Ухвала суду № 56614409, 15.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р. № 876/6840/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Гользбергер А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «АСВА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

встановив:

22.04.2015 Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд із адміністративним позовом до ПП «АСВА» в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 7174,33 грн та пеню в сумі 7,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» відповідач у 2014 році зобов'язаний був працевлаштувати 1 інваліда, проте не виконав встановлений норматив робочих місць для інвалідів, у зв'язку з чим він був зобов'язаний до 15.04.2015 сплатити адміністративно-господарські санкції. Враховуючи те, що його середньооблікова кількість штатних працівників у 2014 році становила 15 осіб, розмір адміністративно-господарської санкції, яка підлягає сплаті відповідачем, дорівнює середній річній заробітній платі на підприємстві, що становить 15453,33 грн. З огляду на те, що відповідачем ці санкції сплачено в розмірі 8279 грн, заборгованість становить 7174,33 грн, яка підлягає стягненню з нарахуванням пені у розмірі 120 % річної облікової ставки НБ України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, сума якої згідно розрахунку становить 7,17 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Із цією постановою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що відповідно до інформації наданої ДПІ у м. Івано-Франківську та поданого відповідачем звіту 10-ПІ від 25.02.2015, середньооблікова кількість штатних працівників ПП «АСВА» становить 15, а не 14 осіб, як на це вказує суд першої інстанції. З огляду на викладене, апелянт вважає, що розмір адміністративно-господарської санкції, який підлягав сплаті відповідачем становить 15453,33 грн, а не 8279 грн, яка ним була сплачена.

У судовому засіданні 01.03.2016 представник відповідача апеляційну скаргу заперечив та просив залишити її без задоволення.

15.03.2016 особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що у 2014 році середньооблікова кількість штатних працівників ПП «АСВА» становила 14 осіб, а відтак розмір адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів становить половину середньорічної заробітної плати на підприємстві, яку і було сплачено згідно наявних у справі платіжних доручень.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи постанову суду першої інстанції, зазначає таке.

Порядок, підстави та умови участі суб'єктів господарювання в реалізації державних гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 875-XII).

Частиною 1 ст. 19 Закону № 875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 2 цієї статті, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданого ПП «АСВА» звіту 10-ПІ від 25.02.2015 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 1 особа (а.с. 7).

Однак, як вказує відповідач, при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за 2014 рік та податні звітності від 25.02.2015 було допущено механічну помилку, у зв'язку з чим 08.04.2015 подано уточнюючий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, у якому відображено наступні відомості: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 14 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 1 особа; середньорічна заробітна плата штатного працівника - 16557 грн; сума адміністративно-господарських санкцій - 8279 грн (а.с. 19-20).

Відповідачем у цій справі визнається факт допущення адміністративно-господарського правопорушення щодо невиконання ним нормативу з працевлаштування одного інваліда, а відтак ці обставин відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Спір, який виник у цій справі стосується розміру адміністративно-господарських санкцій, оскільки позивач вказує, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача за 2014 рік становила 15 осіб, а відтак розмір цих санкцій має дорівнювати розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника. Натомість відповідач вказує на те, що його середньооблікова кількості штатних працівників за 2014 рік становила 14 осіб, а тому розмір санкцій дорівнює половині розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника, який і був ним сплачений згідно платіжних доручень від 14.04.2015 №№ 38, 365.

Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у м. Івано-Франківську своїм листом від 20.05.2015 на вимогу суду першої інстанції було надано інформацію про те, що середньооблікова кількість штатних працівників по ПП «АСВА» у 2014 році становила 15 осіб, у т.ч. по місячно: у січні, лютому та березні 17 осіб, у квітні-серпні 15 осіб, вересні-листопаді 13 осіб, а у грудні 12 осіб (а.с. 50).

Проте, відповідач вказує, що така інформація не відповідає дійсності, оскільки податковим органом не було враховано того, що ряд працівників не працювали повний місяць, так як були звільнені, у зв'язку з чим у суді першої інстанції надано табелі обліку відпрацьованого часу за січень-грудень 2014 року (а.с. 69-80) та розрахунок (а.с. 68), згідно якого середньооблікова кількості штатних працівників у 2014 році становила 14 осіб, у т.ч. по місячно: у січні 17 осіб, лютому та березні 16 осіб, у квітні-серпні 15 осіб, вересні 13 осіб, у жовтні-грудні 12 осіб.

Суд апеляційної інстанції, досліджуючи обставини щодо середньооблікової кількості штатних працівників, виходить з того, що згідно п. 3.1 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42, у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі - Інструкція № 286).

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.

Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

Згідно п. 3 додатку до Інструкції № 286 округлення результатів обчислень для відображення у формах державних статистичних спостережень з праці здійснюється за правилом парної цифри. Округлюються цифри поступово справа наліво: якщо остання значуща цифра менше або дорівнює «4», вона відкидається; якщо - більше або дорівнює « 6», найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значуща цифра « 5», найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.

Як відповідно до інформації наданої податковим органом, так і відповідно до розрахунку та табелю обліку відпрацьованого часу наданих відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників ПП «АСВА» у січні 2014 року становила 17 осіб. Ці обставини в суду сумніву не викликають, так як узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, зокрема, відомостями про нарахування заробітної плати та табелем обліку відпрацьованого часу.

Проте, у лютому 2014 року відповідач вказує, що згідно табелю обліку робочого часу така кількість становила 16 осіб, а не як вказує податковий орган 17 осіб, оскільки 16 працівників у цьому місяці працювало 28 днів, а одна особа - ОСОБА_2 працював лише до 3 лютого, так як після цього був звільнений (16*28 + 1*1) / 28 = 16,04. Однак, у суді першої інстанції не було надано доказів, які б свідчили про звільнення ОСОБА_2, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції витребувано копію наказу від 26.02.2014 № 02/02-к, з якого вбачається, що вказаний працівник звільнений з 03.03.2014, а отже працював цілий лютий. Таким чином, враховуючи табель обліку відпрацьованого часу та наказ від 26.02.2014 № 02/02-к, середньооблікова кількість штатних працівників ПП «АСВА» у лютому 2014 року становила 17 осіб (17*28) /28 = 17.

Згідно інформації податкового органу, середньооблікова кількість штатних працівників за березень 2014 року становила 17 осіб, а згідно інформації відповідача - 16 осіб. У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до табеля обліку відпрацьованого часу за цей місяць кількість працівників становить 16 осіб, однак у ньому відсутня така особа як ОСОБА_2, яка відповідно до загаданого вище наказу від 26.02.2014 № 02/02-к, звільнена лише з 03.03.2014, а отже до дня звільнення має включатися до облікового складу. Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників по ПП «АСВА» за березень 2014 року становить 16 осіб (16*31 + 1*3) / 31 = 16,1.

Як відповідно до інформації наданої податковим органом, так і відповідно до наданих відповідачем табелів обліку відпрацьованого часу, середньооблікова кількість штатних працівників за квітень-серпень 2014 року становила по 15 осіб у кожному з цих місяців, що судом приймається до уваги, так як у кінці березня працівників було 16, з яких одного працівника ОСОБА_3 було звільнено з 31.03.2014 відповідно до наказу від 31.03.2014 № 02/03-к, факсимільну копію якого відповідачем надано на вимогу суду апеляційної інстанції.

За інформацією наданою ДПІ у м. Івано-Франківську та відповідачем, у вересні 2014 року середньооблікова кількість штатних працівників становила 13 осіб. Однак, суд вважає такий розрахунок невірним, оскільки у серпні кількість працівників становила 15, з яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнені з 31.08.2014 відповідно до наказу від 31.08.2014 № 02/08-к, а ОСОБА_6 з 12.09.2014 відповідно до наказу від 10.09.2014 № 01/09-к, копії яких надано на вимогу суду апеляційної інстанції. Таким чином, враховуючи табелі обліку відпрацьованого часу та вказані накази, у вересні 2014 року у відповідача 12 осіб працювало 31 день, а один працівник ОСОБА_6 - 12 днів. Отже, середньооблікова кількість штатних працівників за цей місяць становить 12 осіб (12*31 + 1*12) /31 = 12,4.

Відповідно до інформації наданої ДПІ у м. Івано-Франківську середньооблікова кількість штатних працівників у жовтні-листопаді 2014 року становила 13 осіб. Згідно розрахунків наданих відповідачем така кількість у цих місяцях становила 12 осіб, що судом приймається до уваги, оскільки підтверджується наявними у справі табелями обліку відпрацьованого часу за ці місяці, а також відомостями про нарахування заробітної плати та оборотними відомостями по рахунку 661. Такі розбіжності викликані тим, що, зокрема, у жовтні 2014 року відповідачем виплачувались розрахункові ОСОБА_6, який був звільнений з 12.09.2014.

У грудні 2014 року згідно інформації наданої податковим органом, а також відповідно до наданого відповідачем розрахунку, середньооблікова кількість штатних працівників становила 12 осіб, що судом приймається до уваги, так як підтверджується табелем обліку відпрацьованого часу за цей місяць, а також відомостями про нарахування заробітної плати та оборотними відомостями по рахунку 661.

Таким чином, на підставі вказаних вище доказів судом апеляційної інстанції встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників ПП «АСВА» у січні 2014 року становила 17 осіб, у лютому - 17 осіб, березні - 16 осіб, у квітні - 15 осіб, у травні - 15 осіб, у червні - 15 осіб, у липні - 15 осіб, у серпні - 15 осіб, у вересні - 12 осіб, у жовтні - 12 осіб, у листопаді - 12 осіб, у грудні - 12 осіб.

Отже, підсумувавши середньооблікову кількість штатних працівників за кожен місць 2014 року, виходить 173 особи і поділивши цю суму на 12 місяців, виходить цифра 14,42, яка, враховуючи п. 3 додатку до Інструкції № 286, округлюється до 14.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2014 році становила 14 осіб, а отже відповідно до ст. 20 Закону № 875-XII, розмір адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів дорівнює половині розміру середньої річної заробітної плати на ПП «АСВА».

Сторонами не заперечується та це підтверджується оборотними відомостями по рахунку 661, розмір середньої річної заробітної плати на ПП «АСВА» у 2014 році становив 16557 грн, а отже відповідач сплативши 8279 грн згідно платіжних доручень від 14.04.2015 №№ 38, 365, виконав свій обов'язок щодо сплати адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 червня 2015 року у справі № 809/1639/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 21.03.2016.