Постанова № 56615002, 15.03.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р. м. Чернівці справа № 824/2467/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.;

за участю секретаря судового засідання Пелехатої А.В.;

сторін:

позивача - ОСОБА_1.;

представника позивача - ОСОБА_2.

представника відповідача - Теутуляк С.А.

представника третьої особи - Григоришина О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС України в Чернівецькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДПІ у Сторожинецькому районі Головного управління ДФС України в Чернівецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. (далі - позивач) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС України в Чернівецькій області від 15.10.2015 р. №0089831707 та №0089811707.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що ним за результатами своєї підприємницької діяльності за 2012 р. - 2015 р. подано податкові декларації, в яких визначені суми узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку.

18.08.2015 р. посадовими особами ДПІ у м. Чернівцях складено акт №452/24-12-17-03/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 295.3 ст.295 Податкового кодексу України - несвоєчасна сплата суми податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб по строках сплати за 2012 р. - 2015 р.

Вказував, що на підставі вказаного акту, 15.10.2015 р. ДПІ у м. Чернівцях винесено податкові повідомлення-рішення №0089831707 та №0089811707, яким зобов'язано його сплатити штраф в сумі 1119,00 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб.

Просить вказані податкові повідомлення-рішення скасувати, так як ДПІ у м. Чернівцях зобов'язана була при виявленні несвоєчасної сплати заявленого до сплати єдиного податку чи його частки направити податкову вимогу. Крім того, нормами Податкового кодексу України запроваджено мораторій на застосування окремих видів фінансової та адміністративної відповідальності до фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 04.07.2014 р. занесеною до журналу судового засідання допущено заміну державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС України в Чернівецькій області її процесуальним правонаступником - Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекції Головного управління ДФС України в Чернівецькій області (далі - відповідач).

Відповідач до суду подав письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що податкові повідомлення-рішення №0089831707 та №0089811707 від 15.10.2015 р. прийняті на підставі висновків акту камеральної перевірки від 18.08.2015 р. №452/24-12-17-03/2798216128, у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за 2012 р. - 2015 р.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду занесеною до журналу судового засідання від 19.02.2016 р. залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДПІ у Сторожинецькому районі Головного управління ДФС України в Чернівецькій області (далі - третя особа).

Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрована 20.11.2008 р. як фізична особа-підприємець та взята на податковий облік (Т. 1 а.с. 207).

Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку НОМЕР_2, виданого ДПІ у м. Чернівцях 11.05.2012 р., позивач зареєстрований платником єдиного податку з 01.01.2012 р. (Т. 1 а.с. 208).

Як вбачається із матеріалів справи, у 2012 - 2015 р. р. позивач подав до ДПІ у м. Чернівцях наступні податкові декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця, а саме:

- за І квартал 2012 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 475,00 грн. (Т. 1 а.с. 26-27, 162 - 164);

- за півріччя 2012 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 725,00 грн. (Т. 1 а.с. 28-29, 159-161);

- уточнюючу податкову декларацію за півріччя 2012 р., якою уточнено суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка, шляхом зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету на суму 475,00 грн. Таким чином, сума єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду визначена у сумі 250,00 грн. (Т. 1 а.с. 156 - 157);

- за три квартали 2012 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 750,00 грн. (Т. 1 а.с. 153-155);

- за рік 2012 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 1750,00 грн. (Т. 1 а.с. 150-152);

- за І квартал 2013 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 1175,00 грн. (Т. 1 а.с. 147-149);

- за півріччя 2013 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 5250,00 грн. (Т. 1 а.с. 144-146);

- за три квартали 2013 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 1175,00 грн. (Т. 1 а.с. 141-143);

- за рік 2013 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 1050,00 грн. (Т. 1 а.с. 138-140).

- звітну нову податкову декларацію за рік 2013 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 2355,00 грн. (Т. 1 а.с. 135-137);

- за І квартал 2014 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 7415,00 грн. (Т. 1 а.с. 132-134);

- за півріччя 2014 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 9762,00 грн. (Т. 1 а.с. 129-131);

- уточнюючу податкову декларацію за півріччя 2014 р., якою уточнено суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка, шляхом збільшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету на суму 7,65 грн. Таким чином, сума єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду визначена у сумі 6285,00 грн. (Т. 1 а.с. 126-128);

- уточнюючу податкову декларацію за І квартал 2014 р., якою уточнено суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка, шляхом збільшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету на суму 3485,00 грн. Таким чином, сума єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду визначена у сумі 10900,00 грн. (Т. 1 а.с. 123-125);

- уточнюючу податкову декларацію за півріччя 2014 р., якою уточнено суму податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка, шляхом зменшення суми, яка підлягала перерахуванню до бюджету на суму 3477,35 грн. Таким чином, сума єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду визначена у сумі 6285,00 грн. (Т. 1 а.с. 120-122);

- за три квартали 2014 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 5019,15 грн. (ряд. 29 - 5011,50 грн., ряд. 32 - 7,65 грн.) (Т. 1 а.с. 118-119);

- за рік 2014 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 12249,00 грн. (Т. 1 а.с. 115 - 117);

- за І квартал 2015 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 10500,00 грн. (Т. 1 а.с. 112 - 114);

- за півріччя 2015 р., у якій визначив суму єдиного податку, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 11400,00 грн. (Т. 1 а.с. 109-111);

На підставі п. 75.1.1 ст. 75.1 ст. 75 гл. 8 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету по єдиному податку по строках сплати за 2012 -2015 р.р. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.295.3 ст. 295 ПК України - несвоєчасна сплата сум податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб по строках сплати 2012-2015 р.р., про що складено акт перевірки від 18.08.2015 р. № 452/24-12-17-03/НОМЕР_1 (а.с. 60-61).

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивач подав письмові заперечення до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень, 31.08.2015 р. відповідачем надано відповідь, в якій факти, викладені в акті камеральної перевірки від 18.08.2015 р. № 452/24-12-17-03/НОМЕР_1, в частині виявлених порушень вимог податкового кодексу України, визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, за виключенням штрафної санкції за 2012 р. в розмірі 95,84 грн. (Т. 1 а.с. 15-17).

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 02.09.2015 р. № 0067091707 про застосування штрафної санкції 1023,26 грн. за несвоєчасну сплату сум грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб ( а.с. 63).

Вважаючи, застосовані штрафні санкції необґрунтованими та безпідставними, позивачка оскаржила вказане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Чернівецькій області.

За результатами розгляду вищевказаної скарги, 01.10.2015 р. Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення № 1354/10/24-13-10-01-08, яким скасовано податкове повідомлення- рішення ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області форми "Р" від 02.09.2015 р. № 0067091707, не задоволено скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1. в частині застосування штрафних санкцій та зобов'язано ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області прийняти нові податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій форми "Ш" у відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. № 1236 (Т. 1 а.с.69-75).

На підставі рішення від 01.10.2015 р., ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області винесено податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій форми "Ш" від 15.10.2015 р. №0089831707 та №0089811707 ( Т. 1 а.с. 76, 77).

Зокрема, податковим повідомлення-рішення форми "Ш" від 15.10.2015 р. №0089831707 за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 3852,47 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 770,49 грн., а податковим повідомлення-рішення форми "Ш" від 15.10.2015 р. №0089811707 за затримку до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 3484,95 грн. - застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 348,51 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями про застосування штрафних санкцій позивачка 27.10.2015 р. звернулася із скаргою до Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

За результатами розгляду скарги, Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області рішенням (відповіддю) від 05.11.2015 р. за № 1571/10/24-13-10-01-08 залишено без розгляду скаргу та повернуто її (Т. 1 а.с. 24-25).

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-17 від 02.12.2010 р. (далі - ПК України).

Згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями п. 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Приписами п. 295.3 ст. 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі висновків акту камеральної перевірки, 15.10.2015 р. відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій на загальну суму 1119,00 грн. (770,49 грн. + 348,51 грн.).

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач входив з того, що в порушення вимог п. 295.3 ст. 295 ПК України позивачем несвоєчасно сплачувалися узгоджені грошові зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб із затримкою до 30 календарних днів в сумі 3484,95 грн. та із затримкою більше 30 календарних днів в сумі 3852,47 грн.

