Постанова № 56616336, 22.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2016 року № 826/2743/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2015/000078/2 від 26.09.2015 р., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (далі - позивач) звернулося з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) та просить суд:

1. Визнати противним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС від 26.09.2015 №100270001/2015/000078/2 про коригування митної вартості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Київської міської митниці ДФС від 26.09.2015 №100270001/2015/000078/2 про коригування митної вартості (далі - оскаржуване рішення) є протиправним, оскільки для митного оформлення товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» було подано всі необхідні документи передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Окрім цього, позивач акцентував увагу суду на тому, що висновок митного органу відносно подання ним довідки про транспортні витрати, яка видана іншим перевізником, ніж той, що зазначений у товаро - транспортному документі є хибними.

З огляду на вказане, товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» просило адміністративний позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 14.03.2016 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень щодо суті позову не надав.

За таких обставин, судом на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

27.02.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» та «Alliance Maree SAS» укладено контракт №25919 (далі - контракт).

Згідно п. 1.1. зазначеного контракту в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець зобов'язується продати покупцеві, а покупець зобов'язується придбати від продавця на умовах FCA Гардермоеп (згідно ІНКОТЕРМС 2010) товари, відповідно до замовлень покупця та супровідної документації. Покупець надає замовлення продавцю на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим контрактом, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього контракту.

Відповідно до додатку №2 від 23.09.2015 до контракту №25919 від 27.02.2013 позивач отримав та зобов'язаний оплатити товар - лосось атлантичний охолоджений (Salmo salar), 5 - 6 кг, клас «superior» по ціні 4, 44 євро за кг., та лосось атлантичний охолоджений (Salmo salar), 2 -3 кг., клас «superior» по ціні 3, 66 євро за кг., на загальну суму 68 934, 44 євро без врахування транспортних витрат.

Як вбачається з картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2015/00174 товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» до митного оформлення були подані наступні документи: міжнародна автомобільна накладна від 22.09.2015, міжнародна автомобільна накладна від 22.09.2015, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.09.2015, прейскурант (прайс - лист) виробника товару від 22.09.2015; рахунок - фактура (інвойс) №00024979 від 23.09.2015, пакувальний лист від 23.09.2015, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №25919 від 27.02.2013, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 23.09.2015, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.02.2014, договір про надання послуг митного брокера №20-SCM/2015 від 02.01.2015, ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2, (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформлені) №ЄРД-00 №207285 від 26.09.2015; ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2, (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформлені) №ЄРД-00 №207286 від 26.09.2015, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 22.09.2015; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 22.09.2015; міжнародний ветеринарний сертифікат (компетентний орган країни - експортера) або ветеринарне свідоцтво (компетентний орган країни - учасниці СНД) №15100015100 від 22.09.2015; міжнародний ветеринарний сертифікат (компетентний орган країни - експортера) або ветеринарне свідоцтво (компетентний орган країни - учасниці СНД) №15100015129 від 22.09.2015; дозвіл на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю у випадках, визначених статтею 83 Закону України «Про ветеринарну медицину» №15-9-2-2-11/18908 від 04.07.2013, сертифікат про походження товару загальної форми №0001617876 від 22.09.2015, сертифікат про походження товару загальної форми №0001617900 від 22.09.2015, інші некласифіковані документи (лист відправника б/н) від 23.09.2015, копія митної декларації країни відправлення №2015184370 (54377-1) від 22.09.2015; копія митної декларації країни відправлення №2015184544 (54377-1) від 22.09.2015, інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобі, ручної поклажі та багажу №1/1-1-0-1/1.3/00/5/3/5 від 26.09.2015, митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів №100270001.2015.223228 від 26.09.2015.

За наслідком розгляду поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2015/000078/2 від 26.09.2015.

Відповідно до змісту графи 33 оскаржуваного рішення підставою для його прийняття слугувало подання позивачем разом із митною декларацією до митного оформлення довідки про транспорті витрати, яка видана іншим перевізником, ніж той, що зазначений у товаро - транспортному документі.

Разом з цим, митним органом зазначено, що в результаті контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчислені митної вартості встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості.

Враховуючи зазначене, відповідачем запропоновано товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» подати додаткові документи на підставі п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами на користь продавця, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою., контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Між тим, в графі 33 оскаржуваного рішення митний орган вказав, що декларант на даний момент не може надати додаткові документи в повному обсязі. Враховуючи вищевикладене в сукупності, відповідачем, з огляду на неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, визначено декларанту 6 (резервний) метод.

Позивач вважає вказані висновки митного органу хибними, оскільки останнім було подано всі необхідні документи, які не містять розбіжностей, ознак підробки, містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Суд зазначає, що при вирішення спору по суті застосуванню підлягають положення Митного кодексу України, які діяли на час прийняття оскаржуваного рішення.

Так, частиною 1 ст. 246 МК України регламентовано, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 1 ст. 264 КАС України).

Водночас, згідно ч. 1 ст. 6 ст. 264 МК України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

В силу приписів ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Частиною 1 ст. 53 МК України регламентовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому, документами, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України є :

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В той же час, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України №21-127а15 від 31.03.2015 митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами адміністративної справи, передумовою, яка слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення є подання декларантом довідки про транспортні витрати, яка видана іншим перевізником, ніж той, що зазначено у товаро - транспортному документів.

Так, в матеріалах справа міститься договір №785-SCM/2014 від 01.10.2014 на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» та товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп К» уклали зазначений договір з метою визначення порядку надання транспортно-експедиційних послуг перевізником з організації, обслуговування та забезпечення перевезень вантажів автомобільним транспортом, та надання інших пов'язаних з цим послуг.

Згідно довідки б/н від 26.09.2015, виданої товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп К», сума транспортних витрат для автомобіля (державний номер LCH21202/LC2386P), інвойс №00024979 від 23.09.2015, CMR б/н від 23.09.2015, умови постановки (FCA - Гардемоен) маршрут Гардермоен (Норвегія) - п/п Ягодин становить 67 193, 00 грн.

Разом з цим, СМR від 22.09.2015 зазначено відмінний перевізник, ніж той, що видавав довідку про транспортні витрати та й, відповідно, з яким було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування.

В той же час, суд наголошує, що в довідці б/н від 26.09.2015 міститься посилання на СМR від 23.09.2015, у той час коли до матеріалів справи долучено СМR від 22.09.2015.

З вказаного слідує наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що в свою чергу обумовлює наявність підстав передбачених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування митницею додаткових документів.

Водночас, зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення судом вбачається, що позивачем додаткові документи, що були запитувані відповідачем не надано.

Додатково, суд звертає увагу, що товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» не подано суду жодних документів на підтвердження правової позиції в частині транспортних витрат та відмінності (розбіжності), що наявна в частині перевізника (додаткові угоди, договори (угоди) перевізника з іншими суб'єктами права на виконання договору №785-SCM/2014 від 01.10.2014 тощо).

За таких обставин, суд погоджується з доводами Київської міської митниці ДФС про наявність підстав для коригування митної вартості та неможливість визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Поряд з цим, відповідач в оскаржуваному рішення зазначає, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Між тим, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

З огляду на вказане, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України. Джерело інформації - МД від 06.07.2015 №100270001/2015/218089.

Підсумовуючи наведене в сукупності, суд погоджується з висновками митного органу про застосування резервного методу визначення митної вартості.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що відповідач при прийняті оскаржуваного рішення діяв в порядку, спосіб та в межах наданих йому повноважень.

Вказане, в свою чергу свідчить, що оскаржуване рішення відповідає критеріям, які встановлені ст. 2 КАС України, а тому в задоволені адміністративного позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

З урахуванням вищевказаного, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Інші доводи позивача не спростовують встановленого вище судом.

Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати відповідачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов