Постанова № 56614370, 15.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р. Справа № 11461/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и л а:

26.08.2011 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФО-П ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (нині - Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, далі - ДПІ, контролюючий орган) від 12.05.2011 року № 0000751702, яким на підставі акту перевірки № 721/172/2106713695 від 26.04.2011 року за встановлені порушення п.п. 7.3.1, п. 7.3 та п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» йому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (за заниження податкового зобов'язання) у розмірі 1.503.279 грн 86 коп.

В обґрунтування позовних вимов позивач зазначає про порушення відповідачем порядку процедури проведення документальної невиїзної перевірки внаслідок чого контролюючим органом не була досліджена наявна у нього первинна документація, яка підтверджує його право на віднесення сум ПДВ за господарськими операціями до складу податкового кредиту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року в задоволені адміністративного позову ФО-П ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду вмотивовано висновком суду про те, що надані позивачем під час розгляду даної справи первинні документи - договори, податкові накладні, звіти повіреного, акти здачи - прийняття робіт, акти прийняття виконаних робіт, накладні є недостатніми для спростування висновку податкового органу щодо відображення податкових зобов'язань та правильності формування позивачем податкового кредиту.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ФО-П ОСОБА_1, посилаючись фактично на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про задоволення адміністративного позову.

Скаржник зазначає, що під час судового розгляду суду було надано податкові декларації та бухгалтерську документацію, яку було поновлено (в зв'язку із її відсутністю після вилучення правоохоронними органами): податкові накладні, договори та інші документи бухгалтерської звітності. Під час проведення перевірки, як про це визначено в Акті перевірки, відповідачем використані дані, що вказані в деклараціях. Разом з тим, відповідачем не була врахована інформація щодо перевірки контрагентів, матеріали зустрічних перевірок по взаєморозрахункам з ФО-П ОСОБА_2 та ФО-П ОСОБА_3, документи, які було вилучено, тощо. Також, відповідачем було порушено порядок проведення позапланової документальної перевірки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга згідно положень п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 14.03.2011 року ФО-П ОСОБА_1 отримав лист ДПІ, яким остання повідомляла позивача про те, що внаслідок проведеного аналізу наданої звітності за результатами роботи в 2008-2011 роках контролюючим органом встановлена невідповідність податкового кредиту та податкового зобов'язання по контрагентам, а саме невідповідність даних декларацій з ПДВ та додатку № 5 «Розшифровки в розрізі контрагентів» за період з березня 2008 року по грудень 2010 року. У зв'язку з встановленим, на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, позивачу запропоновано надати пояснення стосовно встановленого та документальне підтвердження щодо правовідносин з контрагентами (визначений перелік документів) (т. 1, а.с. 36-38).

24.03.2011 року до ДПІ надійшло звернення позивача, яким позивач, окрім іншого, просив надати йому строк для самостійного усунення недоліків (т. 1, а.с. 39).

Наказом ДПІ № 633 від 06.04.2011 року з підстав, встановлених п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, призначено проведення у період з 12.04.2011 року по 18.04.2011 року (п'ять робочих днів) документальної невиїзної перевірки ФО-П ОСОБА_1 з питання правильності відображення даних декларацій з ПДВ за липень-грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, січень - травень 2010 року (т. 1, а.с. 40-41).

Зазначений наказ та повідомлення від 06.04.2011 року №№ 6474/10/17-222 та 6475/10/17-222 позивачем отримані 14.04.2011 року (а.с. 44).

У період з 12.04.2011 року по 19.04.2011 року фахівцем відповідача проведена документальна невиїзна перевірка ФО-П ОСОБА_1 з питання правильності відображення даних декларації з ПДВ за період з липня 2008 року по грудень 2008 року, з січня 2009 року по грудень 2009 року, з січня 2010 року по травень 2010 року (Акт перевірки від 26.04.2011 року № 1721/172/2106713695), якою встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про додаток на додану вартість» та ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в наслідок чого ФО-П ОСОБА_1 занижені податкові зобов'язання в сумі 374.925,18 грн та завищений податковий кредит у сумі 827.698,71 грн (т. 1, а.с. 10-25).

Зазначених висновків контролюючий орган дійшов з огляду на проведене дослідження та аналіз показників рядків 10.1-17 Декларацій з ПДВ за 2008-2010 роки платника податків ФО-П ОСОБА_1 та даних АРМів та ІНФОРМАЦІЙНИХ систем: АІС «Бест-Звіт», Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в результаті яких встановлено, що контрагенти ФО-П ОСОБА_1 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інші при здійсненні господарських операцій з позивачем не задекларували свої податкові зобов'язання у зазначений період часу.

В свою чергу, ФО-П ОСОБА_1 до перевірки не надав податкові накладні, що видані його контрагентами, тобто не підтвердив своє право віднесення сум ПДВ по даним податковим накладним до складу податкового кредиту в податковій звітності з ПДВ за перевіряємий період.

Таким чином, контролюючим органом встановлене завищення ФО-П ОСОБА_1 задекларованих показників за липень 2008 року - травень 2010 року в сумі 827.698,71 грн., що утворене за рахунок проведених у липні 2008 року - травні 2010 року господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагентів.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки 12.05.2011 року ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000751702, яким ФО-П ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1.503.279,86 грн, у тому числі: 1.202.626,89 грн - основний платіж, 300.655,97 грн - штрафні санкції (т. 1, а.с. 34).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованності позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 колегія суддів зазначає, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначалось у п. 79.1 п. 79 ст. 79 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом

У підпункті 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За приписами п.п. 79.2 п. 79 ст. 79 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.п. 79.3).

Таким чином, встановлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки у тому випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Як встановлено судом позивач, отримавши відповідний запит контролюючого органу, не надав пояснень з приводу питань, які відображені в запиті, не надав їх документального підтвердження та не надав пояснень з приводу обставин, які обумовили неможливість надання зазначених пояснень та документів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у контролюючого органу були правові підстави для призначення перевірки платника податків.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на допущені відповідачем порушення п. 79.2 ст. 79 ПК України, а саме, - з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення ФО-П ОСОБА_1 не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку перевірки.

За правовим висновком, щодо застосування норм права, який викладений колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 27.01.2015 року по справі № 21-425а14, - «аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої».

З урахуванням встановлених обставин справи, приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ФО-П ОСОБА_1

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Тобто законодавець визначив право контролюючого органу самостійно визначати вид перевірки, яку необхідно провести з метою реалізації наданих йому повноважень.

В даному випадку, прийнявши рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків, контролюючий орган позбавив себе можливості з'ясувати наявність чи відсутність у останнього первинних документів, які б засвідчили або безспірно спростували факт реальності господарських операцій за якими ФО-П ОСОБА_1 у період з липня 2008 року по травень 2010 року задекларував податковий кредит, визначитися з причинами відсутності тих або інших документів, за наявності до того правових підстав надати платнику податків можливість поновити відсутні документи, тощо. Тобто, не отримавши від платника податків документів, які б усунули сумніви стосовно наявності в його господарській діяльності порушень податкового, валютного та іншого законодавства, і призначивши проведення такого виду перевірку як документальна невиїзна, контролюючий орган, на думку колегії суддів, свідомо допускав можливість не об'єктивності в своїх висновках про результати проведеної перевірки. При цьому колегія суддів зазначає, що первинну оцінку документам, що були надані платником податків до суду в обґрунтування своїх доводів про реальність проведених господарських операцій, з урахуванням дискреційності повноважень повинен був надати саме відповідач, а не суд. З зазначених обставин, колегія суддів не надає оцінку визначеному судом про недостатність документів, наданих суду позивачем, для спростування висновку податкового органу щодо відображення податкових зобов'язань та правильності формування позивачем податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване ФО-П ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям, встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України, - дане рішення прийняте відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проведена з порушенням вимог ПК України.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Оскільки зазначеним обставинам судом не була надана належна правова оцінка, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення - про задоволення адміністративного позову ФО-П ОСОБА_1

З підстав, встановлених ч.ч. 1, 6 ст. 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати, а саме - витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн (сплачено 26.08.2011 року по квитанції № 81/1, т. 1, а.с. 2) та 3,74 грн (сплачено 02.02.2016 року по квитанції ББО № 21 платіж № 161, т. 8, а.с. 153), за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача по справі.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41, 55, 94, 184, 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 12.05.2011 року № 0000751702.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, 61050), понесені ним судові витрати, у розмірі 3 (три) грн. 14 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39858581, адреса: вул. Б.Хмельницького, 17, м.Харків, 61001).

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Ю.М. Філатов

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 березня 2016 року.