Ухвала суду № 56614301, 15.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р.Справа № 539/206/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.02.2016р. по справі № 539/206/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області, в якому , з урахуванням уточнень позовних вимог , просить суд скасувати Рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі № 71 від 24.12.2015 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 28.01.2015 року та довідки про заробітну плату № 12 від 21.01.2015 року виданої ЗАТ «Лубнимеблі»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати ОСОБА_1 та надалі виплачувати щомісячно пенсію відповідно довідки про заробітну плату № 12 від 21.01.2015 року виданої ЗАТ «Лубнимеблі» із заробітної плати в сумі 3332,38 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.06.1986 р. по 31.07.1986 р., починаючи з 28.01.2015 року з урахуванням сплачених сум.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.02.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано Рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі № 71 від 24.12.2015 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 28.01.2015 року та довідки про заробітну плату № 12 від 21.01.2015 року, виданої ЗАТ «Лубнимеблі». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі перерахувати ОСОБА_1 та надалі виплачувати щомісячно пенсію, відповідно довідки про заробітну плату№12 від 21.01.2015 року, видану ЗАТ «Лубнимеблі» із заробітної плати в сумі 2828 крб. за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.06.1986 року по 31.07.1986 року, починаючи з 28.01.2015 року з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, вважає постанову ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову , прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача заперечує проти задоволенні вимог апеляційної скарги, вважає постанову правомірною , просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.02.2016р. залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до вимог статей 50 і 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що позивач з 01.06.1986 року по 06.09.1986 року був призваний на військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно архівної довідки виданої галузевим державним архівом Міністерства оборони України, в наказі командира військової частини 61606 значиться, що в період з 01.06.1986 р. по 08.08.1986 р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Внаслідок хвороб, пов'язаних з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач отримав 2 групу інвалідності.

В січні 2015 року позивач звернувся на підприємство де працював під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році - ЗАТ «Лубнимеблі» з проханням надати довідку про заробітну плату, яка потрібна для перерахунку розміру пенсії.

21.01.2015 року отримав вищевказану довідку про заробітну плату № 12, а також відомість про донарахування заробітної плати та розрахунок заробітної плати і подав вищеназваний пакет документів із заявою до управління ПФ України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області.

02.03.2015 року позивач отримав відповідь за № 1841/02-06, згідно якої на підставі рішення управління ПФУ в м. Лубнах та Лубенському районі від 24.02.2015 року № 71 йому відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, оскільки обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження за червень-липень 1986 року проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 р. , яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2015р. залишена без змін, у задоволені адміністративного позову управління ПФУ в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до Закритого акціонерного товариства «Лубнимеблі», третя особа ОСОБА_1 про визнання довідки про заробітну плату № 12 від 21.01.2015 року, видану ЗАТ «Лубнимеблі»,такою, що не відповідає положенню постанови Кабітету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року відмовлено.

Після набрання законної сили рішенням , позивач вдруге звернувся із заявою від 02.09.2015 року до управління ПФУ в м. Лубнах та Лубенському про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату № 12 від 12.01.2015 року, виданої ЗАТ «Лубнимеблі».

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області від 24.02.2015 року №71 позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії за довідкою № 12 від 12.01.2015 року.

Вказане рішення відповідача обґрунтовано тим, що в довідці про заробітну плату № 12 від 12.01.2015 року , виданої керуючим санацією ЗАТ «Лубнимеблі», обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження з 08.06.1986 по 07.08.1986 року проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про перерахунок йому пенсії за період виконання робіт в зоні відчуження на підставі довідки, виданої ЗАТ «Лубнимеблі» №12 від 21.01.2015 року згідно заяви від 28.01.2015р. ґрунтуються на нормах чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року N 796-XII.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Порядок обчислення по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до п.2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно п.3 ч.3 Порядку у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до даного розрахунку заробітної плати позивачу як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС за період з 01.06.1986 року до 04.09.1986 року, розрахунок здійснювався за три календарні місяці.

Відповідно до ч. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Зазначеним Порядком передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату).

Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Ліквідатором ВАТ «Лубнимебель» визначена кратність із врахуванням розсекреченої постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N207-7.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що здійснений перерахунок ліквідатором ВАТ «Лубнимеблі у довідці №12 від 21.01.2015року відповідає вищезазначеним нормативно-правовим актам, розрахунок заробітної плати проводився на підставі постанови Ради Міністрів УРСР 10 червня 1986 року № 207-7 та постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав до суду доказів в підтвердження того, що дані, які містяться в довідці №12 від 21.01.2015 року (а.с.25), виданій керуючим санацією ЗАТ «Лубнимеблі» , містять неправдиві або недостовірні відомості.

Крім того, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 року, яка залишена без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2015 року , відмовлено у задоволенні позову управління ПФУ в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання довідки про заробітну плату № 12 від 21.01.2015 року, видану ЗАТ «Лубнимеблі»,такою, що не відповідає положенню постанови Кабітету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що рішення відповідача про відмову у здійснені перерахунку пенсії позивача є неправомірним, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють підстави , викладені в запереченнях на позов, які враховані судом першої інстанції при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.02.2016р. по справі № 539/206/16-а залишити без змін.

Стягнути на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір в розмірі 1339 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2016 р.