Постанова № 56616785, 12.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 р. справа № 804/3369/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Павловського Д.П., розглянувши в скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Авіко» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 6883,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2014 року Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Авіко» про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 6883,85 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг в сумі 6883,85 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобовязань згідно податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, тому, підлягає примусовому стягненню.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду у звязку із неврученням.

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Авіко» (код ЄДРПОУ 24985992 є платником податку і знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Станом на 04.02.2014 року відповідач має податковий борг перед бюджетом по орендній платі за землю на загальну суму 88021,8 грн. Вказана сума податкового боргу виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань по орендній платі за землю.

З моменту подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для надання дозволу на стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу сума податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб ТОВ ВП «Авіко» збільшилась на 6883,85 грн.

Новостворений податковий борг по орендній платі з юридичних осіб виник внаслідок:

- несплати узгоджених податкових зобовязань згідно акту перевірки згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.05.2013р. терміном сплати 07.07.2013р. в сумі 170,00 грн.

- несплати узгоджених податкових зобов'язань за актом перевірки згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 13.08.2013р. терміном сплати 11.10.2013р. в сумі 5371,08 грн.

- несплати узгоджених податкових зобов'язань за актом перевірки згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 13.08.2013р.терміном в сумі 1342,77 грн.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено, обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ч. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, вцзначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою погашення податкового боргу було сформовано у відношенні відповідача першу податкову вимогу від 01.04.2010 року № 1/366 про сплату суми податкового боргу в розмірі 3308,47 грн. та другу податкову вимогу № 2/555 від 27.05.2010 року на суму 6897,76 грн., які були вручені відповідачу. Вимоги відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України вважаються не відкликаними, є чинними та мають юридичну силу, оскільки погашення податкового боргу Товариством з обмеженою відповідальністю ВП «Авіко» в повному обсязі не відбулося.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Під час розгляду справи відповідачем наявність податкового боргу не спростована, доказів оскарження зазначених податкових вимог та податкового повідомлення-рішення або повної сплати суми боргу не надано.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою.

Відповідно до п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 6883,85 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач до суду не надав.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Авіко» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 6883,85 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Авіко» (код ЄДРПОУ 24985992) на користь держави в особі Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податковий борг у сумі 6883,85 грн., шляхом стягнення коштів з відкритих рахунків у банках, обслуговуючих платника податку.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1