Ухвала суду № 56617748, 21.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 р. Справа № 876/1281/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини А1349 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року за заявою Військової частини А 1349 у справі №2а-4015/2008 за позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську до Військової частини А1349 про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в розмірі 2040 грн., -

В С Т А Н О В И В:

19.05.2008р. Заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську звернувся в суд з позовом до Військової частини А1410 (правонаступником якої є Військової частини А1349), просив стягнути за рахунок активів відповідача заборгованість на користь держави в сумі 2 040 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2008р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2012р. скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду України від 10.09.2008р. та позов щодо стягнення 2040 грн. задоволено.

05.01.2016р. Військовою частиною А1349 подано заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

27.01.2016р. Військовою частиною А1349 подано заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, просить: визнати незаконною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2016р., складена заступником начальника ВДВС Івано-Франківського управління юстиції Сердюком В.Ю.; визнати незаконним та скасувати виконавчий лист по справі №2а-4015/08/0970 виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом від 01.12.2015р.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2016р. в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Військова частина А1349 подала апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2016р. та прийняти ухвалу, якою заяву задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно з ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» існують строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. З матеріалів справи вбачається, що виконавчим листом передбачено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме 03.04.2012р. Очевидним є те, що сам виконавчий лист №2а-4015/08/0970, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом, не підлягає виконанню, оскільки пропущений термін пред'явлення до виконання. Вказує, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не може розглядатись в порядку самостійного позовного провадження. Військове майно є державним майном, у зв'язку з чим накладення арешту на майно боржника, здійснюється виключно на підставі виконавчих документів органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів, тому постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2016р. є незаконною та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник заявника апеляційну скаргу підтримав, представник прокуратури щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2008р. відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі ДПІ у м. Івано-Франківську до військової частини Ф1349 про стягнення податкового боргу (а.с.39-40).

Статтею 254 КАС України передбачено що, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова апеляційної інстанції, якщо її було прийнято в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2012р., постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2008р. скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог щодо стягнення 2040 грн. та 20,40 грн. судових витрат (а.с.69-72, 106-108).

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частиною 4 ст.257 КАС України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Виконавчий лист видається судом першої інстанції.

01.12.2015р. Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист за № 2-а-4015/08/0970, який Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську отримала 04.12.2015р. (а.с.111-113).

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Умовою прийняття рішення про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є наявність однієї з вказаних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист №2а-4015/08/0970 від 01.12.2015р., виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009р., отже, не видано помилково, а судове рішення добровільно боржником не виконано.

Аналізуючи вимоги ст.259 КАС України як спеціальну норму при вирішенні спірного питання колегія суддів зазначає, що пропуск терміну пред'явлення до виконання зазначеного виконавчого листа, на який покликається заявник в апеляційній скарзі, не може бути підставою для визнання виконавчого документа таким що не підлягає виконанню. Водночас, таких обставин у даній справі, як видача виконавчого листа помилково, чи обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою судом не встановлено.

На підставі аналізу наведених правових норм, з врахуванням обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що оскільки виконавчий лист видано без помилок та на підставі рішення, яке не скасоване, набрало законної сили та добровільно боржником не виконано, а тому підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню - відсутні.

Колегія суддів зауважує, що судові провадження з визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не є позовними провадженнями, а предметом звернення до суду є не матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, а є вирішення процедурних питань після постановлення судового рішення.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що вимога заявника щодо визнання незаконною та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2016р., вказана у заяві про збільшення та уточнення позовних вимог від 27.01.2016р., підлягає розгляду в порядку самостійного позовного провадження та не може розглядатися судом одночасно з питанням щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, передбачено Розділом V КАС України, який визначає процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви військової частини А1349 у даній справі, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали суду не вбачається.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Так, за результатами розгляду клопотання Військової частини від 29.02.2016р. про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, при винесені ухвали про відкриття апеляційного провадження, прийнято рішення про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на викладене, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А1349 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Військової частини А1349 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року у справі №2а-4015/2008 - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини А1349 1 378,00 грн. (тисячу триста сімдесят вісім гривень) судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами: одержувач - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 34668371 (суду, де розглядається справа).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

Н.В. Ільчишин

Повний текст Ухвали складено 22.03.2016р.