Ухвала суду № 56615555, 18.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 березня 2016 року м. Київ К/800/7557/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача щодо неправомірного недорахування належної відсоткової надбавки до заробітної плати; зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення в частині зміни розміру відсоткової надбавки та премії за період з жовтня 2010 року по 02.10.2012 з послідуючим внесенням змін до грошового атестату; зобов'язання сплатити безпідставно недораховані та недоплачені грошові кошти з перерахунку відсоткової надбавки та премії за період з жовтня 2010 року по 02.10.2012; зобов'язання сплатити грошову компенсацію за недоотримане речове майно та продовольче майно за весь період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.08.1993 по 02.10.2012; зобов'язання виплати недоотримані грошові кошти за час кожної чергової тарифної відпустки за самі відпустки та на оздоровлення під час них за весь період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.08.1993 по 02.10.2012; зобов'язання провести повний розрахунок щодо заявлених позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій встановили, що факт залучення ОСОБА_1 до несення служби понад установлений законодавством робочий час документально не підтверджений, оскільки до фінансового підрозділу накази, графіки чергувань чи табелі обліку робочого часу не надходили, тому правові підстави для виплати компенсації за службу в понаднормований час відсутні.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ керівникам органів внутрішніх справ було надано право, а не покладено обов'язок, установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у межах асигнувань, що виділяються на утримання органів внутрішніх справ та з урахування умов за яких дана надбавка виплачується.

Таким чином, нормами законодавства, яким визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовців, встановлена не фіксована величина надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, а лише її граничний розмір й встановлення цієї надбавки є правом керівника державного органу, а не його обов'язком з урахуванням наявних на це коштів та залежить від результатів роботи працівника, зокрема якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань, отже підстав для визнання дій відповідача неправомірними немає.

У зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні відомості про звернення позивача з рапортом про виплату допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, тобто він не скористався правом на отримання допомоги, у відповідача не було підстав для проведення таких виплат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд.

В обгрунтування касаційної скарги зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, необгрунтованими та не відповідають обставинам справи, оскільки даючи оцінку обставинам у справі та співоцінюючи їх з матеріалами справи, без перевірки інформації, суди абсолютно безпідставно та необгрунтовано відмовили йому в позові.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка