Ухвала суду № 56615553, 17.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2016 р. м. Київ К/800/23480/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2015 року

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області) до Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпродзержинський лакофарбовий завод «Спектр» (далі - ТДВ ДЛФЗ «Спектр») про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості. В обґрунтування вимог зазначило, що ТДВ ДЛФЗ «Спектр» в повному обсязі не відшкодувало фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам підприємства за Списками № 1 та № 2, в наслідок чого утворилася заборгованість. Вважаючи дії відповідача неправомірними та уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути донараховані суми за період з 2004-2007 роки у розмірі 142088,26 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ТДВ ДЛФЗ «Спектр» на користь УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 у сумі 125693,51 грн та Списком № 2 в розмірі 16394,75 грн, що в загальній сумі складає 142088,26 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області порушує питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, зокрема, положень Законів України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

ТДВ ДЛФЗ «Спектр» у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, оскільки законодавчими актами з питань пенсійного забезпечення не передбачено, що орган Пенсійного фонду має право самостійно нарахувати суми витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ТДВ ДЛФЗ «Спектр» є юридичною особою, зареєстрованою в УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Під час проведення інвентаризації пенсійних справ за період з 2004 по 2007 рік, позивачем виявлено заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам ТДВ ДЛФЗ «Спектр», у зв'язку з чим УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у травні 2014 року надіслало відповідачу розрахунки донарахованих сум заборгованості, зокрема: за 2004 - 2007 роки за Списком № 1 у розмірі 125693,51 грн та за 2004 - 2005 роки за Списком №2 у сумі 16394,75 грн.

Проте, вказану суму боргу відповідач не сплатив.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний відшкодувати органу Пенсійного фонду витрати по доставці і виплаті пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками №1 та №2 колишнім працівниками товариства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що позивач не має повноважень донараховувати такі витрати за попередні роки, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону № 1788-XII пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Завдання, функції, права та обов'язки органу Пенсійного фонду визначались розділом ІІ Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (далі - Положення № 8-2), норми якого діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Положення, одним із основних завдань Управління є, зокрема, стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно з приписами підпункту 1 пункту 2.2 Положення № 8-2, управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; контролює дотримання страхувальниками вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів від підприємств, установ, організацій та громадян, достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню (підпункт 5 пункту 2.2 Положення № 8-2) та проводить згідно із законом планові та позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, перевірки достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій ( підпункт 6 пункту 2.2 Положення № 8-2).

Управління має право, зокрема, стягувати несплачені суми страхових внесків та інших платежів з їх платників (підпункт 8 пункту 2.4. Положення № 8-2).

Отже, в силу положень наведених норм, УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області є контролюючим органом з питань дотримання страхувальниками вимог законодавства з питань пенсійного забезпечення, який, у разі виявлення заборгованості з платежів, за рахунок яких формуються кошти Пенсійного фонду, зобов'язаний вжити відповідних заходів щодо повернення таких коштів, в тому числі самостійно обчислити суму заборгованості та стягнути нараховані кошти в примусовому порядку.

А тому, висновки апеляційного суду щодо відсутності у позивача повноважень нараховувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за минулий період не ґрунтуються на законі.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, який регулює спірні правовідносини, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до положень якого позивач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж із абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»?«з» статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII.

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за Списком № 1 та Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 01 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Отже, в силу положень наведених норм, ТДВ ДЛФЗ «Спектр» зобов'язане в безумовному порядку відшкодувати УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області понесені ним фактичні витрати з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списками № 1 та № 2 колишнім працівникам товариства.

Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій визначено Інструкцією № 21-1, відповідно до пункту 6.4 якої, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8.Інструкції № 21-1).

Можливості звільнення страхувальника від обов'язку відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за минулий період, у разі виявлення, в подальшому, такої заборгованості органом Пенсійного фонду, чинне законодавство не передбачає.

Враховуючи те, що під час розгляду справи, ТДВ ДЛФЗ «Спектр» не оспорювало правильність проведених позивачем розрахунків розміру витрат на виплату і доставку пільгових пенсій сум, а свої заперечення мотивувало тим, що органи Пенсійного фонду не мають повноважень нараховувати такі суми за минулий період, апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції та безпідставно відмовив в позові.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції має скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2015 року скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак