.2012 року, податкові накладні: від 31.10.2012 року на суму 140200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 23333,23 грн., від 4 грудня 2012 року на суму 155000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 25833,33 грн, від 13 грудня 2012 року на суму 90000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 15000,00 грн, від 18 грудня 2012 року на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн., від 25.12.2012 року на суму 50000,00грн., в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн., в т.ч.ПДВ - 23333,23 грн., від 28.12.2012 року на суму 205000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 34166,67 грн., від 28.12.2012 року на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 10000,00 грн., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року. Окрім того, позивачем надано платіжні доручення на підтвердження факту оплати за надані послуги.

Крім того, припущення податкового органу про нездійснення контрагентами позивача господарських операцій у спірний період спростовуються:

- постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року у справі №816/2137/13-а (в цій частині рішення залишено без змін), згідно якого визнано протиправними дії ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС по проведенню зустрічної звірки відносно суб'єкта господарювання ТзОВ «Взлет-Ера» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2010 року по 28.02.2013 року, за результатами якої складено акт №433/22.5/32257266 від 10.04.2013 року, на котрий посилається відповідач в акті №273/39-10/01553681 від 24.12.2013 року, що ставить під обґрунтований сумнів можливість використання даних такого акта як належного носія достовірної доказової інформації, особливо з врахуванням постулату щодо неможливості породження правомірних наслідків у результаті протиправних дій.

- постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2013 року в справі №823/2408/13-а, якою було скасовано податкове повідомлення-рішення №0000882202 від 25.01.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТзОВ «Вельд» за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки вказаного Товариства. При цьому, судом було встановлено реальність здійснення ТзОВ «Вельд» господарської діяльність у період, який є тотожний періоду, за котрий було складено акт №898/22.9/31606857 від 07.03.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Вельд», на котрий посилається відповідач у акті №273/39-10/01553681 від 24.12.2013 року як на підтвердження факту нездійснення цим підприємством господарської діяльності.

- постановою Дніпропетровського окружного адміністративний суду від 26.02.2014 року у справі № 804/1292/14, згідно якої визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система» на підставі висновків, викладених в акті №271/226/24422645 від 25.02.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Фірма Нектар», на котрий посилається відповідач у акті №273/39-10/01553681 від 24.12.2013 року, та зобов'язано податковий орган відновити відповідні показники податкових зобов'язань вказаного підприємства.

- постановою Львівського окружного адміністративний суду від 17.102013 року у справі №813/6490/13-а, якою визнано протиправними дії ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській області щодо внесення в програмне забезпечення АС «Аудит» та електронну базу даних «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновків акту №7/22-00/36153242 від 05.07.2013 року про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Західна енергетична спілка», на котрий посилається відповідач в акті №273/39-10/01553681 від 24.12.2013 року, та зобов'язано податковий орган відновити відповідну податкову інформацію по цьому підприємству.

- постановою Львівського окружного адміністративний суду від 16.01.2014 року у справі №813/8969/13-а, якою визнано протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо коригування у внутрішніх електронних базах сум податкового зобов'язання по податкового кредиту на підставі акта №273/39-10/01553681 від 24.12.2013 року про результати документальної позапланової перевірки ТзОВ Фірма «Постачбуд» і зобов'язано виключити зі всіх електронних баз даних ДПА України відповідні висновки, що вказує на необґрунтованість акта №254/22-40/13795739 від 16.10.2013 року в частині використання даних із інформаційних баз податкової служби, внесених за таким актом №254/22-40/13795739 від 16.10.2013 року.

Щодо включення ТзОВ ТВК «Львівхолод» до податкового кредиту сум ПДВ по операціях із ПАТ «Концерн Хлібпром», ПП «Універсал Л», ПП КФ «Прометей», ТзОВ «Компанія Войтович», ТОВ «Свро Вік» суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачу були виписані наступні податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних: ПАТ «Концерн Хлібпром» - №5751 від 31.12.2012 року на загальну суму 2053873,80 грн. (ПДВ 342 312,30 грн.); ПП «Універсал Л» - №346 від 31.12.2012 року на загальну суму 850 034,88 грн. (ПДВ 141 672,48 грн.); ПП КФ «Прометей» Філія «Львівський молочний комбінат» - №161/46 від 31.12.2012 року на загальну суму 320 097,24 грн. (ПДВ 53349,54 грн.); ТзОВ «Компанія Войтович» - №122 від 31.12.2012 року на загальну суму 364319,94 грн. (ПДВ 60 719,99 грн.); ТОВ «Євро Вік» - №216/4 від 12.12.2012 року на загальну суму 59 166,54 грн. (ПДВ 9 861,09 грн.).

Податкові накладні по операціях із ПАТ «Концерн Хлібпром», ПП «Універсал Л», ПП КФ «Прометей», ТзОВ «Компанія Войтович», ТОВ «Євро Вік» були складені в електронній формі і на час проведення відповідачем перевірки у грудні 2013 року такі податкові накладні існували, так як були складені в грудні 2012 року, що свідчить про належне підтвердження кредиту податковими накладними, виписаними в електронній формі та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, у частині ПДВ, сплаченого на користь контрагентів позивача - ПАТ «Концерн Хлібпром», ПП «Універсал Л», ПП КФ «Прометей», ТзОВ «Компанія Войтович», ТОВ «Євро Вік».

Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних засвідчує складення таких документів (податкових накладних) в електронній формі, а відтак, в силу абз.3 п.201.1 ст.201 ПК України такі податкові накладні можуть бути надані покупцю товарів, робіт чи послуг не в паперовому вигляді, а в електронній формі.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Як встановлено абз.1-3 п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних засвідчує складення таких документів (податкових накладних) в електронній формі і такі податкові накладні можуть бути надані покупцю товарів, робіт чи послуг не в паперовому вигляді, а в електронній формі.

Згідно пункту 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п.201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV.

При цьому, згідно з ч.2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Частиною 2 статті 3 цього Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

На думку суду апеляційної інстанції, податковим органом не представлено належних доказів які свідчили б про нереальність господарських операцій між ТзОВ ТВК «Львівхолод» та його контрагентами. На час вчинення спірних господарських операцій ТзОВ ТВК «Львівхолод» та його контрагенти були зареєстровані, як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у період здійснення господарських операцій в ЄДР не було внесено записів стосовно відсутності контрагентів позивача за юридичною адресою або відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником ПДВ до бюджету. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при провадженні своєї діяльності позивач не зобов'язаний здійснювати перевірку легальності чи правомірності діяльності своїх контрагентів, дотримання ними законодавства України, повноваження їх представників тощо, - для цього позивачеві не надано відповідних повноважень та компетенції й він позбавлений ефективної можливості уникати чи попереджувати співпрацю із несумлінними платниками податків. У той же час, співпраця та наявність господарських відносин із особами, які допустили порушення законодавства, не свідчить автоматично про допущення порушень самим позивачем, за умови якщо ним особисто порушень закону допущено не було.

Допущені порушення податкового законодавства постачальником товару, робіт чи послуг тягнуть негативні наслідки саме для такої особи та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість чи формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для висновку про необгрунтованість податкової вигоди.

Судом на момент прийняття рішення у справі не встановлено наявність постановлених у судовому порядку обвинувальних вироків стосовно посадових осіб контрагентів за фактом фіктивного підприємництва.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не спростовано в порядку, передбаченому ч.2 ст.71 КАС України, те, що позивач у взаємовідносинах з контрагентами порушив порядок здійснення розрахунків, чи проводив операції з порушенням податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення,а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі №813/3029/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничої компанії «Львівхолод» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.03.2016 року.