Ухвала суду № 56617540, 15.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 рокусправа № 804/4902/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року

у справі за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1 609,30 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 1 609, 30 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що сума податкового зобов'язання у визначений термін відповідачем не була сплачена, отже згідно із п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України набула статусу податкового боргу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (ОСОБА_1) подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також просила звільнити її від сплати судового збору у зв'язку з тим, що вона є пенсіонеркою, її пенсії не достатньо, щоб доплатити судовий збір в розмірі 876,96грн.

У судовому засіданні відповідач підтримала доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, як платник окремих податків. Між Дніпропетровською міською Радою та громадянкою ОСОБА_1 14.04.2003 року укладено договір оренди земельної ділянки. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 06.11.2002. Згідно укладеного договору громадянці ОСОБА_1 в оренду передається земельна ділянка площею 0, 0375 га з кадастровим номером НОМЕР_1, цільове призначення обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У п.3.1 договору сторони встановили, що орендна плата складає 135,25 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 286.5 ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам суми земельного податку проводиться контролюючим органам, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення - рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст.287.5 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Кодексу.

Згідно п. 288.5.1 п.285 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

На виконання вказаних вимог Податкового кодексу України Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська надіслала ОСОБА_1 податкове повідомлення - рішення від 27.06.2014 року за №5917-15, яким визначена загальна сума зобов`язання по орендній платі за землю в розмірі 1 675, 66 грн. та граничний строк сплати протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

Слід зазначити, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки у 2014 році склала 73 736,19 грн. (грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки Управління земельних ресурсів м. Дніпропетровська від 20.03.2003 року помножена на коефіцієнти індексації за 2005-2009 роки); для обрахунку розміру орендної плати позивач застосував ставку 3 відсотки від нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки за період з квітня 2014 року по грудень 2014 року, з січня 2014 року по 31.03.2014 року позивач застосував ставку 0,09 відсотки нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач оскаржував у адміністративному або судовому порядку податкове повідомлення - рішення 27.06.2014 року за №5917-15. При цьому, сума податкового зобов'язання у визначений термін відповідачем не була сплачена, отже згідно із п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв`язку з наявністю податкового боргу та на підставі ст. 59 Податкового кодексу України на адресу платника податків ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку була надіслана податкова вимога від 30.09.2014 №5957-25 (в матеріалах справи міститься копія податкової вимоги позивача від 30.09.2014 №5957-25, а також копія повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальний чек відділення поштового зв'язку, з якого вбачається що податкова вимога направлена відповідачу 09.10.2014 року та отримана відповідачем 13.10.2014 року; податкова вимога направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача).

Матеріали справи підтверджують, що за рахунок часткової сплати податковий борг відповідача станом на день розгляду справи становить 1609,30 грн.

Слід зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 02.12.2014 року по справі № 21-274а14, з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності ( який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК), до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Таким чином, починаючи з 01.01.2011 року платник податків повинен сплачувати орендну плату у відповідності до вимог ПК України в т.ч. і до моменту внесення відповідних змін договору оренди земельної ділянки.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає за можливе звільнити позивача від сплати (доплати) судового збору в сумі 876грн. 96 коп. за подачу апеляційної скарги, враховуючи її скрутне матеріальне становище.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2015 року у справі за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1 609,30 грн. - залишити без змін.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати (доплати) судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 876грн. 96 коп.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна