Ухвала суду № 56617472, 22.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року справа №805/4889/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.

Васильєвої І.А.,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

за участю

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 (за довіреностями)

представників відповідача Тактарової С.А., Хмельницької І.О. (за довіреностями)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 р. у справі № 805/4889/15-а за позовом ОСОБА_7 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови у наданні вкладки до посвідчення особи 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на період встановлення йому інвалідності; зобов'язання видати вкладку до посвідчення особи 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на період встановлення йому інвалідності до 01.11.2016 року за висновками МСЕК від 14.10.2013 року на підставі акту огляду №1179, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі № 805/4889/15-а адміністративний позов ОСОБА_7 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови у наданні вкладки до посвідчення особи 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на період встановлення йому інвалідності; зобов'язання видати вкладку до посвідчення особи 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на період встановлення йому інвалідності до 01.11.2016 року за висновками МСЕК від 14.10.2013 року на підставі акту огляду №1179 - задоволено частково. Зобов'язано Донецьку обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_7 вкладку до посвідчення особи 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на період встановлення йому інвалідності до 01.11.2016 року за висновком МСЕК від 14.10.2013 року на підставі акту огляду №1179. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (арк.справи 101-104)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк.справи 108-130).

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

За правилами частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржувалось та не є предметом апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Краматорської міської ради від 24.01.1992 року "Про заходи щодо забезпечення, соціального захисту мешканців будинку АДРЕСА_1, захворювання яких пов'язане з впливом джерела, іонізуючого випромінювання Сs - 137" встановлено, що в міжквартирній перегородці квартири АДРЕСА_1 радіоактивне джерело Сs - 137. У зв'язку з цим цілий ряд жителів цього будинку постраждав від іонізуючого випромінювання вказаного радіоактивного джерела (арк.. справи 22).

Відповідно додатку до п 1 вказаного рішення складено список жителів будинку АДРЕСА_1, у яких при обстеженні виявлені захворювання, пов'язані з впливом іонізуючого випромінювання, до складу якого входить, зокрема, ОСОБА_7

Згідно експертного висновку від 12.07.2007 року за №9372-10208, виданого Центральною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, центральною міжвідомчою експертною комісією на засіданні №25 від 10.07.2007 року розглянувши звернення ОСОБА_7 і надану ним документацію на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС позивачу встановлено діагноз - хронічна променева хвороба: набутий іммунодефіцитний стан.ВСД; та зроблено висновок, що захворювання визвано впливом іонізуючого випромінювання (арк.. справи 6).

На підставі вказаного висновку 03.09.2007 року позивачу видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), за №107323 (арк.. справи 7).

19.08.2010 року відповідно до акту огляду МСЕК Обласною медико-соціальною експертною комісією №5 позивачу видано довідку серії 10 ААА за №159556, за даними якої ОСОБА_7 з 01.09.2010 року встановлено третю групу інвалідності дитинства, пов'язану з впливом іонізуючого випромінювання. Інвалідність встановлено на строк до 01 вересня 2013 року (арк.. справи 26).

31.08.2010 року Донецькою облдержадміністрацією позивачу видано вкладку до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії НОМЕР_1 із визначенням терміну її дії - до 01.09.2013 року (арк.. справи 25).

14.10.2013 року відповідно до акту огляду МСЕК Обласною медико-соціальною експертною комісією №5 позивачу видано довідку серії 10 ААВ за №508421, за даними якої ОСОБА_7 з 01.09.2013 року встановлено третю групу інвалідності дитинства, пов'язану з впливом іонізуючого випромінювання. Інвалідність встановлено на строк до 01 листопада 2016 року (арк.. справи 5).

Листом від 21.07.2015 року за №02131/01-02, наданим Департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації на запит з громадської приймальні народного депутата України Єфімова М.В. щодо видачі ОСОБА_7 вкладки до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, останньому повідомлено, що для вирішення зазначеного питання йому необхідно надати акт державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), внаслідок якої отримана інвалідність (арк.. справи 10).

Крім того. 16.09.2015 року відповідач листом за №М-0316-11-1.4.1, наданим на аналогічний запит ОСОБА_7, повідомив останнього, що для вирішення питання щодо видачі вкладки до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому необхідно надати акт державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), внаслідок якої отримана інвалідність. Одночасно позивача повідомлено, що згідно Протоколу вимірів потужності дози природного радіаційного гамма-фона в повітрі житлових приміщень і розрахунку променевих навантажень мешканців (з урахуванням можливого опромінення від радіоактивного джерела Сs - 137, що знаходився до 29.11.1989 року в міжквартирній стіні квартири АДРЕСА_2) від 14.01.1990 року №32, складеного комісією з представників Харківського науково-дослідницького інституту медичної радіології, мешканці квартири АДРЕСА_3 (де раніше мешкав ОСОБА_7.) додаткового опромінювання (крім природного) не отримали (арк.. справи 11).

