Ухвала суду № 56616702, 22.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3932/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року (про закриття провадження у справі) за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області Корж Миколи Вікторовича, за участю третіх осіб: Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису у державному реєстрі речових прав, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до державного реєстратора Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області Корж М.В. про визнання протиправним та скасування рішення №13874399 від 18.06.2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та скасування запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року було відкрито провадження в адміністративній справі, а також справа була призначена до судового розгляду.

01 лютого 2016 року, після з'ясування обставин у справі, Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не встановив усі обставини у справі, тому ухвала підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Також, апелянт просив стягнути з відповідача судовий збір.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки між позивачем та третьою особою існує спір про право, а саме право на частину земельної ділянки, тому дана справа не може вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, а повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Вищого адміністративного суду № 2 від 14.02.2014 № 6 від 15.05.2014 № 6 від 22.05.2015), судам було роз'яснено наступне.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, згідно до статті 9 Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про непідсудність даного спору суду адміністративної юрисдикції є помилковим, а ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі підлягає скасуванню.

Вимоги апеляційної скарги про стягнення з відповідача судового збору задоволенню не підлягають, оскільки питання про розподіл судових витрат вирішується судом під час завершення розгляду справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим судове рішення, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 199 КАС України підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року (про закриття провадження у справі) - скасувати та постановити нову ухвалу з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова