Постанова № 56617252, 02.03.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2448/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.

з участю сторін;

представник позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Савицький С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою приватного нотаріуса ОСОБА_3 до Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний нотаріус ОСОБА_3 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області № 518/1703 від 10 листопада 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.11.2015 по місцю свого проживання позивач отримала рішення начальника Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області Пацкана В.В. за № 518/1703 від 10.11.2015 р. яким до позивача ОСОБА_3 застосовано штраф у розмірі (20% від начебто несплаченої суми) 2162,09 грн. та нарахована пеня (0,15 від суми недоїмки) 54.05 грн. Позивач вказує на те, що неправомірною підставою для ухвалення оскаржуваного рішення є незаконний факт зарахування 06.05.2015 відповідачем перерахованих нею коштів (ЄСВ), при тому що суму єдиного соціального внеску розміром (34,7%) 11834,13 грн. за період діяльності у 2014 році сплачено вчасно, а саме 30.04.2015. відтак рішення № 518/1703 від 10.11.2015р., щодо застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) єдиного внеску не відповідає вимогам чинного законодавства України, та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги і доводи заявленого позову підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданих до суду письмових запереченнях, в яких зазначив, що оскаржувані рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України (а.с.26-28).

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 - 3 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 статті 25 вказаного вище Закону).

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.11.2015 року №518/1703, яким визначено штраф у розмірі 2162,09 грн. та нараховано пеню у розмірі 54,05 грн. (а.с.8)

Як вбачається з письмових заперечень на позов підставою для формування оскаржуваного рішення слугувало те, що позивач сплатила суму єдиного внеску за 2014 рік із запізненням на 5 календарних днів.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску рішень від 10.11.2015 року №518/1703 враховуючи своєчасність сплати ним єдиного соціального внеску.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до статті 9 частини 5 абзацу 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Відповідно до статті 9 частини 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

У пункті 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" надано перелік осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність - «особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу 4 частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року,

При цьому нарахування штрафу і пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків передбачено статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013р. №455 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.09.2013р. за №1622/24154, чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Інструкція).

Згідно пункту 4.2.3 Інструкції днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської інспекції України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно пункту 7.1 Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до пункту 7.2.2 Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Пунктом 7.9 Інструкції встановлено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом доходів і зборів або судом рішення у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік, згідно якого сума єдиного внеску, що підлягала сплаті 11834,13 грн. (а.с. 31-32).

Разом з тим матеріали справи свідчать, що сума, яка підлягала до сплати по єдиному внеску за 2014 р., сплачена позивачем в добровільному порядку, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на відповідний рахунок, що підтверджується завіреною копією виписки наданою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про сплату 11834,13 грн. на р/р №37192204000714, МФО 812016. Саме у графі виписки дата оплати та дата валютування зазначено, що днем оплати (списання з рахунку платника) є 30.04.2015, таким чином платіж проведено своєчасно та у строк визначений абзацом 4 частини 8 статті 9 Закону України № 2464-VI до 1 травня наступного року (а.с.9).

Відповідно до статті 9 пункту 10 пп.1 Закону України № 2464-VI встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Такої ж позиції дотримується і Державна фіскальна служба України в своєму листі від 19.05.2015 року №1365/99-99-10-03-02-18.

Відповідачем не доведено факту порушення позивачем частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме несвоєчасності сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2014 рік. Відтак, штрафні санкції в розмірі 2162,09 грн. та пеня у розмірі 54,05 грн. застосовані до позивача безпідставно та неправомірно.

Згідно із ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 518/1703 від 10 листопада 2015 винесене Ужгородською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області № 518/1703 від 10 листопада 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Присудити на користь приватного нотаріуса ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяМ.М. Луцович