В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач вказував, що за даними карток особового рахунку позивача по єдиному податку з фізичних осіб вбачається наступне:

- податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи - підприємця (далі - декларацією) від 03.07.2012 р. № 40183 за півріччя 2012 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 725,00 грн. з терміном сплати 19.08.2012 р., яку в частині 474,95 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів за рахунок зменшення суми єдиного податку, визначеного уточнюючою податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи - підприємця (далі - уточнююча декларація) від 26.09.2012 р. № 69775 на загальну суму 475,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 250,05 грн. своєчасно погашено наявною переплатою станом на 19.08.2012 р.);

- декларацією від 04.10.2012 р. №71603 за три квартали 2012 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 750,00 грн. з терміном сплати 19.11.2012 р., яку в частині 4,27 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів платіжним дорученням від 15.01.2013 р. на загальну суму 1750,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 745,73 грн. своєчасно погашено платіжним дорученням від 16.10.2012 р. на загальну суму 750,00 грн. Також платіжним дорученням від 16.10.2012 р. погашено нараховану пеню в сумі 4,27 грн.);

- декларацією від 04.01.2013 р. № 99167 за 2012 рік визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1750,00 грн. з терміном сплати 19.02.2013 р., яку в частині 4,33 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів платіжним дорученням від 11.04.2013 р. на загальну суму 1175,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1745,67 грн. своєчасно погашено платіжним дорученням від 15.01.2013 р. на загальну суму 1750,00 грн. Також платіжним дорученням від 15.01.2013 р. погашено нараховану пеню в сумі 0,06 грн.);

- декларацією від 09.04.2013 р. №1300013702 за І квартал 2013 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1175,00 грн. з терміном сплати 20.05.2013 р., яку в частині 4,38 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів платіжним дорученням від 08.07.2013 р. на загальну суму 5250,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1170,62 грн. своєчасно погашено платіжним дорученням від 11.04.2013 р. на загальну суму 1175,00 грн. Також платіжним дорученням від 11.04.2013 р. погашено нараховану пеню в сумі 0,05 грн.);

- декларацією від 08.07.2013 р. № 1300030041 за півріччя 2013 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 5250,00 грн. з терміном сплати 19.08.2013 р., яку в частині 4,43 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів, платіжним дорученням від 08.07.2013 р. на загальну суму 1175,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 5245,57 грн. своєчасно погашено платіжним дорученням від 08.07.2013 р. на загальну суму 5250,00 грн. Також платіжним дорученням від 08.07.2013 р. погашено нараховану пеню в сумі 0,05 грн.);

- декларацією від 07.10.2013 р. № 1300040346 за три квартали 2013 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1175 грн. з терміном сплати 19.11.2013, яку в частині 4,48 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів платіжним дорученням від 20.01.2014 р. на загальну суму 2355,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1170,52 грн. своєчасно погашено платіжним дорученням від 17.10.2013 р. на загальну суму 1175,00 грн. Також платіжним дорученням від 17.10.2013 р. погашено нараховану пеню в сумі 0,05 грн.);

- декларацією від 08.02.2014 № 9090093193 за 2013 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 2355,00 грн. з терміном сплати 19.02.2014 р., яку в частині 4,54 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів платіжним дорученням від 18.04.2014 р. на загальну суму 3000,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 2350,46 грн. своєчасно погашено платіжним дорученням від 20.01.2014 р. на загальну суму 2355,00 грн. Також платіжним дорученням від 20.01.2014 р. погашено нараховану пеню в сумі 0,06 грн.);

- декларацією від 10.04.2014 р. № 9019064997 за І квартал 2014 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 7415,00 грн. з терміном сплати 20.05.2014 р., яку в частині 1419,62 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів платіжним дорученням від 18.08.2014 р. на загальну суму 9762,35 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 5995,38 грн. своєчасно погашено в сумі 3000,00 грн. платіжним дорученням від 18.04.2014 р. та в частині 2995,38 грн. платіжним дорученням від 18.04.2014 р. на загальну суму 3000,00 грн. Також платіжним дорученням від 18.04.2014 р. погашено нараховану пеню в сумі 0,08 грн.);

- декларацією від 08.08.2014 р. № 9045809829 за півріччя 2014 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 9762,35 грн. з терміном сплати 19.08.2014 р., яку в частині 1471,54 грн. погашено із затримкою до 30 календарних днів, а саме: 7,65 грн. погашено 04.09.2014 р. платіжним дорученням від 02.09.2014 р. та погашено в частині 1463,89 грн. за рахунок зменшення суми єдиного податку, визначеного уточнюючою декларацією від 12.09.2014 р. № 9052188169 на загальну суму 3477,35 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 8290,81 грн. своєчасно погашено платіжним дорученням від 18.08.2014 р. на загальну суму 9762,35 грн. Також платіжним дорученням від 18.08.2014 р. погашено нараховану пеню в сумі 51,92 грн.);

- уточнюючою декларацією від 08.09.2014 р. № 9051270519 за півріччя 2014 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 7,65 грн. з терміном сплати 08.09.2014 р., яку погашено із затримкою до 30 календарних днів за рахунок зменшення суми єдиного податку, визначеного уточнюючою декларацією від 12.09.2014 р. № 9052188169 на загальну суму 3477,35 грн.;

- уточнюючою декларацією від 11.09.2014 р. № 9051983023 за І квартал 2014 р. визначено суму грошових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 3589,55 грн. з терміном сплати 11.09.2014 р., що в частині 2005,76 грн. погашено із затримкою до 30 календарних днів за рахунок зменшення суми єдиного податку, визначеного уточнюючою декларацією від 12.09.2014 р. № 9052188169 на загальну суму 3477,35 грн. (уточнюючою декларацією від 12.09.2014 також погашено нараховану пеню в сумі 0,05 грн.) та в частині 1583,79 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів, а саме: 304,50 грн. погашено платіжним дорученням від 13.10.2014 р., 495,00 грн. погашено платіжним дорученням від 14.10.2014 р., 548,10 грн. погашено платіжним дорученням від 14.10.2014 р., 67,40 грн. погашено платіжним дорученням від 14.10.2014 р., в частині 168,79 грн. погашено платіжним дорученням від 17.11.2014 р. на загальну суму 5117,00 грн.;

- декларацією від 07.11.2014 р. № 9064770533 за три квартали 2014 р. визначено сум єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 5019,15 грн. ( ряд.29 - 5011,5 грн. та ряд.32 - 7,65 грн.) з терміном сплати 19.11.2014 р., що в частині 100,76 грн. та в сумі 7,65 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів платіжним дорученням від 18.02.2015 р. на загальну суму 12249,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 4910,74 грн. своєчасно погашено платіжним дорученням від 17.11.2014 р. на загальну суму 5117,00 грн. Також платіжним дорученням від 17.11.2014 р. погашено нараховану пеню в сумі 37,47 грн.);

- декларацією від 09.02.2015 р. № 9080414330 за 2014 рік визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 12249,00 грн. з терміном сплати 19.02.2015 р., яку в частині 114,66 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів платіжним дорученням від 19.05.2015 р. на загальну суму 10500,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 12134,34 грн. своєчасно сплачено платіжним дорученням від 18.02.2015 р. на загальну суму 12249,00 грн. Також платіжним дорученням від 18.02.2015 р. погашено нараховану пеню в сумі 6,25 грн.);

- декларацією від 12.05.2015 р. № 9092833404 за І квартал 2015 р. визначено суму єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 10500,00 грн. з терміном сплати 20.05.2015 р., яку в частині 124,61 грн. погашено із затримкою більше 30 календарних днів платіжним дорученням від 17.07.2015 р. на загальну суму 150,00 грн. (частина суми нарахованого єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 10375,39 грн. своєчасно погашено платіжним дорученням від 19.05.2015 р. на загальну суму 10500,00 грн. Також платіжним дорученням від 19.05.2015 р. погашено нараховану пеню в сумі 9,95 грн).

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що позивачем дійсно у 2012 р. несвоєчасно сплачувалися суми узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб-підприємців, однак позивач вказував на незаконність нарахування за вказаний період штрафних санкцій посилаючись на п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Стосовно застосування п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України суд зазначає наступне.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види відповідальності, як фінансова та адміністративна (п.п. 111.1.1, 111.1.2 п. 111.1 ст. 111 ПК України).

Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Пунктом 113.3 ст. ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених іншими законами України, не дозволяється.

Згідно ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24.04.2012 р. № 4834-VI внесено зміни до ПК України, зокрема, в частині незастосування до фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку в 2012 році окремих видів фінансової та адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 р. порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що у 2012 році мораторій на застосування штрафних (фінансових) санкцій не поширюється на окремі види відповідальності за порушення чинного законодавства, що застосовується до фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку, зокрема, за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків єдиного податку, квартальних платежів та неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.

З огляду на наведене, а також враховуючи несвоєчасну сплату позивачем узгодженого грошового зобов'язання по єдиному податку у 2012 р., суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах правомірно не застосував положення п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Стосовно доводів позивача щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання у сумі 1415,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 69 Бюджетного кодексу України (далі - БК України ) до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать в т.ч. єдиний податок. Згідно ст. 10 ПК України єдиний податок відноситься до місцевих податків.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (ст. 43 БК України).

Згідно з ч. 5 ст. 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства.

Пунктом 22.4 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Пунктом 109.1 ст.109 ПК України зазначено що податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено, що 06.05.2014 р. позивачем здійснено сплату єдиного податку за 1 квартал 2014 р. в сумі 1415,00 грн., які Чернівецьким відділенням Ощадбанку помилково перераховано на рахунок Вижницької ОДПІ, а не на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 11988SB (Т. 1 а.с. 37, Т. 2 а.с. 6 на звороті).

У зв'язку із вказаним, 11.09.2014 р. та 30.09.2014 р. позивач звернувся із заявами до Вижницької ОДПІ, в яких просив перерахувати сплачені нею кошти по єдиному податку за 1 квартал 2014 р. у сумі 1415,00 грн. на рахунок ДПІ у м. Чернівцях на р/р 31518970700002, код платежу 18050400, МФО 856135, ГУДКСУ в Чернівецькій області, місцевий бюджет (Т. 2 а.с. 8).

З аналогічною заявою 15.09.2015 р. до Вижницької ОДПІ зверталося також територіальне відокремлене безбалансове відділення № 10025057 філії - Чернівецького відділення Ощадбанку (Т.2 а.с. 7).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами розгляду поданих заяв, 09.10.2015 р. Вижницькою ОДПІ підготовлено висновок № 548 про перерахування коштів в сумі 1415,00 грн. На підставі цього висновку, Вижницькою ОДПІ повернуто на рахунок позивача кошти в сумі 1415,00 грн.

Дослідженням картки особового рахунку позивача встановлено, що 13 та 14 жовтня 2014 р. відповідачем кошти в сумі 1415,00 грн. зараховано в сплату єдиного податку.

Наведені обставини не заперечувалися сторонами в судовому засіданні.

Проте, на думку відповідача, Ставчанська О.В. порушила терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб (1415,00 грн.) протягом строків, передбачених п. 295.3 ст. 295 ПК України, тому на підставі ст. 126 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції.

Суд зазначає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до місцевого бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст.57 та п.295.3 ст. 295 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті згодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ст.126 ПК України.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 57.1 ст. 57, п.295.3 ст. 295 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до відповідного бюджет (державного/місцевого). А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання чи інші неточності не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання визначеною вказаною нормою у строк, а відтак і для застосування на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 р. у справі №21-377а15.

Наведене відповідачем не враховано під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому в частині нарахування позивачу штрафу за несвоєчасну сплату ним узгодженого податкового зобов'язання сумі 1415,00 грн. оскаржувані рішення є протиправними.

Відповідно до п.п 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, відповідно до норм ПК України повноваження щодо застосування до платників податків передбачених фінансових (штрафних) санкцій (штрафи) за порушення податкового законодавства належать контролюючим органам, в даному випадку органам державної фіскальної служби.

Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналіз норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки, у суду відсутні повноваження для визначення суми податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, які підлягають стягненню з позивача з урахуванням виключення невірно визначеної суми штрафу за несвоєчасну сплату ним узгодженого податкового зобов'язання у сумі 1415,00 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення скасуванню.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 та 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки, позивачем за заявлені вимоги майнового характеру було сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., що підтверджується квитанцією №280 від 15.12.2015 р., то на його користь необхідно присудити відповідно до задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Чернівцях судовий збір у розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС України в Чернівецькій області № 0089831707 від 15.10.2015 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС України в Чернівецькій області № 0089811707 від 15.10.2015 р.

4. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.К. Левицький

Повний текст постанови складено та підписано судом 21 березня 2016 р.