Ухвала суду № 56616148, 18.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

18 березня 2016 року

Справа № 808/915/16

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Дуляницька С.М., перевіривши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім"

до Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя

про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" до Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя, в якому позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України через управління державної казначейської служби України Заводському районі матеріальну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя.

Згідно зі ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб’єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Якщо суб’єкт у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Частиною 2 статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як встановлено з поданої позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди, завданої протиправними рішеннями та діями управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя, при цьому позовні вимоги про вирішення публічно-правового спору не заявлені, у зв’язку з чим суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.

Згідно з ч.6 ст.109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п.1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З урахуванням суб’єктного складу осіб, які беруть участь у розгляді справи, відповідно до ч.2 ст.21 КАС України розгляд даної справи повинен здійснюватися в межах господарського судочинства.

Щодо посилань позивача на судову практику в справі № 910/30662/15, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Однак, зі змісту ст.ст. 69, 72 КАС України вбачається, що зазначені підстави для звільнення від доказування стосуються обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі, а не підсудності адміністративної справи.

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За змістом ухвали Господарського суду м. Києва від 04.12.2015 (номер в ЄДРСР 54204988) та постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 (номер в ЄДРСР 56060208, дата набрання законної сили – 10.02.2016) розгляд справи №910/30662/15 відбувався за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 21311,07 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправними рішеннями та діями Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України, тобто між іншими сторонами та щодо іншого предмету спору, ніж у даному позові.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про перегляд справи №910/30662/15 в касаційному порядку, або про наявність постанови Верховного Суду України, прийнятої за результатами перегляду справи №910/30662/15 з підстав, передбачених п.п.1 і 2 ст.237 КАС України.

За таких обставин, підстави для врахування висновків суду у справі №910/30662/15 відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 17, 21, 107, 109, 160, 165 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" до Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя про стягнення матеріальної шкоди.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи повинен здійснюватися в межах господарського судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька