Ухвала суду № 56614308, 15.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р. Справа № 876/11936/15 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

та представника відповідача - Козак О.Г.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (далі - УПФ) про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити таку пенсію починаючи з 11.12.2014, покликаючись на те, що йому як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС у відповідності до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) повинна бути призначена пенсія із зниженням пенсійного віку, однак відповідачем безпідставно відмолено йому у такому призначенні, чим порушено його конституційне право на отримання належної йому пенсії.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року у справі №460/3867/15-а заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що відсутні первинні документи, які підтверджують роботу позивача у зоні відчуження (зокрема період роботи та місце), а відтак така не підтверджується, а тому відсутні підстави для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач досяг потрібного віку та має відповідний стаж роботи у зоні відчуження, який підтверджується відповідними довідками, що дає йому право на пенсію із зниженням пенсійного віку.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.6, 26) та має право на пільги, встановлені Законом №796-ХІІ.

11.12.2014 позивач звернувся до УПФ із заявою про призначення йому пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до вимог ст.55 Закону №796-ХІІ.

Однак, рішенням від 09.07.2015 №6 УПФ відмовлено позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ з посиланням на те, що відсутні первинні документи які б підтвердили періоди фактичного перебування ОСОБА_1 в зоні відчуження, про що позивача повідомлено листом від 28.09.2015 №2945/03 (а.с.7, 23).

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії) (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно із ч.3 ст.65 Закону №796-ХІІ посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, - передбачено зменшення пенсійного віку на 10 років.

В п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок), встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Отже, в силу п.7 вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, призначаючи пенсію на пільгових умовах, необхідно врахувати її вид та особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Зокрема, особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення для підтвердження періоду роботи можна надавати документи, передбачені постановою КМУ від 20.01.1997 №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь в ліквідації аварії; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Згідно довідки військової частини 52688 від 16.12.1997 №566/8/6786, яка витребувана судом апеляційної інстанції, позивач згідно архівних документів військової частини 19772, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30 кілометровій зоні, зокрема в червні 1986 року - 1 день, та липні - 1 день, тобто з 30.06.1986 по 01.07.1986.

Також, довідкою Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району (далі - КЕЧ) від 25.11.2014 №2777 (а.с.18) підтверджується, що ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 №14970378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195 з 28.05.1986 по 03.06.1986, з 06.06.1986 по 02.07.1986 та з 02.07.1986 по 01.08.1986.

Направлення позивача для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС також підтверджується наявними у матеріалах справи наказами начальника КЕЧ від 06.06.1986 №161, від 28.06.1986 №146 та від 30.06.1986 №186 (а.с.15-17).

Вказані документи підтверджують факт роботи позивача у червні 1986 року 1 день та більш ніж 5 днів у зоні відчуження після червня 1986 року, що стало в свою чергу підставою для отримання позивачем відповідного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Більше того, єдиною підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії та врахування поданих ним документів відповідачем фактично зазначається те, що на його запити з Російської Федерації не надійшло жодного підтвердження таких, що критично оцінюється апеляційним судом, оскільки відсутність відповідей не може ставити під сумнів подані ОСОБА_1 документи та бути покладеним в основу для відмови у призначенні пенсії.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними також покликання відповідача на відсутність окремих первинних документів та їх недоліки, як на підставу для неврахування періодів перебування позивача у зоні відчуження, оскільки відсутність таких документів, а так само недоліки у їх оформленні не можуть бути підставою для позбавлення особи права на належну їй пенсію, якщо із інших даних, вбачається наявність усіх обставин для цього.

Загалом, усі твердження УПФ щодо недостовірності певних документів мають характер припущень, які, за загальним правилом, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Додатково слід також вказати, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Тобто, основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), видане на його ім'я, яке відповідно до п.2 ч.1 ст.14 Закону №796-ХІІ, підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Тому, на підставі наявних у справі доказів суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 надав достатньо документів для підтвердження факту перебування його у червні 1986 року в зоні відчуження по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, а тому такий має право на призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами.

Тому, апеляційний суд зазначає, що оскільки позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, а саме 11.12.2014, то така повинна бути йому призначена із вказаного дня.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

У відповідності до ч.2 ст.88 КАС судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1607,76грн та встановлено строк для цього до дня розгляду справи.

Відтак, враховуючи, що на день ухвалення судового рішення УПФ не сплачено у встановлений строк судовий збір за подання апеляційної скарги, такий підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань апелянта за рішенням суду.

Клопотання апелянта, подане ним під час розгляду справи, про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є безпідставним та необґрунтованим, оскільки саме УПФ клопотало про відстрочення сплати такого, а у кошторисі на 2016 рік вбачається наявність асигнувань для сплати судового збору. Жодних доказів відсутності у апелянта коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги суду не надано, як і не підтверджено неможливості надходження таких на рахунки УПФ в подальшому.

Відтак, клопотання апелянта не може бути задоволено, оскільки ним не було підтверджено належними та допустимими доказами важкий майновий стан в силу якого такий позбавлений можливості сплатити судовий збір.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Яворівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області 1607,76грн судового збору за подання апеляційної скарги на призначений для цього рахунок з наступними реквізитами: «Отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок отримувача - 31219206781004; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - 101; судовий збір, код суду 34668371».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 21 березня 2016 року.