Ухвала суду № 56614241, 15.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р. № 876/8412/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Гользбергер А.П.

представника позивача - Майора І.В.

представника відповідача - Кемінь С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Комплекс» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

07.10.2014 ТОВ «Агро Комплекс» звернулося в суд із адміністративним позовом до ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за наслідками камеральної перевірки від 19.09.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2014 № 0013201501, яким зменшено від'ємне значення з ПДВ на суму 754589 грн. Як на підставу зменшення від'ємного значення, податковий орган посилається на те, що позивачем у декларації за червень 2014 року не в повній мірі відображено результати документальної позапланової перевірки від 20.03.2013 № 845/15-03/3769202, згідно якої зменшено суму рядка 24 (залишок від'ємного значення) на 754589 грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки грошове зобов'язання, яке визначене на підставі акта від 20.03.2013 № 845/15-03/3769202, є неузгодженим, так як оскаржено ТОВ «Агро Комплекс» у судовому порядку і рішення суду не набрало законної сили.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0002051503 в частині зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 723111 грн. Вирішено питання про стягнення на користь позивача судових витрат в сумі 487,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цією постановою не погодився відповідач та враховуючи доводи апеляційної скарги, оскаржив її в апеляційному порядку в частині задоволення позову. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, пп. 6 п. 4 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 678.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт від 19.09.2014 № 2447/07-01-15-01/37692302 та встановлено порушення позивачем вимог п. 4.6.7 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1792, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України.

Такого висновку контролюючий орган дійшов на підставі того, що Товариством у податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року не було відображено результати камеральної перевірки декларації з ПДВ оформленої актом від 20.03.2013 № 845/15-03/3769202, яким було зменшено суму рядка 24 (залишок від'ємного значення) на 754589 грн, та за результатами якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0002051503.

На підставі акта перевірки від 19.09.2014 відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.09.2014 № 0013201501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за червень 2014 року на суму 754589 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити в частині зменшення від'ємного значення на суму 723111 грн, оскільки на час подання позивачем декларації з ПДВ за червень 2014 року, зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ, згідно податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0002051503, не було узгодженим, так як оскаржувалось у адміністративній справі № 807/1169/13-а. Так, постановою Закарпатського окружного адміністративного від 14.05.2013, яка набрала законної сили 28.04.2015, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0002051503 в частині зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 723111 грн. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що на відповідну суму підлягає скасуванню і податкове повідомлення-рішення від 29.09.2014 № 0013201501.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції переглядає в межах доводів апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позову, у якій така і оскаржена позивачем. У частині відмови у задоволенні позову постанова суду першої інстанції позивачем не оскаржена, а тому така у цій частині в апеляційному порядку не переглядається, що узгоджується з правовою позицією викладеною у п. 13.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в оскарженій частині, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, з огляду на таке.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.6.7 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, на який відповідач посилається у акті перевірки, рядок 21.3 декларації передбачає відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення . Відповідно до ст. 56.15 ст. 56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 4.4 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 28.11.2012 № 1236 у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов'язання, нарахована у картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з цієї картки до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання, та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби (пп. 4.5 розділу 4 Порядку).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 по справі № 807/1169/13-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0002051503 в частині зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 723111 грн.

Таким чином, враховуючи, що на час подання позивачем декларації з ПДВ за червень 2014 року, зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0002051503 фактично узгоджено не було, що відповідачем не заперечується, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 29.09.2014 № 0013201501 в частині зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 723111 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції вірно спір вирішувався щодо податкового повідомлення-рішення від 29.09.2014 № 0013201501, однак у резолютивній частині помилково зазначено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 № 0002051503. Разом з тим, така помилка не може бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, оскільки судом першої інстанції може бути усунута шляхом виправлення описки у порядку ст. 169 КАС України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано виніс судове рішення про часткове задоволення позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі № 807/3113/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 21.03.2016.