Не погоджуючись із наданою відповідачем відповіддю стосовно неможливості видати вкладку до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно із ст. 10 вищевказаного Закону, "учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 11 даного Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутриутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

У відповідності до ст. 12 вказаного Закону причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Неповнолітнім дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, в разі захворювання причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.

На встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа: - зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону; - народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих; - хворих на рак щитовидної залози".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 вищевказаного Закону, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Згідно ст. 15 Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підставою для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і тих, які самостійно переселилися, відповідно до статті 4, є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.

Згідно ст. 27 вищевказаного Закону №796-XII, до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які: евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку; проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного (обов'язкового) відселення; проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого добровільного відселення; проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю; народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до Порядку віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 674 від 02.12.1992, до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться громадяни, які безпосередньо брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, що визначається актом за формою Н1 (у разі коли захворювання пов'язано з виробничою або професійною діяльністю), або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв'язок встановлено медичними закладами.

Як вже зазначалось судом, згідно висновку від 12.07.2007 року за №9372-10208 Центральною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС позивачу встановлено діагноз - хронічна променева хвороба: набутий іммунодефіцитний стан.ВСД; та зроблено висновок, що захворювання визвано впливом іонізуючого випромінювання

Також, позивачу на підставі акту огляду МСЕК у відповідності до довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії №5 від 19.08.2010 року серії 10 ААА за №159556 встановлено третю групу інвалідності дитинства, пов'язану з впливом іонізуючого випромінювання.

На підставі зазначених документів позивач набув статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим останньому видано відповідне посвідчення та вкладку до нього для отримання передбачених законодавством пільг.

При цьому, відповідачем при виданні вказаної вкладки у 2010 році не поставлено під сумнів наявність або відсутність у ОСОБА_7 права на отримання статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи у судах як першої, так і апеляційної інстанцій позивач має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та відповідне посвідчення, яке не вилучене в нього у законному порядку.

Доводи апеляційної скарги стосовно правомірності витребування у позивача акту державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), внаслідок якої отримана інвалідність та в подальшому вирішення питання про видачу вкладки, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 Порядку віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 674 від 02.12.1992 року надання вищезазначеного акту передбачено при встановленні статусу особи, а не при видачі вкладки до посвідчення.

В даному випадку позивач відповідно до п.5 вищезазначеного Порядку надав вичерпний перелік документів, необхідних при отриманні строкової вкладки до посвідчення, а саме - експертного висновку від 12.07.2007 року за №9372-10208, виданого Центральною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, центральною міжвідомчою експертною комісією на засіданні №25 від 10.07.2007 року та акт огляду МСЕК Обласною медико-соціальною експертною комісією №5 з довідкою серії 10 ААВ за №508421.

Дійсно, відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року до посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток N 11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 р. вважається не дійсним.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що межах даного спору не є предметом судового розгляду правомірність видачі позивачу посвідчення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; вкладка до вказаного посвідчення є невід'ємною частиною даного посвідчення та ненадання даної вкладки позивачу (з урахуванням вичерпного переліку документів, наданих позивачем) відповідачем є безпідставним.

Колегія суддів також зазначає, що є помилковими доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач фактично не відмовив позивачу у видачі вкладки до посвідчення, а тільки зажадав від позивача надання певних документів, оскільки позивач звернувся до відповідача саме з заявою про видачу вкладки до посвідчення особи, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1 та надав вичерпний перелік документів необхідних для видачі вкладки. Тому витребування у позивача інших документів, не передбачених п.5 Порядку віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 674 від 02.12.1992 року та невидання вкладки до вказаного посвідчення з цих підстав, є неправомірним

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_7 щодо зобов'язання відповідача видати йому вкладку до посвідчення особи 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на період встановлення йому інвалідності до 01.11.2016 року за висновком МСЕК від 14.10.2013 року на підставі акту огляду №1179 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено постановою суду першої інстанції не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.195 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 р. у справі № 805/4889/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 р. у справі № 805/4889/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 березня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом п'яти днів.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А. Василенко

І.А.Васильєва