Ухвала суду № 56615819, 17.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2016 рокусправа № 804/8494/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегас»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Мегас» у липні 2015 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0001602202 від 03.07.2015.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у період з 13.05.2015 по 10.06.2015 було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Мегас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт № 2079/22-02/32965039 від 17.06.2015.

На підставі висновків акту відповідачем 03 липня 2015 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001602202, яким ТОВ «Мегас» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 939600,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 469800,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ «Мегас» з ТОВ «ДОНК», ТОВ «Прімарі білдінг», ТОВ «Прома Трейд», ТОВ «Ренова ЛТД», ТОВ «Селеста», ТОВ «Спец-Групп», ТОВ «Ламбарді», ТОВ «Сета Трейд Лайн», ТОВ «Новатор-Н», ТОВ «Юкей Груп», ТОВ «Тревелко-Груп», ТОВ «ВКМ Груп», ТОВ «Боніта Компані», ТОВ «АБ-Торг», ТОВ «Венцедор Компані», ТОВ «Акта-Торг», ТОВ «Стронг Компані», ТОВ «Інтермаркет Груп» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 939600,00 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Мегас» було укладено ряд договорів поставки з ТОВ «ДОНК» (№ 2006-1 від 20.06.2014), ТОВ «Прімарі білдінг» (№ 2409-1 від 24.09.2014), ТОВ «Прома Трейд» (№ 1509-1 від 15.09.2014), ТОВ «Ренова ЛТД» (№ 0606-1 від 06.06.2014), ТОВ «Селеста» (№ 1407-1 від 14.07.2014), ТОВ «Спец-Групп» (№ 1811-1 від 18.11.2013), ТОВ «Ламбарді» (№ 0408-1 від 04.08.2014), ТОВ «Сета Трейд Лайн» (№ 0110-1 від 01.10.2014), ТОВ «Новатор-Н» (№ 0610-1 від 06.10.2014), ТОВ «Юкей Груп» (№ 1401-2 від 14.01.2014), ТОВ «Тревелко-Груп» (№ 2807-1 від 28.07.2014), ТОВ «ВКМ Груп» (№ 2001-1 від 20.01.2014), ТОВ «Боніта Компані» (№ 2508-1 від 25.08.2014), ТОВ «АБ-Торг» (№ 2306-1 від 23.06.2014), ТОВ «Венцедор Компані» (№ 2201-1 від 22.01.2014), ТОВ «Акта-Торг» (№ № 1808-1 від 18.08.2014), ТОВ «Стронг Компані» (№ 1702-1 від 17.02.2014), ТОВ «Інтермаркет Груп» (№ 2001-2 від 20.01.2014).

На виконання договорів були виписані податкові та видаткові накладні, а також проведено оплату товару відповідно до виставлених рахунків-фактур, що підтверджується копіями платіжних доручень та виписок з банківського рахунку позивача, які містяться в матеріалах справи.

Рух товару підтверджується товарно-транспортними накладними, рахунками за надані послуги, актами виконаних робіт та довіреностями на отримання ТМЦ.

Вищезазначені договори не було визнано недійсними в судовому порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ «Мегас» господарських операцій з контрагентами-покупцями підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення за ними сум до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Також судом встановлено, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується податковим органом.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що за результатами аналізу податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, було встановлено відсутність контрагентів за місцезнаходженням, а також необхідних умов для здійснення господарської діяльності, що в свою чергу свідчить про безтоварність господарських операцій позивача, здійснених з контрагентами-покупцями.

Проте суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи апелянта, зазначає, що висновки останнього щодо нереальності господарських операцій ґрунтуються лише на інформації, що міститься в базі даних податкового органу, актах перевірки контрагентів, відповідях на інформаційні запити, які в силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є носієм доказової інформації, оскільки жодним чином не підтверджують факт здійснення чи нездійснення господарських операцій.

Податковим органом не досліджувались питання щодо можливості укладання контрагентами позивача договорів оренди виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, трудових ресурсів тощо.

Крім того суд зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб.

Доводи апелянта щодо відсутності контрагентів позивача за місцезнаходженням, що свідчить про безтоварність господарських операцій, суд апеляційної інстанції також не приймає до уваги, адже судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем, ЄДРПОУ не містило записи про припинення вказаних юридичних осіб, юридичні особи знаходились на обліку в податкових органах як платники податків, жодних доказів неможливості здійснення останніми господарської діяльності відповідачем не надано.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року в адміністративній справі № 804/8494/15 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 22 березня 2016 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров