Постанова № 56614269, 21.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 р. Справа № 876/11081/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» про прийняття додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №819/2888/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

31.08.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Тернопільської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - ДПІ), просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0004252201 від 31.07.2015р., №0004242201 від 31.07.2015р., №0004232201 від 31.07.2015р.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.10.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» задоволено, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №819/2888/15 - скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено: визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.07.2015р. №0004252201, №0004242201, №0004232201, стягнено з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) судового збору.

03.02.2016р. Товариством подано Львівському апеляційному адміністративному суду заяву про прийняття додаткового судового рішення у справі №876/11081/15. Заявник в заяві зазначає, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015р. не визначено розподіл судових витрат у вигляді судового збору, що був сплачений апелянтом за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, а тому просить розподілити судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги, що становить 5359,20 грн.

Відповідно до ч.3 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

В порядку ст.41 КАС України, з врахуванням неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заяву Товариства слід задовольнити з огляду на наступне.

Перелік правових підстав, за наявності яких суд може постановити додаткове рішення, передбачений ч.1 ст.168 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013р. №12-рп/2013, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Слід зауважити, що суб'єктом права законодавчої ініціативи - Кабінетом Міністрів України у травні 2015 року подано на розгляд Верховної Ради проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Так, згідно Фінансово-економічне обґрунтування внесення змін у Закон України «Про судовий збір» вбачається, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов'язання не пізніше травня 2015 року прийняти Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір», згідно якого надходження коштів судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України протягом наступних 12 місяців повинні збільшитися у двічі. У розрахунках прогнозованого обсягу надходжень від сплати судового збору з урахуванням вказаних вище змін прийнято до уваги, що такі зміни також матимуть вплив на суттєве зменшення кількості необґрунтованих звернень до судів у зв'язку із відміною пільг та підвищенням рівня відповідальності платників судового збору, у першу чергу суб'єктів владних повноважень, за прийняті ними рішення. В свою чергу згідно Пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зазначено, що виключення органів державної влади з числа суб'єктів що звільняються від сплати судового збору, дисциплінуватиме їх у відносинах із судами та унеможливить зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015р. № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015р., якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з положеннями ст.163 КАС України постанова складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.

Відповідно до п.10.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № 7 у резолютивній частині судового рішення суд, відповідно до вимог статті 163 КАС України, обов'язково зазначає про розподіл судових витрат між сторонами у порядку та розмірі, передбаченими статтею 94 КАС України.

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється судом під час ухвалення відповідного судового рішення, шляхом відображення його у резолютивній частині такого рішення. Загальне правило розподілу витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 94 КАС України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Так, Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» задоволено, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №819/2888/15 - скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено, однак питання, щодо розподілу судових витрат вирішено частково, а саме не розподілено судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого Товариством за подання апеляційної скарги відповідно до платіжного доручення №1374 від 27.10.2015р. в сумі 5 359,20 грн. (т.2 а.с.2).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне усунути неповноту судового рішення та прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» 5 359,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» від 03.02.2016р. про прийняття додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №819/2888/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-Мостобуд» 5 359,20 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень двадцять копійок) судового збору.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

Н.В. Ільчишин

Повний текст Постанови складено 21.03.2016р.