Постанова № 56617436, 22.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 березня 2016 р. № 820/1286/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправним та нечинним з дати винесення наказ в.о. начальника Західної ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області № 2325 від 23.10.2014 р. "Про зміну складу перевіряючих для проведення документальної планової перевірки";

- визнати протиправною бездіяльність службових осіб Західної ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області щодо надіслання у передбачений законом спосіб до ФОП ОСОБА_1 копії направлення на перевірку № 1903 від 23.10.2014 р. та копії наказу № 2325 від 23.10.2014 р.;

- визнати протиправними дії співробітників Західної ОДПІ м. Харкова щодо відмови у наданні 23.10.2014 р. перевіряємому ФОП ОСОБА_1 для ознайомлення своїх службових посвідчень.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що оскаржувані дії відповідача вчинені всупереч вимог діючого законодавства України, що порушує його права, свободи та інтереси і потребує судового захисту.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Таран М.М. проти позову заперечував, посилаючись на те, що податковий орган в даному випадку діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що головним державним ревізором-інспектором Батенко Р.В. було складено доповідну записку №193 від 22.10.2014 року, в якій було зазначено, що 22.10.2014 р. відповідно до наказу про проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 та виданих на підставі цього направлень, перевіряючими було здійснено вихід за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 для ознайомлення з направленнями на проведення перевірки та з'ясування місця подальшого проведення перевірки. При цьому, позивач відмовився отримувати направлення, у зв'язку з тим, що Батенко Р.В. не пред'явив службове посвідчення. Службове посвідчення не було пред'явлено з тих причин, що воно було вилучене відділом персоналу Західної ОДПІ м. Харкова.

З метою якісного виконання планової перевірки позивача та у зв'язку з не допуском до проведення перевірки головного державного ревізора-інспектора Батенко Р.В. 23.10.2014 р. в.о. начальника Західної ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області було прийнято наказ №2325, яким було змінено склад перевіряючих, а саме: замість головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб залучено заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб.

У зв'язку з вищевикладеним, в.о. начальником Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області 23.10.2015 р. було видано направлення на перевірку № 1903 на заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні обставини та нормативні положення.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1. ст, 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, лише дотримання вищевказаних приписів може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Таким чином, оскаржуваний наказ мав за мету реалізацію повноважень податкового органу щодо проведення перевірки платника податків, а від так, необхідність про його повідомлення покладається на контролюючий орган, згідно до приписів закону. Всупереч зазначеному відповідач не повідомив позивача про такий наказ. А тому у суду не має підстав вважати дані дії відповідача правомірними.

Після прийняття спірного наказу, уповноваженими особами відповідача повторно здійснений вихід за місцезнаходженням позивача, який скористався своїм правом не допуску перевіряючих до перевірки, про що було складено акт не допуску та як наслідок відповідач прийняв рішення від 29.10.2014 р. про застосування арешту майна платника податків та звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна. За наслідками розгляду даного адміністративного позову судом 30.10.2014 р. в адміністративній справі № 820/18023/14 прийнято ухвалу про відмову у відкритті провадження, яка набрала законної сили та є чинною на теперішній час.

Даний факт свідчить про негативні наслідки, які наступили для позивача в юридичному аспекті.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його дії щодо неналежного повідомлення позивача про складання наказу № 2325 від 23.10.2014 р. "Про зміну складу перевіряючих для проведення документальної планової перевірки" є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення позову у цій частині, що відповідає положенням ч. 2 ст. 11 КАСУ, оскільки таким чином буде дотримано принцип повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про які він просить в розумінні приписів ст. 2 КАСУ.

Щодо решти позовних вимог то їх задоволення є недоцільним.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу частково підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24,36 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо неналежного повідомлення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про складання наказу № 2325 від 23.10.2014 р. "Про зміну складу перевіряючих для проведення документальної планової перевірки".

В іншій частині позовних вимог в задоволенні - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24,36 (двадцять чотири) грн. 36 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23.03.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.